Ladies in Black

СІДНЕЙ, 1959

Дивіться під ноги. Дякую. Обережно.

- Доброго ранку. - Доброго. Пробачте.

- Все готово? Тиждень буде важкий. - Наче я не знаю.

- Доброго ранку. - Привіт.

- Гей, Петті, Фей. - Привіт.

Доброго ранку.

- Збираєшся їхати до Лондону? - Не знаю. Хочу, але Редж проти.

- Добре відпочила? - Непогано.

- Гуляла з Френком? - Він сам гуляв.

Рибалив.

Далі ти вже сама.

Боже правий.

- Дивись. - Залишу тебе з цими дамами.

Іди за мною.

Сподіваюся, вона краща за попередню.

- Доброго ранку, міс Картрайт. - Доброго ранку.

Міс Бейнс, м-с Вільямс, це міс Майлз.

- Ліса. - Ліса Майлз.

Вона допомагатиме з розпродажем та різдвяною метушнею.

Так. Дами все тут тобі покажуть.

Отже.

Сподіваюся, ти дуже працьовита.

Радий вас бачити. Гарного вам дня.

У тебе є список?

Дозвольте. Пробачте.

Сподівалася, ви зможете підшити під розмір.

На жаль, можемо закласти лише.

Обов'язково упорядкуй все за розміром.

Гаразд.

Є така ж, але 40 розміру?

Не впевнена. Це мій перший день.

Недолугі пішли працівники.

І де їх знаходять.

- Пробачте. - Не хвилюйтесь, пані.

Лісо. Міс Майлз. Люба, приберися тут, будь ласка.

У коморі.

- Де познайомилась? - Працює з хлопцем Майри.

Гадав, що дуже чарівний. У мене для нього був сюрприз.

Дзижчав мені у вуха. Вони хочуть лише одного.

Всі.

Може, не всі.

Ти про що?

Нічого.

Френк трохи...

Безініціативний?

Оце так секрет.

Щойно зі школи, Лісо?

- Кінчила інтернатуру? - Ні, закінчую школу.

Закінчуєш школу? Скільки тобі років?

Шістнадцять.

Буде 17 у лютому.

У 16 я вже два роки працювала на взуттєвій фабриці.

- Будеш вчителькою? - Ні.

Ким тоді?

Поетесою.

- Поетесою. - Поетесою.

Не пам'ятаю, щоб їм гарно платили.

Тобто я спробую стати поетесою.

Чи актрисою.

- Актрисою. - Актрисою.

Як у Тіволі? Співатимеш у хорі?

Ні, скоріше справжнього театру.

Шекспір, Юджин О'Ніл, Мольєр.

Моль... що?

Не чула про неї.

Ступайте обережно.

- Дякую. - Нема за що.

Гей.

Доброго дня, дівчата.

Чудовий день, чи не так?

Як нам пощастило жити у такому місці.

Ти, мабуть, новенька.

Скоро перейдеш до мене.

Мені знадобиться допомога у цьому сезоні.

Хто це?

Маґда, одна з втікачок.

З біженців. Емігрантка.

Приходить, вішає нам локшину

про модну роботу у Парижі до війни.

Хоча виглядає вона нівроку.

Може, на 45.

Вона старіша за мою мати.

Окрім двох, які ганяли мене,

є міс Картрайт

та м-р Райдер та емігрантка Маґда.

Їх треба називати "новими австралійцями".

- Ті дві її не люблять. - Чому?

Кажуть, що вона зависоко себе ставить.

Зависоко, кажеш?

Мені вже час.

Як пройшло, люба?

Добре, тато. Носила багато речей.

Це корисно.

Зміцнієш трохи, а то худа, наче соломинка.

Гаразд. Побачимося вранці.

- Бувай. - Бувай.

Сьогодні прийшов.

Університет Сіднею

Міс Леслі Майлз

Стипендія країн співдружності Заява

Тато повинен підписати.

- Він погодиться? - Щось вигадаю.

Буде нелегко, треба лише підібрати влучний час.

Твій тато непоганий.

- Просто іноді з ним... - Треба бути делікатною.

Так.

Щасливого Різдва від Гудс

Щасливого Різдва від Гудс

Можеш мені допомогти, люба?

Застібни, будь ласка.

Воно...

Не думаю, що воно підходить.

Маячня.

Я завжди носила цей розмір.

Я не...

- Розстібни! - Я не... Пробачте.

- Що ти зробила? - Я...

Модельні сукні

Не рухайтесь, м-с Венворт.

- Краще приберися, ми розберемося. - Пробачте.

Я бачу, в чому проблема.

М-с Венворт, останнім часом біда з цими блискавками.

Роблять їх у Мельбурні, у Японії чи ще деінде.

- Ось. - Дякую.

- Що сталося? - Нова помічниця.

Знаю, може, це несправедливо, але, може, звільнимо її?

М-с Венворт почне тиснути на нас.

Її родина має акції цієї компанії.

Не думаю, що вона промовиться.

Якщо дізнаються, у сукню якого розміру

вона хотіла влізти, її засміють.

А люди можуть дізнатися, так, міс Картрайт?

Авжеж, м-ре Райдер.

Авжеж.

- Не подобається їдальня? - Не дуже.

Тут гарніше.

Мабуть, гарна книжка.

Так.

Чудова. Закінчую. Можу дати, якщо хочеш.

Вона дуже велика. Не знаю.

Як називається?

"Анна Кареніна".

Роман? Люблю романи.

Майже.

- Ходімо, час повертатися. - Так.

Це Толстой. Про події в Росії.

- Росії? - Так.

- Не кажи, що знаєш російську. - Ні-ні. Це переклад.

Так.

Пробачте,

але я приміряла вдома, і колір зовсім не мій.

Не пасує.

- Лісо, ці біля ліфту. - Добре.

І ти перевірила журнал продажу?

Складаєш всі сторінки, а потім порівнюєш з чеками.

Так, я вже зробила.

Міс? Моя сукня.

Так, сукню можна обміняти, пані, якщо її не носили.

Її не носили.

Чудово, пані. Обмін на третьому поверсі.

- Брехуха. - І не кажи.

Ось і наша міс Хорватія 1938 року.

Дами.

Сьогодні я вкраду вашу рабиню на кілька годин.

- Ні. - Не бачите, що у нас не вистачає рук?

Авжеж, але нам ніколи їх не вистачає.

Міс Картрайт сказала, Ліса працюватиме тиждень.

Я вже з нею домовилася. Ходімо, Лісо.

Я покажу, як працюють у відділі модельних суконь.

За мною.

Якого дідька?

Вона добре знала, що нам потрібна допомога.

- Думає, що це місце належить їй. - І не кажи.

- У вас є така, але іншого кольору? - Авжеж, пані.

Ці сукні унікальні

і зроблені лише найкращими дизайнерами.

Ця, наприклад, від Гарді Еймса.

Коли власник носить одне з його творінь,

він знає, що іншої такої сукні не існує.

Що для жінки найважливіше.

Однакові сукні можна знайти у "Джоржіс" у Мельбурні,

але хто буває у тому Мельбурні?

І у нас немає різних розмірів однієї моделі. Чому?

- Бо сукня не буде унікальною. - Саме так.

Ця найкраще підійде молодшому поколінню,

може, для балу у Трокадеро.

Вона від Елізабет Арден.

Американці такі сучасні.

Цю...

я хотіла би собі, дуже гарно викроєна.

Бачиш, які деталі? Але мені не личить англійське.

Не знаю, чому, але усі англійки мають форму груши.

Французька.

Жак Фет, Шанель,

великий Діор, для жінок з пишним бюстом та стегнами.

І вони все одно виглядають стрункими. Це справжнє мистецтво.

Гадаю, вони дуже дорогі.

Дорогі?

Вони фантастично дорогі.