Love Is Blind: Sweden (Love is Blind: Sverige)

РАНІШЕ

- Ми вже дуже довго такі серйозні. - Згодна.

- Саме так у нас виник зв'язок. - Так.

- На першому побаченні ми лише сміялися. - Так.

Бачу ціль, не бачу перепон, як то кажуть.

І вона справді є моєю ціллю.

Ти такий християнин. Я не християнка.

Вона завжди каже «такий». Ти або віруюча людина, або ні.

Якби ти зустріла атеїста, ти б не стала ставити під сумнів його цінності.

Я не кажу зараз про твої цінності, я зараз про спільні цінності?

Я вагаюся в своїх думках.

Ось вона.

І це дійсно важко.

Це наша вечірка з нагоди заручин, а ти відчуваєш на ній невпевненість.

Ти йдеш від мене. Не розумію, що ти робиш.

Дай мені мій телефон. І ключ. Дякую і до побачення.

Це неприємне відчуття. Твої почуття змінюються від 100 до…

до нуля.

Мені дуже важливо, що люди подумають про наші стосунки.

Я бачу, що Арон хороший хлопець.

Кращого за нього не знайти.

- Я відчув це миттєво, інтуїтивно. - Чесно?

Не думала, що таке відчую. Я одержима.

Приємно, правда?

Але моє повсякденне життя і моя рутина зараз у Єнчепінгу.

Починаєш сумніватися щодо переїзду?

Знаєш, рішення було прийняте надто швидко.

Ми посварилися.

І я сказала: «Даніелю, ти мною маніпулюєш».

А він записав усе на телефон.

Що?

- Даніель каже, що ти почала записувати. - Ні. Я сказала:

«Треба це записати, щоб ти зміг себе почути».

- І я сказав: «Я теж запишу». - Ти сказав це за годину.

Вона це все придумала.

Зараз мені здається, що це саме ти побудувала стіни.

Ти маєш заспокоїтися.

Я хочу, щоб ми одружилися,

а те, що я та стара не можемо порозумітися — це інша справа.

Йоганна — жорстка жінка. Я б радше знову пішов до армії.

Зараз набагато складніше. Служба була прогулянкою.

Привіт. Я не знав, що ти тут.

Ти краще знову підеш на військову службу, ніж будеш зі мною?

Ні, краще б пішов до армії, ніж цей експеримент.

І я кажу чесно.

Але те, що ти — частина угоди, робить це вартим того.

Мені сподобався сьогоднішній вечір.

Було здорово. Я не збираюся сидіти тут і пригадувати щось погане.

Але якщо хочеш підняти питання, які я вважаю непотрібними…

Типу, ця ситуація із записом. Я вважаю, що це було непотрібно.

Ти знала, що Роня та Ангеліка відтягнули мене вбік і сказали:

«Ми мусили щось зробити, адже ви записуєте розмови один одного».

Я сказав: «Цікаво, адже ми домовлялися не піднімати цю тему».

Я просто хочу бути чесною у всьому.

Потім я сказав їм, що ти сказала мені: «Ми повинні записати цю розмову».

Я сказала, що треба це записати, бо ми постійно говорили одне й те саме.

Але це була твоя ідея.

Але я б ніколи не записала тебе, не сказавши тобі про це.

Але ж потім я сказав тобі, що зробив запис…

Не казав. Ти записував мене годину, а потім сказав мені, що ти це зробив.

- Бо ти сказала, що записуєш мене. - Я цього не зробила.

Я сказав: «Коли вона про це згадала…

Я ніколи не чув, що можна записувати один одного.

Фактично вона сама це запропонувала.

Вона сказала, що треба записати те, про що ми говорили».

Саме це ти їм сказала.

«Оскільки ми ходимо по колу, нам треба це записати».

Ось що я сказала. І більше я нічого не казала.

- Можеш записувати скільки завгодно. - Я б не зробила цього.

Але це ти ж запропонувала, так?

- Я б ніколи не записувала розмову. - Але це була твоя ідея?

Ми знову ходимо по колу.

Але хто запропонував записати розмову?

- Я сказала, що треба записати розмову. - Точно.

Але це не означає, що ти мав одразу записувати.

Справа в тому, що ти сама підняла цю тему

і хотіла записати нашу розмову.

Тож я записав, щоб був запис цієї розмови.

Розмова ні до чого не привела, тож у ній не було нічого особливого.

А робити з мухи слона через це сьогодні…

І я люблю Роню та Ангеліку за те, що вони відвели мене вбік та сказали:

«Ти записував розмову». А я відповів: «Це була її ідея».

«Вона цього не визнає», — сказали вони. «Це на Йоганну не схоже».

Потім з'являєшся ти та визнаєш, що це була твоя ідея

записати розмову, а не моя.

Це було мило з твого боку, і я надзвичайно вдячний за це,

тому що ти дійсно визнала це.

Бо вони сказали: «Ми думали, що ти псих, який записує розмови».

Ні, я б ніколи цього не зробив.

Але мені зовсім не цікаво, що я правий.

І я ніколи не буду звинувачувати тебе в чомусь,

шукати недоліки або хто що сказав, хто казав «записуй», а хто ні.

Ми обидва відкрито говорили про запис. Гадаю, це все несерйозно.

Оскільки ми з тобою відкрито казали… «Я записую».

«Я теж. Ось запис».

Для мене й тебе це не має бути проблемою.

Гадаю, саме час закрити цю тему.

Треба зберегти наше кохання, люба.

Ми дуже по-різному дивимося на речі.

Але, люба…

Я закохуюся в тебе. Це дуже важко.

Так.

Ти так не думаєш?

Що ти відчуваєш?

Відчуваю, що ми знову ходимо по колу.

Яке коло, серденько? Я бажаю тобі лише добра.

Я хочу поїхати до мами.

Але ми ж не сваримося?

Нам з тобою треба… припинити це зараз.

Йоганно?

Кохана, йди сюди.

Привіт, як справи?

Що ти зараз робиш?

Ні, це був випадковий дзвінок, але…

Це відбувається постійно. Все сприймається надто серйозно.

Так…

Ні, я так не думаю. Я цього не відчуваю. Це не злість.

ЛЮБОВ СЛІПА: ШВЕЦІЯ

ІБРАГІМ ТА АНІЄЛА

Як тобі вечірка?

- Тобі треба? - Ні.

- Ні? - Ні.

Ні?

- Було дуже приємно всіх побачити. - Так.

Здається, Даніель і Йоганна…

Я не знаю, гадаю, вони типу… Вони — дуже міцний горішок.

Так, абсолютно.

Але майже не віриться, що ми знайомі лише місяць.

Я ніколи не була у стосунках, де вже через місяць ти знаєш,

як поводитися під час сварки, як спілкуватися…

- Згоден. - Не знаю.

Я відчуваю, що ми з тобою пройшли довгий шлях,

- але гадаю, в нас теж є свої питання. - Так.

Ми про це говорили і ти сказав, що переїдеш.

- Так. - Добре.

- Я сподіваюся. - Ні, але…

- Що? - Що означає «Я сподіваюся»?

Мені треба знайти роботу.

- Звичайно, але ж ти лікар. - Так.

Хіба для лікарів не всюди є робота?

Так, але в мене певна спеціалізація.

Так, але знаєш…

Я не хотів би займатися тим, з чим я не хочу працювати.

Але, ти б зміг погодитися на роботу, яка не дуже…

- відповідає твоїм бажанням? - Незалежно від того…

чим я займатимуся, це буде інша робота.

- Тут у мене не буде тих самих можливостей. - Ні.

І я ще не знайшов роботу. Не знаю, коли знайду.

І як ти гадаєш, це займе пару місяців, півроку, рік?

Хочу якнайшвидше.

- І скільки це… - Я ще не знайшов роботу, тому не знаю.

- Ні… - Але якомога швидше.

У мене немає бажання мати стосунки на відстані роками.

- Ні, це добре. - Ти ж цього хочеш?

- Це те, що я хотіла почути. - А чому одразу це не спитала?

А чому ти це одразу не сказав?

Ти питаєш, коли я переїду, я ще не знаю.

Так, але в тебе є певна мета, так?

Спочатку треба знайти роботу.

Ще треба закінчити резидентуру. Не знаю, чи встигну до серпня.

- Ні? Ти ще це не зробив? - Ні, мені треба все закінчити.

Ти казав, що закінчиш у серпні.

А зараз я гадаю, що ти це трохи прикрасив.

Ні, не прикрасив.

- Прикрасив. - Чому?

«Якнайшвидше» для мене — це якщо закінчуєш резидентуру в серпні,

то я розраховую на вересень.

- Не вийде. - Чому ні?

Маю попередити за три місяці.

- Я й гадки про це не мала. - Кожен має попереджати за три місяці.

Отже, вересень, жовтень, листопад?

А ще треба знайти роботу.

Ти сказала, що не будеш тиснути.

Але зараз усе затягується з серпня десь до лютого.

Про серпень ніколи не йшлося.

Але я хочу сказати тобі «Так» біля вівтаря.

Тому я хочу знати, коли ти гадаєш, ми зможемо жити разом.

Я не хочу вийти заміж, а потім жити на відстані рік.

Я від цього не в захваті. Аж ніяк.

Але це не ти, хто…

- Я не та, хто що? - Має перевернути все своє життя.

- Ні. - Ні.

Отже, типу…

Так.

ЛАРС-ЕРІК І РОНЯ

- Як тобі вечірка? - Було дуже цікаво.

Я була рада побачити Іббе та Енні.

Чудова пара.

- Так, вони підходили один одному з… - З першого дня.

І вони обидва сказали: «Біля вівтаря ми скажемо "Так"».

- Вони так сказали? - Так.

- Ні, Енні це сказала. - Так.

Що сказав Іббе?

Я не питав його про це, але він гарантовано скаже «Так».

- Вони готові. Сто відсотків. - Так.

А як ти після зустрічі з Даннетт?

Мені було трохи дивно.

Ти на своїй вечірці з нагоди заручин, а потім хтось тобі каже:

«На цій вечірці ти міг бути з Даннетт». І до того вона така…

Так. Я це розумію, але зараз уся моя увага на тому, що є між нами.