Fast & Furious Presents: Hobbs & Shaw

Увага! Сідаємо за дві хвилини.

Правила бою.

Тільки електронні набої.

МІ-6 вони потрібні живі для допиту.

Мішень у металевому контейнері.

Її шукають усі служби і терористичні організації.

ЕТЕОН

-Ану лягти! Негайно! Не рухатися! -Киньте зброю!

Тікайте!

Викликайте підмогу!

ВИ УВІЙШЛИ В СИСТЕМУ

Об'єкт у безпеці.

МІ-6.

Стій!

Тихо, тихо, я ваш фанат.

Фантастична робота. Ви узагалі дивовижні у своїй модній формі.

Хто ти у біса такий?

Поганець.

Ану лягти, негайно!

ЗАГРОЗА ПЕРШОГО РІВНЯ

ВІРОГІДНІСТЬ АТАКИ

Ні.

Лайно!

КАПСУЛА ГОТОВА ДО ВВЕДЕННЯ

ВІРУС ВИВІЛЬНЕНО

ВІРУС ВИВІЛЬНЕНО

Бульдог Два.

Загін знищено.

Нас зрадили. У неї… наш… вірус.

Їхня агентка утекла разом з вірусом.

Я хочу, щоб її загнали в глухий кут.

Вона дуже підступна.

Моніторте усі канали і зробіть її винною.

-Усе ясно? -Так, сер.

А що робити з цими засранцями?

Зачистити. Один хрін. Жодних свідків.

Я поверну вірус.

Ніхто не зупинить мене.

-Де? -Де?

ЛОНДОН

ЛОС-АНДЖЕЛЕС

Ти хто такий?

Ух. Мене звуть холодною чаркою озвірину.

А ти хто?

Мене називають… шампанським з сюрпризом.

І що, здорованю?

А я думав, що розіб'ється.

Я тебе вб'ю! І ти здохнеш!

Бляха…

Господи Боже!

Тихо. Ні. Це моя улюблена куртка. Не зіпсуй.

Яка кралечка. Подаси машинку?

Дуже дякую. Класні татухи.

Ну що, клоуне. Зіграємо у гру? Називається вішальник.

Я тебе дещо питатиму.

А як відповіді будуть не ті…

Ну, ти здогадуєшся.

Я випас на дарк-вебі чутку про супервірус, який виставлятимуть на продаж.

Розкажи мені про нього.

Присягатися, не знаю.

Не канає, шановний.

Маленька пташка наспівала мені про сірий загін.

Викрадення. Вбивства.

Коротше, засранці. Як ти.

Називаються «Етеон». Ти скажеш мені, де їх вичепити.

І не тому, що зараз звисаєш з вікна.

Ти скажеш мені, бо я не вагаючись тебе відпущу.

Ну що ж. Бонусний раунд.

Кажи, де вірус.

Ні!

Ні, чекай! Не кидай мене тут!

Будь ласка! Не кидай мене! Не кидай мене!

Що він написав?

Я ЛЮБЛЮ КОПІВ

ГОЛІВУД

Одинадцять. Геніально. Поки не забув.

Письмова про «Старого і море»?

Минулого тижня. Гарно написано. Круто.

-Дякую, татку. -Дай кулачок. Так.

Що це?

Ем… суспільствознавство… домашка.

Сімейне дерево. Це чернетка.

ЛЮК ГОББС САМАНТА ГОББС

Цікаво. Сімейне дерево. Он воно що. І його…

суперлегко читати, і все зрозуміло.

Так.

Спочатку я збиралася скористатися цим.

Знайшла в шухляді в гаражі.

Це ж ти, татку?

Хто такий Джона? Він твій брат?

Так. Це мій брат.

Чого ти взагалі не згадуєш про Самоа?

Там сталось щось неприємне?

Неприємності бувають. Навіть коли їх не плануєш.

Бо життя… складне.

Ми усі…

якось тримаємося і виживаємо.

І факт той, що… я — твоя сім'я.

Ми — родина. Ти і я.

І тебе багато.

Аж забагато.

А ось і їжа. Вчасно.

-Ой ні. Це для міні. -Дякую.

Дякуємо вам.

-День перерви у дієті? -У жорсткій. Нарешті.

Дякуємо вам.

Що за цирк із ланцюгами?

Капець! Їй сімдесят один рік! Ви нормальні люди?

Сер, ув'язнена отримає привілеї, коли доведе,

що вона не становить загрози для інших.

Не замикають двері на замок, а тоді дивуються, що хтось туди лізе.

Дивно, ти заплатила охороні, щоб не замикали двері,

але не доплатила, щоб мовчали.

Так, але… я мусила ризикнути.

Ти не втекла з такої нікчемної в'язниці? Втрачаєш кваліфікацію, мамо.

Насміхаєшся з мене? А щоб вирватися, я просила торт занести.

З напилком? Я не пектиму.

Нащо мені напилок? Я віддаю перевагу вибухівці.

Слухай. Ти хочеш на волю? То так і скажи. Я все організую.

Ой, Дексе, дай матері розважитися.

Відсидка мене мало хвилює.

Тут так гарно — мирно, спокійно. Нас часто вигулюють, можна читати,

цілі гори судоку.

Я наче на пенсії. Супер.

Краще скажи: ти говорив зі своєю сестрою?

Ти знаєш, що ні, мамо.

Дай мені руку.

Колись ви з сестрою були нерозлучні.

Що з вами сталося, Дексе? Чого посварилися?

Я пам'ятаю, як ви з Оуеном і Гетті гралися у дворі.

Ті ваші милі розваги, усі витівки.

Грабували банки.

І давали своїм витівкам кодові назви, ти теж пам'ятаєш?

-На честь музиканта. Як його… -Кіт Мун.

Так, це він. Кіт Мун, тому що…

Тому що потрібна була купа вибухівки.

Оглухнути можна на раз.

-Рідний мій. -Тому ми й пішли з сімейного бізнесу.

Вона любить тебе.

Тобі треба лише набрати її номер, Дексе.

Глянь на мене. Ти її старший брат.

-Ти для неї взірець. -Колишній.

Знаєш, колись я сподіваюсь пройти у ці двері,

а тут сидітимете ви з нею.

Скільки тобі лишилось років?

Два. Якщо буду чемна.

-Скільки сидітимеш? -Чотири.

Ну, сама знаєш, як кажуть. Ніколи не кажи «ніколи».

-Час вийшов. -Дивись не проштрафся.

-Авжеж. Люблю тебе, синку. -Люблю тебе.

-Гаразд. -Лукас Ребекка Гоббс.

Я вже й забув, який ти на вигляд.

-«Ребекка»? -Ти взагалі старієш? Давно не бачились.

-Шість місяців. -Час біжить.

-Коли тебе немає. -Як ти доглядаєш… за шкірою?

-Бо ти зараз схожий… -Ну звичайно.

…на юну Ширлі Темпл. Посунься-но..

-Тату, що це за дядько? -Ну, цей дядько… це… Лок.

І він працює в ЦРУ.

-Ми з татом давні друзі. -Не друзі.

А якщо чесно… ми найкращі друзі. Моя половинка сердечка.

Я не знаю, що це таке.

-І татухи набили однакові. -Ми не набивали татухи.

-Це точно? -Так, це точно.

Ха. Цікаво.

Знаєш, а я ніби пригадую, що зробив щось… таке… на пам'ять про нашу дружбу.

-Здуріти. -Так, де наші веселі розваги?

Даю хвилину сказати, шо хотів. Потім вирву тобі легені.

Ми з тобою шукаємо те саме. Знайомся: вірус Сі-Ті-сімнадцять.

Це програмована біозброя біблійних масштабів.

Із милою кодовою назвою «крижинка».

І що ж робить «крижинка»?

Нічого особливого. Розплавляє внутрішні органи.

Фактично тіло перетворюється на миску томатного супу.

-Їй дев'ять. -Я бачила й гірше.

-Де? -«Гра престолів». У Дженет в гостях.

-Ти не казала. -Ланістери борги вертають.

До неї більше не підеш.

Але цей випадок навіть цікавіший, Ребекко.

Подробиці…

читай у цій справі. Будь ласка.

-Вона доросла, Бекко. -Їй дев'ять!

Це єдиний контейнер із Сі-Ті-17 на світі.

«Крижинка» нині у руках зрадниці МІ-6, яка переховується в Лондоні.

Тату, всі шпигунки такі вродливі?

-Ні. Якраз ця незвично приваблива. -І нещадна.

Вчора вона була у групі Мі-6, яка мала захистити вірус.

Та вона перебила всіх членів свого загону.

Своєму колезі… увігнала цеглину в груди.

Ти знаєш, як це важко? Увігнати людині… цеглину в груди?

-До чого ведеш? -До того, що цеглина не гостра.

Як загнати людині в груди… цеглину без гострого кінця?

Треба бути дуже сильною. Або її жертва мала народитися без кісток.

Взагалі.

-Ти казав, що до чогось ведеш. -Вона вкрала вірус.

-І після цього зникла. -Хто це?

-Учений, який, можливо, створив вірус. -Краще. Як поговорити з ним?

Він теж зник. Неможливо знайти. Мабуть, мертвий.

-Дякую за допомогу, Лок. -Ти найкращий в світі детектив.

-Я впевнений, ти знайдеш вихід. -О ні-ні.