Hook

Хлопчику, чому ти плачеш?

Я плакав, тому що не міг впіймати свою тінь.

До того ж, я не плакав.

Я зашию на тобі, милий. Але може бути трохи боляче.

Я зашию на тобі, милий. Але може бути трохи боляче.

Як тебе звуть?

Венді Мойра Анджела Дарлінґ.

-А тебе? -Пітер Пен.

-Яка в тебе донька. Просто красуня. -І чудово грає.

-Як це мило з твого боку. -Голосніше.

Як це мило з твого боку. Якщо не проти, я подарую тобі поцілунок.

-Ти не знаєш, що таке поцілунок? -Дізнаюся, коли отримаю його.

А тепер я тебе поцілую.

Я не хочу дорослішати. Так!

Я хочу завжди залишатися маленьким і веселитися.

Бреде.

Я на доньчиній виставі.

Неможливо. Завтра ввечері я лечу із сім'єю до Лондона.

Дитяча лікарня...

Дитяча лікарня виділяє ціле крило бабусі Венді.

-Бреде... так. -Пітере, ти все пропустиш.

Гаразд... Зустрінемося завтра вранці.

Тату, у мене гра. Ти обіцяв.

Послухай, у мого сина велика гра.

Остання гра сезону. Серія ігор Санти. Я мушу бути. Я обіцяв.

Тож... зустріч буде короткою. Я буду. Моє слово - граніт.

Третій страйк! Ти поза грою.

3-ТЯ ЩОРІЧНА СЕРІЯ ІГОР САНТИ БЕЙСБОЛЬНА ЛІГА

УДОМА

Давайте, «Блу-Джейс»! Уперед!

Джеку, вперед, «Блу-Джейс»! «Блу-Джейс»!

Покажи їм!

Давай, покажи себе!

Де ж ваш батько? Він усе пропустить.

Татко прийде. Він обіцяв.

Джеррі? Джеку?

-Джим. -Я так сказав.

Візьми камеру і поїдь на стадіон. Зніми гру.

-Можна сказати? -Пане Беннінґ,

промова на честь Вашої бабусі.

-На картках? -Так.

-Пронумеруй. Хто писав? -Нед Міллер.

Його звіт був чудовим. Прочитай.

«Лорде Вайтголл,

шановні гості, за останні 70 років бабуся Венді, яку ми сьогодні вшановуємо,

подарувала надію, турботу і життя

сотням безпритульних дітей і сиріт».

Чудово. Й особистісно.

Мамо, а де татко?

-Мій портфель. -Беннінґу.

Що ж... я полетів.

Не хвилюйтеся. Автопригоди трапляються частіше.

Безпечніше літати, ніж перейти вулицю.

І не дивіться вниз.

Якщо час помирати, то час помирати.

І пам'ятайте:

-не втомлюйте свої руки! -не втомлюйте свої руки!

А якщо пілот помре?

Беннінґу, не підведи нас! Не підведи!

Давай!

Місіс Беннінґ, я з офісу. Де ваш син?

-Він відбиватиме! -Дякую!

Давай, Джеку!

Друже! Зроби це! Зроби! Давай, Джеку!

Не дивися на мене! Зосередься!

Зосередься! Давай, Джеку. Один раз, Джеку.

Давай, друже! Покажи їм. Покажи їм.

Тільки не кручена подача. Тільки не кручена подача.

Мамі потрібна нова пара туфельок. Я хочу додому, Джеку!

Гру скінчено!

Так? Так.

Так, Бреде, це й справді добре.

Добрий вечір, пані і панове, з вами розмовляє капітан.

Ми потрапили до зони незначної турбулентності. Не хвилюйтеся. Скоро...

Прошу залишатися на місцях і розслабитися. Насолоджуйтеся польотом.

Дякую.

-Дивися, що Джек намалював. -Дуже гарно, люба.

-А що це? -Пожежа.

Пожежа. Справді?

-Це наш літак? -Так.

-Що це за люди? -Це Джек, це я, це мама...

а це ти.

А де мій парашут?

Я не доживу до дня народження.

Не помреш без телефону і факсу.

Тоді я напівмертвий. Телефон у портфелі.

Поговори з ним.

Джекі, чому в мене нема парашута?

Здогадайся.

-Джекі. -Джек.

Може, годі? Ти можеш розбити вікно.

Тут подвійний захист. Його неможливо розбити.

Дай сюди.

Ти боїшся, що випадеш.

Ні, не боюся.

Боїшся. Ти боїшся, що випадеш.

Припини.

Джеку, наступного сезону я прийду на шість ігор. Обіцяю.

Так, і більше касет купи.

Джеку.

Моє слово - граніт.

Так, дешевий граніт!

Що з тобою?

Коли ти перестанеш поводитися як дитина?

-Я ж дитина. -Тоді подорослішай.

-Як давно ми тут не були. -Розважимося, Пітере.

Лондон - неймовірне місце для дітей.

-І для нас. -І дуже дороге.

Джеку, припини. Так можна і око вибити.

Меґґі. Меґґі.

-Пітере, це номер 14. -Чотирнадцять, пробачте.

Що ви скажете бабусі Венді?

-Запитайте, як вона. -Джеку, злізь.

Звернеш собі шию. Обережно.

Бабуся Венді - справжнісінька Венді з моєї вистави?

-Так... щось на кшталт цього. -Не зовсім, люба.

Джекі, не будь мужлаєм. Витягни гумку з рота.

Покажемо, які ми чудові.

І пам'ятайте, любі, перше враження найважливіше.

Шнурівки зав'язані. Сорочка застебнута.

Ви ж знаєте.

Пам'ятайте, що ви в Англії - у країні гарних манер.

-Дядечко Тутлз. -Сніжить.

Поглянь на цих неймовірних дітей!

Радий зустрічі, Ліббі... Ліндл, Лізо...

-Лайза. -Я так і сказав.

Мойро, як справи? Чудово виглядаєш!

О, Боже!

Поглянь на розмір... Погляньте-но! Такі дорослі, солодкі!

-Бабуся Венді зараз спуститься. -Вона нагорі? Добре. Ми вже тут.

-Дорослий хлопець. Ти можеш грати у реґбі. -Ні, у бейсбол.

Дивіться.

-Це для нас? Дякую. -Так.

Ти готувала? І що тут? Пиріжки з начинкою?

Пітере, поглянь. Поглянь.

-Хто це? -Це ти.

-Хіба я був таким маленьким? -Так.

-Що це на тебе найшло? -Цей будинок так вплинув на мене.

Деякі з цих речей зі мною ще з дитинства.

Дякувати Богу, Пітере. Ми зростали у цих кімнатах.

Загубив, загубив, загубив.

Що?

Я загубив кульки.

-Лізо... Лізо. Лайзо. -Лайзо.

-Він мав бути у будинку престарілих. -Це засмутило Венді.

Усе ж Тутлз - перший прийомний син Венді. Де чиї речі?

Велика - моя, ця - Мойри,

а дві маленькі - дітей.

Привіт, хлопчику.

Привіт, Венді.

Я ж казала, бабцю, що приведу його сюди хоч на мотузці.

Пробач, що давно не приїздили. Просто...

Ти був тут востаннє десять років тому. Та не зважай.

Обійми мене.

О, Мойро, Мойро.

А хто ця мила леді? Невже, Меґґі?

Так, Меґґі. Знаєш що, прабабусю? Я грала у спектаклі в школі.

Ти мала свою роль.

А це такий дорослий Джек? Як ти виріс за рік.

Я мушу сказати,

що вітаю з відкриттям дитячого притулку

і це так благородно.

Так.

-Дуже дякую. -Прошу.

Я наполягаю, щоб у цьому будинку дотримувалися одного правила...

Не ставайте дорослими.

Зупиніть цю мить.

І вас це теж стосується, пане Голово Беннінґ.

Пробач, що пізно.

А що такого важливого у твоєму такому важливому бізнесі?

Розумієш, коли у великої компанії проблеми,

втручається татко, а якщо хтось чинить опір...

Він перебільшує. Я займаюся справами злиття і поглинання,

точніше землеустроєм.

Якщо хтось чинить опір, він змітає всіх зі шляху.

Тож...

Пітере, ти став піратом.

-Пітере? -Що?

Бред на зв'язку. Каже, що справа термінова!

-Пітере, тобі до вподоби моя сукня? -Чудова, бабусю.

Дякую.

Привіт, Бреде. Гарні новини?

Що?

Звіт про клуб «Сьєрра»? Думав, вони у нас на гачку.

Він хоче випити мою кров, він обвився навколо моєї шиї.

І що з'ясували?

-Пітере, можеш вийти з телефоном... -«Коузі Блу Авл»?

Гаразд, послухай.

Поясни їм, що еволюція триває.

Чи комусь не вистачає тиранозавра Рекса?

Мені! Мені! Ти жартуєш?

Зачекай хвилинку.

Ти хочеш сказати, сова на чверть метра знайшла партнера за 80 км?

Чому б їм не погуляти будь-де інде?

Ти хочеш сказати... що через це летить коту під хвіст контракт на 5 млрд?

Може, б мене хтось пристрелив?

-Просто замкніть! -Пробач.

Залиште мене самого на хвильку!

Мойро, забери їх звідси, добре? Це важливий дзвінок!

Ходімо, Джеку. Ходімо.