Anaconda

ПЛЕМЕНА АМАЗОНКИ СТОЛІТТЯМИ РОЗПОВІДАЮТЬ

ЛЕГЕНДИ ПРО ГІГАНТСЬКИХ АНАКОНД-ЛЮДОЖЕРІВ,

ЯКИМ ДЕХТО З НИХ ПОКЛОНЯВСЯ.

АНАКОНДИ Є ОДНИМИ З НАЙЛЮТІШИХ І НАЙЖАХЛИВІШИХ МОНСТРІВ,

ДЕЯКІ З НИХ СЯГАЮТЬ 12 МЕТРІВ ЗАВДОВЖКИ.

АНАКОНДАМ НЕДОСТАТНЬО ПРОСТО ЗЖЕРТИ СВОЮ ЗДОБИЧ,

ВОНИ ВІДРИГАЮТЬ ЇЇ, ЩОБ ПОТІМ ЗНОВУ ВБИТИ І З'ЇСТИ.

«АНАКОНДА»

Хто-небудь, допоможіть!

Готель «Аріау Джанґл», Бразилія. Басейн Амазонки.

-Міс Флорес. -Професоре Кейл.

Заходь. Коли ти приїхав?

Кілька днів тому. Я шукав провідників,

які б могли щось розказати про наше плем'я.

І як успіхи?

Що ж, є велика ймовірність того, що воно справді існує.

Його можна знайти і дослідити.

Принаймні, так я сказав своїм людям.

Мій помічник вважає, що плем'я знаходиться тут,

між цими притоками. Він знайшов його мітки.

-Хороші новини. -Так, думаю, у нас є шанс.

Відвези мене туди, і я зніму фільм.

Я розраховую на це, тому й найняв тебе.

А я рада, що ти це зробив. І дуже вдячна.

Мені був потрібен найкращий режисер.

З нас вийде чудова команда.

Ти весь у багнюці. Що трапилось?

Всього лише невеличкий напад піраній. Ледь вибрався від них живим.

Сьогодні дехто дуже рано встав.

Так, сьогодні надзвичайний день.

-Хіба? -О, так.

Не щодня моя подруга з Кароліни знімає власний документальний фільм.

Ти готова?

-Думаю, так. -Правильно.

-Мої вітання. -Дякую.

Матео!

Бачу, ти не забула про приємнощі?

Облиш, ти ж мене знаєш.

Я не поєдную роботу і розваги.

А що як ми підемо отак?

Цим шляхом краще. В іншому разі, я не відповідаю за наслідки.

Гаразд, це всього лиш 55 кілометрів убік.

Проблем бути не повинно. Краще вберегтись, ніж потім жалкувати.

-Доброго ранку. -Привіт.

-Матео, ти мене розумієш? -Звісно.

Чудово. Треба продрейфувати через той канал, хочу дещо зняти.

Як скажете, босе.

-На твоє затвердження. -Дякую.

А де Вестрідж? Я знаю, що він заселився.

Скоріш за все, він ще ніжиться у ліжку.

Обережно!

Обережно! Це ж «Бордо»! Не розбийте! Дорогезне вино!

Боже!

-Доброго ранку! -Привіт. Як пройшов переліт?

Якесь нічне жахіття. Думаю, воно ще не закінчилося.

Об'єктив зі змінним фокусом.

Гей, ти. Віднеси це в мою кімнату.

Перепрошую? Я не посильний, я керую виробництвом.

То й покеруй моїми речами до моєї кімнати.

Пихатий осел.

Знаєш, у деяких культурах чиєсь прохання перенести речі

вважається проявом поваги.

-Ось тобі повага, операторе. -Це ж не я придумав.

-Містере Вестрідж, я Террі Флорес. -Террі, радий познайомитись.

Професор Кейл показував ваші фільми.

Дуже перспективні.

-Жах, яка спека. Ми що, на екваторі? -Що ж, дякую.

Ласкаво просимо на борт, чи як?

-Думаю, ти йому сподобалась. -Ти теж це відчув?

Дідько, Кейле, ти виглядаєш як малобюджетний Жак-Ів Кусто.

Ще б пак, що б це не означало.

Радий тебе бачити, друже.

Гей, босе, все готове.

Гаразд. Перевірте ще раз своє обладнання, переконайтесь, що все взяли,

особливо спрей від комах.

Наша пригода розпочалася за дві тисячі кілометрів від гирла могутньої Амазонки,

у самому серці тропічних лісів.

Звідси ми попливемо

мілководними притоками та недослідженими заплавами

у пошуках невловимих людей туману -

племені Шірішама,

однієї з найвеличніших таємниць тропічних лісів.

Ти така збуджена через мене чи через джунглі?

О, це через джунглі.

Я серйозно. У мене на думці лише одне.

Дай попрацювати.

Допоможіть!

Рятуйте! Я застряг!

Мій човен застряг між корінням!

Допоможіть!

Допоможіть! Агов!

Погляньте, там якийсь тип у човні.

Гей! Прямуйте до нього!

Стоп!

Ми візьмемо вас на борт!

Ось.

Дякувати Богу.

Ви цілий?

Що трапилося?

У човна відірвався двигун через коріння.

Ми не можемо відвезти вас назад у Манаус. Ми прямуємо в інший бік.

Відвезіть мене до найближчого селища. Місцеві мені допоможуть.,

-Пробачте, що завдав вам клопоту. -Дрібниці.

Ми усі залежимо від волі наших машин.

Ваша поламалась.

Матео!

А ось і риба по-річковому.

Непогано.

Наступного разу треба буде це зняти.

-Працювали колись у суші-барі, містере..? -Сарон. Пол Сарон.

Звідки ви, містере Сарон?

-З Парагваю. -Справді?

Я спочатку вчився на священика,

але потім надумав побачити реальний світ.

Тож тепер я в джунглях.

Це моє місце.

Що в джунглях може робити людина, якій не вдалося стати священиком?

Не вдалося?

Хто сказав, що не вдалося?

Мені все вдається.

-Впевнений, що так і є. -То яке ваше нове покликання?

-Змії. -Змії?

Я їх ловлю.

Для зоопарків та колекціонерів. Можу зловити будь-яку.

Браконьєрство?

Браконьєрство незаконне. А на що полюєте ви?

Ми ні на що не полюємо і не ловимо.

Ми знімаємо документальний фільм про індіанців Шірішама.

-Про людей туману? -Вірно. Ви про них чули?

Я їх бачив.

Невже? Ви б могли показати, де це сталось?

Ви врятували мені життя. Я ваш боржник.

Я можу показати вам те саме місце.

Так каже кожен другий рибалка після п'ятої чарки в барі у Манаусі.

Облиште це.

П'ять чарок?

На річці так хіба що снідають.

Містере Сарон, думаєте, салат підійде до риби по-річковому?

Те, що треба,

пташеня.

Отож.

Лише поглянь.

Що це? Світлячки?

Гарно, правда?

Родина Світлякових.

Інколи уночі вони сідають на одне дерево і спалахами

повідомляють про свою готовність паруватись.

А чиї то спалахи? Самців чи самиць?

І тих, і тих.

Спалахи самиць, хоч і короткі, проте витончені та жіночні.

Десь вісім на секунду.

Самці ж відповідають довгими, протяжними, «чоловічими» спалахами.

Мені це подобається.

Ніяких підтекстів, непорозумінь.

Лише інстинкти та природа.

Я сумував за тобою.

Дідько.

Чортова ключка.

Гей, ану не чіпай мого радіо!

Знаєш, я з радістю найму того, хто тебе прикінчить.

Може, місцевого аборигена. П'ятнадцяти доларів повинно вистачити.

-Я тебе можу прикінчити безкоштовно. -Та невже?

-Хто ж тобі допоможе? -Твоя мамця.

То як, ми вже близько?

Одразу за цим вигином.

Чудово.

Тотем змії.

Це тотем племені Шірішама.

Шірішама поклоняються великим зміям - анакондам.

Вважають їх захисниками.

Існує легенда про подорож до священного озера.

Спершу ти повинен пройти водоспад, який захищають змії-воїни.

Подолавши їх,

потрапляєш на землі Шірішама

і йдеш, доки не впрешся у високу стіну, що тримає небо...

Прямуй цим шляхом п'ять днів, до самого кінця, доки не побачиш

голову гігантської анаконди.

-Ви знаєте цю легенду. -Звісно.

Прекрасна легенда.

Хоча я думав, що це легенда Маку.

І Шірішама також.

Я такого не чув.

Вода піднялась, проте селище було тут.

Ви знайдете його за цією розвилкою. Я знаю, що кажу, я ж бо ловлю змій.

Не сумніваюсь, що ви майстер у цьому.

А я майстер у знаходженні племен.

Рівень води дуже високий, тож, за моїми підрахунками,

ця місцевість має бути затоплена,

що мало б змусити зголодніле плем'я

шукати їжу на вищих землях. Отут.

Тож куди?

Ми попливемо цим шляхом.

Вестрідже, я б хотіла зняти вас поряд з тотемом.

А ти, Гері, запусти звук.

-Камера пише. -Поїхали.

Наша перша щаслива знахідка - ідол Шірішама,

хоч він і викликав певні суперечки.

Я знаю, що кажу. Ваша справа - вірити чи ні.

-Висадіть мене у найближчому селищі. -Знято!

З задоволенням.