Friday the 13th Part 1: A Long Night at Camp Blood

13 ЧЕРВНЯ 1980

ТАБІР «КРИШТАЛЕВЕ ОЗЕРО»

ВОЖАТА

Йди сюди. Зараз же.

Ні!

Залишилась тільки ти.

Решту я повбивала.

Тобі буде легше, ніж було Джейсонові.

Чому ви це робите?

Вас потрібно покарати

-за те, що з ним трапилося. -Чому ви це робите?

-Я нічого не зробила! -Ти не завадила йому потонути.

Джейсон був моїм сином.

Я нічого не зробила.

Ні. Будь ласка!

Треба було доглядати за ним...

щохвилини.

Джейсоне, дитинко моя люба.

Їх треба покарати

за те, що вони зробили з тобою, що зробили зі мною.

Вбивай за матусю.

КРИШТАЛЕВЕ ОЗЕРО, НАШ ЧАС

Я серйозно. Будьте обережними. Стережіться пум.

-Вони тут скрізь. -Пуми?

Ага. Та вночі вони не страшні, бо бояться вогню.

Чуваче, годі гнати. Це все брехня.

-Річі каже, що це брехня. -Лажа.

-Річі не вірить. -Знаєш що, я не гоню, Річі.

-Гониш. -Гаразд, добре.

Повіриш, як наскочить. Пуми...

-Чуваче, онде вона! -Гарна спроба.

Мене більше лякають комарі. Живцем зжеруть.

Агов, лясни по тій дупці ще раз, задля татуся.

-Татусю подобається? Так? -Ага, ще б пак.

-Подобається? -Дуже.

Вітні, ти зараз де?

-Тут. -Точно?

Та тут я. У цій глухомані.

-Агов, ти там нічого не наплутав? -Усе правильно!

-Гаразд, Пісарро, ходімо. -А куди ми йдемо?

-Сумки важкі, а тут спекотно. -А де ми?

Чуваче, та ми заблукали.

-Та ні, насправді... -Так.

А от і ні!

Річі, Навігатор відображає не все.

Там був вказівник. Десь тут є шахта.

А тут вона є? Ні! Гадаю, ми вже близько.

Гадаєш? Ти не тямиш, як цією штукою користуватися.

Майже стемніло. Знаєш, де вона, чи ні?

Послухай, я ту бісову траву не сіяв. Зрозумів, Річі?

Мені про це місце розповіли. Ми близько, от-от запах відчуємо.

Слухай-но, зупинимося тут.

Завтра ми з тобою встанемо на світанку,

підемо, знайдемо ділянку, зріжемо якнайбільше

і в машину. До сніданку повернемося.

-Агов! Народе! -Ніхто нічого не взнає.

Хлопці! Та штука нам вже не потрібна. Там є чудове місце.

-Воно вже розчищене. -Чудово!

Тут і влаштуємо табір. Агов!

Знаєш, скільки заробимо, як її продамо?

-Бісову купу клятих грошей. -Отож-бо. Послухай. Розслабся.

-Я розслаблений. Знаєш чому? -Чому?

Бо буду багатієм. Що роблять багатії?

-Що? -Розслабляються. І тобі варто.

-Я маю розслабитися? -Так, ти.

Народ!

Я тут натрапив на розвалені будиночки.

Мабуть, це старий табір. Хто хоче подивитись?

Це що, вся випивка? «Хайнекена» немає?

До біса те європейське лайно.

Це - «Пабст блю амерікен ріббон», друже мій.

А ви знаєте, що той табір закрили років зо 20 тому?

Якась жінка, їй геть дах зірвало. Повбивала всіх вожатих.

Бо її син потонув.

У нього була якась вада, чи то фізична, чи розумова.

Справді?

Матуся своє отримала.

Одній дівчині вдалося врятуватися.

Вона тій леді відтяла голову мачете. Але далі - дивніше.

Не сумніваюся.

Її син, Джейсон,

він повернувся.

Він там був.

Бачив, як його матусі відтяли голову.

Мій друг, він був тут у таборі...

-Ой, та годі... -Він був тут у таборі!

Він казав, приїздили копи. Шукали того Джейсона.

Гаразд, знаєте що?

-Не вірте собі. -Не віримо.

Не вірте. Але я точно знаю, все це сталося

у таборі під назвою «Кришталеве озеро».

Знаєш, скільки озер можуть називатися Кришталевими?

«Кришталевий гейзер», «Кришталева вода». Зайди до супермаркету.

На кожній пляшці води побачиш щось «кришталеве».

Аквафіна.

-Ну, добре. -Гаразд.

Таке могло статися будь-де, чуваче.

Саме так діточок лякають до усирачки.

Ну що, пивний снобе, як тобі пиво?

-Краще за сечу. -До речі, її можна пити.

-Що? -Твою, її, її, мою.

Божуся. Сеча стерильна.

Щоб знав, мою не питимеш.

-Ти так думаєш. -Добре?

-Дуже мило. -А я?

Можна з тобою поговорити?

-В мене на коліні зефір. -Куди це ви?

-Розважтеся. -О, правда?

-Майкі! -Солодкий.

Не забудь гумку.

Малесеньку таку.

А, второпав. Чого тільки не зробиш, аби вижити, так?

Якби ми тут всі помирали з голоду, а ти вже був би мертвий,

я б з'їв твою ногу.

-Так мило. -Дякую.

-Ага. -Навіщо їсти мою ногу?

Я можу навчити тебе рибалити. Налови риби.

Я не їм рибу.

Мені ти казав інше.

Слухай, я не залишуся тут до кінця.

Та Вейдова історія тебе налякала?

Та годі. Просто...

Я не мала б тут бути, так далеко від мами.

Це твоя мама й сказала мені вивезти тебе на кілька днів.

-Правда? -Еге ж.

До того ж, вона в добрих руках. З нею медсестра.

Ходімо.

Займешся сексом зі своїм хлопцем у тісному маленькому наметі.

Можемо напитися, щоб аж потім проблюватися в лісі,

потім, у понеділок, повернемося і все владнаємо.

Гей.

Я бісів ідіот. Річі?

Дані локації не синхронізувалися.

Кепсько, чуваче.

Отож, бодай йому.

Хочу тебе трахнути.

-Знаєш, що це означає? -Що?

Ми десь... Ми десь за півмилі. Навіть менше!

Та ти що!

Знаєш, що мене тішить, Річі?

Системи глобального позиціонування, GPS для будь-кого.

Технологія НАСА у тебе на долоні. Знаєш, що ця маленька фіговина робить?

Вона відсилає сигнал у відкритий космос. Сигнал.

Супутник його одержує, обробляє.

«Дякую, GPS. Зараз відішлю тобі сигнал».

Сигнал! Він повертається до твоєї долоні.

Це технологія, друже. Вона до біса неймовірна.

Вейде, згинь звідси, чуваче. Розкажи свою тупу дурню комусь іншому.

Чому? Бо я намагаюсь тебе бодай чомусь навчити?

Знаєш, друзяко, мені таки треба вшиватися.

-Еге ж, братику. -Відпочину.

-Добре, друзяко. -Хай буде з твоїм членом Сила.

Ось ти й попалася.

Мчиш в автівці,

Скільки коштуватиме політ,

Знайдеш ідеального хлопця,

І буде вдалою сьогоднішня ніч.

Чорт, так.

Люблю тебе. І тебе.

І навіть тебе люблю.

Господи, тільки поглянь на це.

Якого дідька? Що це? Ні!

ТАБІР «КРИШТАЛЕВЕ ОЗЕРО»

Це, мабуть, табір, про який базікав Вейн.

Погляньмо, що там.

Ні. Я хочу туди. Ходімо.

Ого, поглянь.

Майку, ти куди?

-Зайдімо всередину. -Ні.

-Де твоя жага пригод? -Та годі тобі.

-Припини. Ти боїшся? -Ні.

Б'юся об заклад, там всередині є щось кльове.

Майку, не заходь туди. А якщо там живе якийсь безхатько?

Ніхто тут не живе.

Попоїсти не бажаєш?

Ого.

Поглянь на цей старий мотлох.

Неначе його притягли з іншого століття.

ГОСПОДИ, БЛАГОСЛОВИ НАШУ ОСЕЛЮ

Поглянь.

Схожа на тебе.

-Ні, не схожа. -Так, схожа.

Круто. Залиш собі.

Кімната маленької дитини.

ДЖЕЙСОН

Це ж про Джейсона розповідав Вейд?

Я хочу звідси піти. Негайно.

-Та годі тобі. -Прошу тебе.

-Тобі добре? -Так.

-Так. Чекай на мене. -Ні. Я зараз...

-Ні. Тільки не знову. -Я просто...

-Чекай...Тримайся. -Ми зробимо це разом.

-Я вже близько. -Чорт! Я щось почула. Зупинись.

Зажди. Я серйозно.

-Що? -Здається, Вейд підглядає.

Якого... Та біс із ним, хай дивиться, збоченець.

Правильно?

Чорт.

Вейде!

Чуваче, якщо ти там дрочиш, то це геть не круто!