Prvních 200 řádků.
ОРИГІНАЛЬНИЙ СЕРІАЛ NETFLIX
Ось уже й добігає кінця перший рік життя в потойбіччі.
Що вам найбільше запам'яталося?
Вірні друзі, яких ви тут знайшли?
Перепони, які ви здолали разом?
Той день, коли все було шоколадним?
Це був відпадний день.
Я їв цукерки з арахісовим маслом. Повністю з шоколаду.
До кінця першого року залишилося лише кілька годин,
тож заохочую вас зробити якомога більше добрих вчинків
до опівночі. Про всяк випадок.
Знаю. Це я виріжу.
Я трохи втомилася. Не критикуйте.
Цей ролик, окрім частини, де Елеанор розповідає про експеримент,
ми покажемо сьогодні перед вечіркою.
До речі, тема - Рік минув, попереду вічність.
Дрес-код - смокінги і вечірні сукні у дусі Лондона.
А це означає стиль Найтсбрідж, а не Кенсінгтон.
Чи, Боже борони, Вест Бромптон.
Можеш уявити?
Ні.
А ще одразу після опівночі, щоб перезапустити обчислювальну потужність,
я буду шалено пожирати своїх Джанет-дітей.
Раджу нікому на мене не дивитися.
Зрозуміло. Сьогодні на вечірці спробуємо заробити додаткові бали.
Я запропоную виголосити тост одне про одного,
відзначити досягнення і згадати поразки, показати особистий розвиток...
людство врятовано!
Ще день, народ. Давайте завершимо гідно.
І до цього дня, як ви вже, мабуть, знаєте, я підготував людські фокуси.
Круто.
Тож я подумав...
Ні, Неймовірний доктор Престо сьогодні не виступатиме.
- Облиш, я... - Чуваче, фокуси - це завжди тупо,
а особливо тупо тут, де існує справжня магія.
Як контраргумент... перевір кишеню.
Іншу.
Вибач. Я поклав у свою кишеню.
Круто.
А знаєш що? Можеш виступати.
- Справді? - Так, цей фокус із кишенею
змінив мою думку.
Класік!
- Ти іронізуєш. - Так.
ЧАСТИНА 46
Я з нетерпінням очікую сьогоднішнього вечора.
І маю сказати, у вас усіх розкішний вигляд,
ви запросто могли б працювати у гардеробі на «Мет Гала».
До речі про «Мет Гала» - пригадуєте відео з камер безпеки,
як Соланж і Jay-Z билися в ліфті?
Я навчився читати по губах. Виявляється, вона кричала:
«Так нечесно! Я хотіла натиснути на кнопку.»
Тож усе було не так пікантно, як дехто міг собі уявити.
Привіт. Сьогодні я був на висоті.
Краще зачиню двері. Не хочу, щоб мене переслідували фанати.
Навіщо?
Бренте, швидко перевдягайся, і йдемо на вечірку.
Так, чекайте.
Джанет дала мені це...
Смокінг у банці.
Я вже майже вирішив звільнити Джанет, та вона стала набагато кращою.
Гаразд. Зачекайте. Хочу вам усім дещо показати.
Це результат місяців спостережень.
Я знаю, ви скажете, що я збожеволіла...
Ні, чого б ми так казали?
Але щось із цим кварталом не так.
І це стосується присутніх у цій кімнаті.
Божевілля якесь - ми майже дійшли до кінця,
а й гадки не маємо, як ми впоралися.
Джанет, ти можеш зазирнути всередину того обеліска?
Перевірити чарівний результат?
Так, така можливість є.
Десь одна на 970 трильйонів.
Можу спробувати.
Не вдалося.
Зараз повернусь.
Загалом я не хвилююся, але хотілося б мати конкретне підтвердження,
що Брент став кращим.
От якби він на когось налетів
і щиро сказав: «Ой, перепрошую». Розумієш?
Я б убила за те «ой, перепрошую».
Кого тут дівчині треба драпнути, щоб отримати «ой, перепрошую»?
Годі, паніка щодо експерименту у важливу мить -
це моя фішка.
- Тримай себе в руках. - Добре.
Просто... Ти мене знаєш.
На Землі я ніколи не грала в ігри, якщо не знала, що зможу перемогти
або підкупити суддю, щоб той віддав перевагу мені.
І якщо ми програємо, я просто збожеволію.
Ще один день.
Дотримуймося плану не робити нічого радикального.
Хоч можемо зробити дещо... чарівне.
Припини це, чоловіче.
Вона правду каже.
Ще з першого дня це місце видалося мені підозрілим.
Останні кілька місяців я збирала дані -
і тепер я впевнена.
Щось тут не те.
Ти не казала мені про це, пиріжечку!
Ти називаєш її «пиріжечком»?
Надто багато новин за раз.
Я збирала докази.
Не хотіла зіпсувати цілісність збору даних.
Як романтично.
Ось що я дізналася...
Елеанор і Майкл щось замислили, і це стосується нас.
У кварталі 300 людей,
але чомусь вони увесь час розмовляють із нами шістьма.
А з ким же ще їм говорити?
З Кеті Дурні Шорти?
Чого ти до неї причепився?
Ти що? Шорти? Кеті? Нема до чого чіплятися?
Джуані, ти як? Ти спітнів.
Ні, з ним усе гаразд.
Він завжди пітніє, коли медитує.
Називає це «пототація».
Ні, тобто, він не розмовляє, тому я це так називаю.
Я дружу зі Стінгом.
Я більше не витримаю.
Я дещо знаю, і це вже не просто «гаряча плітка», а «от блямба».
Так, я це зроблю.
Це не Джуані. Його звати Джейсон, і він тут помилково.
Чіді його переховує і допомагає стати кращим.
Я теж про це знала, звісно.
Можеш уже зізнатися, любий.
Привіт, Симон. Джейсон Мендоса, Джексонвіль, Флорида.
Уперед «ягуари», очевидно.
Що ще...
Я народився в басейні...
Гаразд. Ти мені про це не розповідав, каченя!
Каченя? Мені треба сісти. Це вже занадто.
Я присягнув, що не скажу,
а дотримання слова - центральний принцип деонтологічної етики.
Як романтично.
Припустімо, це місце дещо дивне. Що ти про це думаєш?
Не знаю.
Може, це не Добре місце.
Може, це перевірка.
Мені здається, що це якийсь експеримент.
За нами спостерігають в обмеженому просторі.
Симон, подумай логічно.
Ми в раю.
Свіже повітря, гори, Джанет!
І так, дехто з нас не дотягує,
але окрім цього, це ідеальне місце.
Ні, не ідеальне.
І Джейсон цьому доказ.
І якщо вам потрібні інші докази, що це не Добре місце,
то не лише він тут зайвий.
Власне, вона правду каже. І я це точно знаю.
Уперше я з нетерпінням очікую, що ти скажеш далі.
Ще на початку я розмовляв із Майком та Елеанор,
і вони сказали: «Нікому не кажи,
але є краще місце за це, Найкраще місце,
і ти вирушиш туди, аміго».
Не думаю, що вони справді назвали тебе «аміго».
Я мав прожити тут рік, це щось на зразок перевірки,
яку я, очевидно, пройшов на відмінно.
Тож опівночі я звідси заберуся першим же «Кадиллаком».
- Бренте? - Так?
- Подумай. - Гаразд.
Яким чином ти б міг потрапити в Найкраще місце?
Для цього треба було б бути одним із найкращих людей у всесвіті.
Як на мене, все логічно. Не знаю, що сказати.
Гаразд, як сказала принцеса Кейт
після повернення з покупок на Ібіці:
«Тут багато пакунків, які треба розпакувати».
Може, варто відкласти турботи і отримувати насолоду?
Нізащо.
Ми повинні дізнатися, що тут відбувається.
Ідіть на вечірку, але будьте насторожі.
У мене для нас спеціальне завдання.
- Я... - Добре.
Пиріжечок і Каченя беруться до роботи.
05:32:09 ДО КІНЦЯ ПЕРШОГО РОКУ!
- Як справи? - Прекрасно.
- Ні. - Ой, так, жахливо.
Симон знає, що квартал - не те, що здається.
Вона місяцями збирала докази.
То спілкування з Брентом і участь у групових заходах...
Це все було вдавано.
Вона за ним спостерігала. Вона за всім спостерігала.
Друзі, виберіть карту.
- Так. - Немає часу.
Піддослідні щось підозрюють.
Вони знають, що коїться щось дивне, і це може зруйнувати весь експеримент.
О, ні.
Вибач, це ненавмисно.
Що?
Тут нічого немає. Ти щось знайшов?
Лише слова до пісні, яку написав Майкл.
«Заспіваю пісеньку коротеньку про потяг до міста, що далеченько.
Звільни свій чистий розум і подамося в космос разом».
Тепер я впевнена, що ми в пеклі.
Ми намагалися довести твою теорію, але, схоже, безрезультатно.
Чіді, навколо стільки доказів, що вони брехали. Ти справді не бачиш?
Елеанор сказала, що це її перший квартал.
Може, це звичайні помилки.
Вона мені ще дещо сказала, і я дуже хочу, щоб це було правдою.
Що саме?
No comments yet. Be the first to leave one.