Carol of the Bells (Shchedryk / Щедрик)

ФІЛЬМ СТВОРЕНО ЗА ПІДТРИМКИ УРЯДУ УКРАЇНИ І МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СТАНІСЛАВІВ, СІЧЕНЬ 1939 РОКУ

Дозвольте.

Чого чекаєте?

Допоможіть розпакувати валізи.

Так, пане.

А мене звати Тереза.

А як грати на піаніно?

Ми житимемо разом із українцями?

Схоже, що так.

Ходімо, Терезо.

З цим обережно.

Так, пане.

Заснула.

Як тобі помешкання?

Скажи мені: чи майору було відомо, що на другому поверсі я знайду офіс,

куди щоденно приходитимуть клієнти?

Годі тобі...

Нас це не повинно турбувати.

А сусіди?

Нас не попередили, що під нами житимуть музиканти.

Ти знав, що та пані навчає... вдома?

Через такі стіни нічого не буде чути.

Сподіваюся...

О...

Ні, я люблю музику, але...

але не ту фальшиву гру та спів...

Незабаром поїдемо звідси.

- Чи не можна було..? - Не можна.

Мати Господня.

Доброго дня!

І вам доброго дня!

Дякуємо!

Як щодо того, щоб прийняти запрошення?

Це не наше свято, воно не католицьке.

Напевно, це її батьки прислали.

Я вважаю, що це запрошення недоречне.

То ми йдемо?

Нікуди ми не йдемо.

Будь ласочка.

Що я можу зробити?

Доброго вечора! Можна до вас у гості?

Прошу!

Це вам!

Дякую!

Терезо, а ти де?

Доброго вечора!

Перепрошую.

Дуже добре!

Мамо, а можна мені погратися із Ясею?

Можна.

А може ти тільки гаєш час?

ВЕРЕСЕНЬ 1939 РОКУ

А ти?

Маю бігти до військової частини.

Читає "Отче наш".

Агов, товаришу.

Як дістатися до вулиці Грюндільської?

Грюльвацької?

Що?

Який я тобі пан?!

Вулиця де?

Їдьмо!

Доброго вечора!

Прийшла по Терезу.

Добре.

Ні, дякую. Вже пізно.

Лягатиму вже спати.

Надобраніч!

Ви Ванда Калиновська?

Маєте 15 хвилин, аби зібратися.

Куди?

Збирайтеся.

Дозволено взяти одну валізу на людину.

Що можна взяти?

Питань не задавати.

У вас є покоївка?

Була покоївка, але з початком війни, вона поїхала.

Якої, такої війни?

Це визволення.

Запам'тайте.

На вихід.

Можу занести ключі до сусідів?

Розмовляй російською!

Бісова полька!

Віднесу ключі до сусідів.

Чиї діти?

Ти граєш?

Ось ключі.

Будь ласка, попіклуйся про неї!

На вихід.

Ну ж бо!

Мама цього разу не повернеться?

Ні, не повернеться.

Хочу до мами.

ЛИПЕНЬ 1941 РОКУ

Тут красиво.

Але в той час, коли у вас квітнуть дерева.

Тут іде сніг.

Донечко, кохаю тебе безмежно.

І невдовзі до тебе приїду.

Сніг.

Хочу як у мами.

Паспорт, будь ласка.

- Пані вміє грати? - Так.

Показати руки?

Діти.

Це добре.

До зустрічі.

ГРУДЕНЬ 1941 РОКУ

Єврейка?

Як тебе звати?

Як тебе звати?

Ходімо!

- Що тут відбувається? - Вона єврейка.

- Це моя племінниця. - Єврейка!

- Маєте документи? - Вони вдома.

Добре, ідемо.

Зараз принесу вам документи.

Швидше.

Де її батьки?

В Сибіру.

Чому її не забрали?

Вона захворіла.

Вони думали, скоро повернуться та заберуть дитину.

Ім'я?

А вона?

Моя донька.

Добре.

До побачення.

НЬЮ-ЙОРК, ГРУДЕНЬ 1978 РОКУ

Вибачте, підпишіть це для нас, будь ласка?

Ми є вашими фанатами, уже багато років.

Я пам'ятаю всі ролі, що ви грали.

Дякую.

Вибачте.

Я так хвилювалася, що запізнюся.

ГРУДЕНЬ 1943 РОКУ

Вибачте, пане офіцер.

Ваша донечка дуже гарно співає.

Я ніколи не чув, щоб дитина так гарно співала.

Про що вона співала?

Вона побажала вам удачі в наступному році.

За традицією, сьогодні діти співають тим, кого поважають.

Хороша дівчинка!

Ви добре знаєте німецьку.

Ми вивчали німецьку у середній школі.

У нас в Німеччині прийнято давати дітям гостинці.

Зачекайте.

У неї прекрасний голос.