Open Season 3

СЕЗОН ПОЛЮВАННЯ 2

Сьогодні йдемо в похід!

Чуєш, Буже? Коли ти вже нам зробиш ласку

і поремонтуєш нашу хатку?

От щойно допоможу Рейлі з його греблею.

От і всі діла. Готовий до походу?

- Буде класно! - Вибач, Буже.

Треба греблю добудувати. Тож, в похід - без мене.

Що? В чоловічий похід? Ти що, не підеш? Як це?

Треба закінчити, бо Огрейді з мене шкуру спустить.

Ну і гаразд.

Будемо пекти картоплю в багатті, може, згадаємо про тебе.

Скільки туди влізе, приблизно, Джекі?

Я не знаю, може і весь урожай!

Гаразд, ледащо! Закидай!

Якщо щось треба, то кажіть,

бо завтра зранку ми вирушаємо.

Із цим, Буже, боюся, не вийде.

У мене стільки новеньких, горіхи не зібрані ще.

Повір мені, я б краще гуляв з тобою,

ніж тут няньчив цих шмаркачів.

Так. Ясно.

- В похід ідемо, Ян? - Ніяк не можу, Бугі.

Забагато обов'язків.

- Та без проблем. Братчику? - Вибач, Буже.

"Чудово".

Серж? Дені? Що скажете?

Ми так раптово... не можемо.

Я так і думав.

Нічого. Принаймні є Еліот.

Він мене не підведе. Згадаємо минуле.

Із нас з Елом усе починалося!

Тихо.

Жизела! Жизеліта! А я саме шукаю вашого тата.

Бій на кролях? Я з вами!

А де ваш молодший?

Тут мене ні за що не знайдуть.

Так, де б сховатися.

Там, де позначено хрестом!

Піймався!

- Готовий! - Готовий!

- Неточно приземлився. - Дай п'ять!

- Чудова гра, тату. - Так, чудова.

- Так, все було класно. - Мамі скажемо,

що я втратив ріг, рятуючи вас від дикого кабана.

І від скаженого тхора.

- От мамка тобі задасть. - На мене напав тхір.

- Брехня. - Тато, не вчи Елвіса брехати.

Мама каже, це погано.

Це не брехня! Це навпаки.

Найчесніше викривлення подій. Буже, допоможи!

Скажи, як усе було! Завжди кажи правду.

Я про це і кажу!

Не прогулюйте школу, не розмовляйте з чужими і не бігайте з ножицями!

Ну, Буже, сходиш з дітьми порибалити?

- Взагалі, Еліоте, я наразі готуюся до по... - Я знаю, що ти скажеш!

Час учити їх основам виживання!

- Я розраховував... - Кролячий бейсбол?

- Акупунктура? Орігамі? Йога? - Еліот...

Айкідо! Карти! Як же я забув?

- Еліот! - Забирай їх та роби що хочеш.

- Час готуватися до походу! - Точно!

- То ти йдеш? - Звісно!

- Недарма я був у тобі впевнений. - Еліот!

Не забудь сказати Бугу, що не зможеш піти в похід!

Тобто, я маю залишитися з дітьми,

бо Жизель піде до мами.

Та не бери в голову, Ел!

Усе гаразд! У тебе велика родина, іноді плани міняються.

Іноді? Чи може "завжди"?

- Давно ти про це знаєш? - Два тижні.

Два тижні? До побачення.

- Про що тут говорити? - Буг!

Він не стане довго ображатися, як тоді, коли я не зміг піти на рибалку...

- Схоже, на сьогодні відвоювали. - Схоже на те.

...сімейний пікнік на день народження Буга.

Мамо! На мене напав тхір!

Напевно, ми з Еліотом не такі друзі, як я гадав.

А ти ж в останній момент не відмовишся?

Ведмедям краще бути разом.

Знаєш, що я в тобі ціную?

Ти завжди поруч, коли потрібен.

Не хвилюйся, ми чудово розважимося.

Всі ще заздритимуть цьому походу. Сам побачиш!

Еліот! Годувати тричі на день і щоб після заходу всі вже спали.

Я знаю!

І вибачся перед Бугом, коли він повернеться, добре?

За що?

За те, що ти сказав вчора.

А мав сказати ще два тижні тому.

Діти, стежте за татом.

- Бувай, мамо! - Бувай, мамо!

- До побачення, мамо. - Люблю тебе.

- Хай щастить! - Повеселися!

- Повеселися там! Зі своєю старою. - Що, Еліот?

Цілую!

- Матусі привіт! - Передам!

Що будемо робити, тато?

- Не хвилюйтеся, діти! - Тато?

- У мене купа планів! - Так.

А коли дядько Буг повернеться?

Буде весело!

І він зрозумів,

що найкращий однорогий друг покинув його!

І що жахливо - від його лапи залишився

один лише гак!

Ось як весело.

А могло бути й гірше.

Чого себе обманювати? Дурна ідея була.

Хто ж наодинці ходить?

Але ж це не я такий, це він змінився!

- Це він дав задній хід! - Але в нього є родина.

- Потрібно поставитися з розумінням. - Так.

А що тут розуміти?

Нащо він тобі здався, цей непарнорогий брехун?

- Але ж ви з ним рідні душі? - Рідні?

Ми ведмеді! Цей олень йому ніхто!

Так, ти правий.

Чим би я зараз не проти поласувати?

Смачним батончиком. І я знаю, де його можна взяти.

Чудово.

Ще прив'яжемо повітряні кульки, і можна відкривати.

МАГАЗИНЧИК МИ ЗНОВУ ВІДКРИЛИСЯ

Не бійся, магазинчику!

Більше ніхто ніколи тебе не образить!

Вітаю, дівчата.

Ви сьогодні ввечері дуже красиві.

"Зефірчик"?

"Шоко-хряпики"? Мої улюблені!

Мед? Чудова штука.

Пригощайся! Та не бійся, ми не за кермом.

Агов, кролик!

Ти нікуди не підеш, поки не з'їси "шоко-хряпиків".

Оце справжній похід!

Ми з Дінкельманом згодні з тобою на 100%!

Кролик любить Дінкельмана, Дінкельман любить кролика.

Що?

Ти не можеш піти в похід тому, що ти одружений?

В похід, в похід

Без оленів!

Дінкі, нам потрібно знайти місце, де ніхто нікого не підводить!

Де ми будемо своїми, де знайдемо собі дім!

ЦИРК МАСЛОВИХ ВЕДМЕДІ ПІД КУПОЛОМ

Це те, що треба! Там є інші ведмеді, які нас зрозуміють!

Знати б лише, де це.

Хвилинку!

Там ніхто нікого не підводить!

Залишися тут, кролик. Стережи наші запаси.

Дагу, чому ти завжди мене підводиш?

Післязавтра нам виступати.

Хоч удай, що тобі не все одно.

Я мав тебе спіймати?

Чудово.

Репетицію закінчено!

Колись я скажу цій діві все,

що я про неї думаю.

- Звісно, аміго. - Знаєш, там де я народився...

- Я знаю, в зоопарку. - Ні, ні, ні!

Знову кажу, в парку дикої природи!

Це різні речі!

Отже, в парку дикої природи ніхто так зі мною не поводився!

Всі звірі поклонялися мені!

Єдиному грізлі! Єдиному королю! Мені!

Ми звідси виберемося і знайдемо саме таке місце.

І я тебе не забуду.

Я буду королем, і ти...

А тобі щось підберемо.

Отже, план такий: піднімеш вагон, а ми проліземо.

- Давай, спробуй. - А раптом я розтягну собі зв'язки?

Ти хоч раз через мене потрапляв у халепу?

- Ти обіцяєш взяти мене з собою? - Звісно.

- Ми з тобою, як інь... - Та янь!

Що? Ні, що це за слово "янь"?

Я мав на увазі, що ти "юний", і допоможеш мені втекти.

Давай швидше, поки ніхто не бачить.

Чого ти чекаєш?

А ти допоможеш?

- А хоча ні, ти ж бос! - Друже.

Так, "хочеш зробити добре - роби все сам".

Ні, важко.

Тихіше, раптом хтось почує?

Я знаю, нам би ще пару лап.

Я співчуваю, що в тебе чотири копита,

але у всіх є свої недоліки.

Агов.

Колесо на нозі! Тобі боляче?

То про що ми?

Нам потрібен помічник.

Де ж його взяти?

Захисти мене!

А це ще що?

Ти грізлі, як і я!

Ти навіть не знаєш, як довго я чекав на цей день!

У тебе щось з шиї стирчить!

Я знаю, це Алістер.

- Тобі чого, хлопче? - Мене звати Буг.

Ще один грізлі! Ось буде чудово

рибалити разом, кидатися кролями, дружити!

- І вона тут? - Ти про кого, про Урсу?

Її важко втримати.