Truth Be Told

911, що у вас сталося?-Я... я...

Алло?-Я не знаю. Здається...

Мем, що у вас сталося?

Він мертвий, мертвий.-Мамо?

Тату!

Колишній професор Стенфорда, автор...

Ні! Ну ж бо. -...убитий удома,

поки дружина й доньки спали...

Чака Бермана убито у власному домікількома ударами ножа.

Уранці затримано16-річного Воррена Кейва.

Свідки бачили,як Кейв із жертвою сварилися

на Геловін.-Суддя вирішив,

що 16-річного хлопцясудитимуть як дорослого.

ПРАВДУ МОВЛЯЧИ

СЕРІЯ 1. МОНСТР

19 РОКІВ ПОТОМУ

ЗАЛА СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ 7

Можна продовжити, Ваша честь?-Продовжуйте.

Це свідчення, отримані у червні 2000-гона суді над Ворреном Кейвом.

Ти сказала, тебе розбудив шум.Правильно?

Так.

Що ти зробила, прокинувшись?

Виглянула у вікно,а там хтось перестрибував паркан.

СУД НАД ВОРРЕНОМ КЕЙВОМ

Ти змогла упізнати цю людину?

Це був мій сусід, Воррен Кейв.

Ти певна?

На всі сто.

Ще раз.

Ти певна?

На всі сто.

А це її свідчення в поліціїза півроку до того.

Лейні, у ніч убивства, на Геловін,

ти бачила ту людину, перш ніж вонаперестрибнула через паркан?

Здається.

Здається?

Я майже певна.

Ще раз, Лейні.

Ти впізнала особу,яка перестрибнула через задній паркан?

Ну ж бо.

Кажи.

Так. Це був Воррен.

Воррен Кейв?

Так.

Це й є ваші нові докази, міс Седільйо?

Так. І, Ваша честь,з нового запису очевидно,

що її змусили...-Для вас.

Стривайте. Я скажу вам,що можна стверджувати.

На записі бачимо юну жінку,

яка півроку обертала в головісмерть батька

та події тієї ночі.

У цьому записі я бачузбентежену дівчинку-підлітка,

яку через 48 годин допитуютьпро жорстоке вбивство її батька.

Це складна ситуаціянавіть для сильних людей.

Проте доказів недостатньо,щоб призначити новий процес.

Клопотання відхилено.

Мій син не винен.

Мені шкода, місіс Кейв.Сподіваюся, ви знайдете спокій.

Чому ніхто не розуміє,що мій син не винен?

Вона здобула Пулітцераза журналістські розслідування

упродовж 20 років у «Нью-Йорк-Таймс»,перш ніж заснувати

один з найпопулярнішихкримінальних подкастів на iTunes.

Для обговорення мінливого ландшафтуамериканської журналістики

я з радістю запрошую Поппі Парнелл.

Бен Бредлі, титан журналістики, сказав:

«Поки журналіст каже правдущиро та відверто...

СТЕНФОРДСЬКИЙ СИМПОЗІУМІЗ СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ США

...він не зобов'язанийперейматися наслідками».

Правда врешті ніколи не єтакою небезпечною, як брехня.

Кажи.

Це був Воррен.

Мій син не винен.

Правда – єдиний дороговказ.

ГАМБО З КУРКОЮ ТА БАМІЄЮ

Поппі?-У кухні!

Що відбувається?

Схотілося покуховарити.

Тобі, цариці замовлень?

Ти не запалювала духовки,відколи ми сюди переїхали.

Значить, уже час.

Що відбувається?

Мушу зробити заправку.

Можна дещо спитати?

Давай.

Якщо...

людину засудили за вбивствочерез свідчення очевидця,

тобто бачили,як вона тікала з місця злочину,

а тоді виявилося,що свідка підготували,

хіба цього не вистачитьдля нового процесу?

Про кого йдеться?

Про Воррена Кейва.

Що? Того хлопця, про якого ти писалароків із 20 тому?

Дев'ятнадцять.

Сьогодні було судове засідання.

Захист знайшов відеокасетуіз записом свідчень Лейні Берман.

Вона брехала. Я це знаю.

У мене...

в кабінеті висять усі ті нагороди,які я отримала за статті про Воррена.

Та серія запустила мою кар'єру,

а тепер я не можу позбутися сумнівів,чи мала я рацію.

Ти не розслідувала злочину, Поппі.Ти писала статті.

Але мої статті переконали цілий світу тому, що він – втілення зла.

Через мене його судили як дорослого.

Пам'ятаєш, присяжного усунули,

бо застали його за читанняммоїх статей за обідом?

Господи, Інґреме, якщо він не винен...

Та ну. Забудь про це.

Ага. Ну тобто я й так нічогоне зможу вдіяти, правда?

Послухай, ти ж бачилавсе це в дії. Так?

Шанси скасувати вирок

чи хоча б добитися перегляду –один на мільйон.

Тож...

можна я кудись подзвонюі замовлю столик?

Будь ласка. Бо це добром не скінчиться.

Сама знаєш.-Я це приготую просто тобі назло.

«П., серце завжди тобі підкаже,як слід чинити. Слухайся його. Мама».

ВИРІЗКИ

САН-ФРАНЦИСКО КРОНІКЛ1997-2001

КЕЙВ

МОНСТР:ПРИВІЛЕЙОВАНА СПІЛЬНОТА ЗРОСТИЛА ВБИВЦЮ

ВОРРЕН КЕЙВ ОЧІКУЄ НА СУД

ПРОФЕСОР

ВОРРЕНА КЕЙВА ЗАСУДЖЕНО ДО ДОВІЧНОГОЗА ВБИВСТВО ВІДОМОГО ПИСЬМЕННИКА

Привіт.-І тобі привіт.

Я хочу написати іншу статтю.-Та невже.

Про Воррена Кейва. Дякую.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ЛЕЙНІ ТА ДЖОЗІ

З днем народження вас,

З днем народження, любі Джозі та Лейні,

З днем народження.-Ми знаємо ці родини.

Вони в центрі спільноти.

У них найщасливіші шлюби,

ідеальні діти.-Ось так.

Найзеленіший газон, найвірніший пес,найяскравіші різдвяні гірлянди.

Вони просто... ідеальні?

З Різдвом.-Поглянь отуди.

У Менло-Парк цією родиною були Бермани.

Чак, відомий письменник та шанованийпрофесор Стенфордського університету.

Ерін, талановита мисткиня, якавідклала кар'єру, щоб ростити дітей.

І Лейні та Джозі,їхні успішні доньки-близнючки.

Ідеальне життя, яке розсипалось31 жовтня 1999-го року.

Так поліція Менло-Парк описує ці події.

Чак Берман увечері засидівся,

доробляючи роботу після щорічноїродинної вечірки на Геловін.

Він відіслав 11 імейлів після півночі,

останній – о 2:44 ночі.

Усе це були рутинні робочі імейли.

Нападник увійшов через задні двері.

Дружина та доньки були нагорі,а Чак пішов перевірити.

Він дійшов до дверей кабінету,де й відбулася основна частина нападу.

Нападник утік через задні двері,

перестрибнув через парканта зник у темряві.

Тіло Чака вранці знайшлайого дружина, Ерін.

Ерін, як і їхні доньки-близнючки,Джозі та Лейні,

під час бійки спали.

Справа проти Воррена базуваласяна непрямих доказах.

У поліції не було свідківсамого нападу.

Вони не виявили ДНК Ворренана тілі Чака

і так і не знайшли знаряддя вбивства.

Та два надійні речові доказипов'язували його з місцем злочину.

Відбитки, знайдені біля тіла,

та свідчення 15-річної дочки Чака,Лейні Берман.

Але що, як Воррен Кейвне вбивав Чака Бермана?

І якщо це не Воррен, то хто й чому?

Бачиш, чого бракує?-Ага.

Потрібен Воррен.Нема Воррена – нема статті.

Можна відверто?-Так, давай.

Нащо йому з тобою розмовляти?

Бо я можу йому допомогти.

Гадаєш, він не винен?

Не знаю. Але мушу дізнатися.

«НОК»

Він не хоче мене бачити, Дез.-І це тебе дивує?

То чому ти дозволяєш себе зупинити?

Він тобі потрібен, так?

Без Воррена це лише яй історія моєї провини. Але...

Ні. Ніяких «але».

Не мели дурниць.

Бреши, кому хочеш, крім мене.

Відмови ніколи тебе не зупиняли.

Мелеш дурню.

Ти душу витрясеш,якщо хтось щось робить не так

чи якщо це робота.

Та коли це стосується тебе, ти тікаєш.

Неправда.

Пам'ятаєш свого колишнього, Маркуса?

Він мене зрадив. Що було робити?

Не знаю. Вилаяти. Але ти просто втекла.

Ухопилася за першу-ліпшу роботу.

У «Нью-Йорк-Таймс!»-Через розбите серце.

Але справді.

Ти боїшся.

Бо не хочеш дивитися в очі Воррену.

Не хочу.

А доведеться.

Ти не зможеш із цим жити,

якщо ти помилилася,і через це він постраждав.

Я допомогла запроторити його туди.

І завдяки тобі він може вийти.

Зберись, жінко. Залагодь це.