Kiki's Delivery Service (Majo no takkyubin)

Новий прогноз для північно-західної Карікії.

Небо розвиднюється через антициклон з континенту.

Помірні вітри з північного заходу розчистять хмари до вечора.

І сьогодні буде повний місяць.

Завтра ясно, як і післязавтра.

А тепер кілька слів від нашого спонсора,

Центрального ринку Карікії…

Джіджі, нині моя ніч!

ДЗВОНИК ДЛЯ ВІДЬМИ, КОКІРІ

Мамо!

Вітаю. Чули прогноз погоди?

Буде ясно, та ще й місяць уповні!

Кікі, ти знову брала татове радіо?

Це ж нічого?

Вітаю, пані Доро.

Мамо, я вирішила. Сьогодні.

Ти ж хотіла відкласти на місяць?

За місяць може не бути ясно.

Хочу вилетіти в ідеальну ніч.

Кікі, зачекай!

Її практика, щоб стати відьмою?

Це один з наших найдавніших звичаїв.

Відьма вирушає на практику в 13 років.

Час так летить.

Твоїй донечці вже 13 років?

Тепер ніхто в такому віці дім не покидає.

Пам'ятаю день, коли ти прилетіла в це містечко.

Тринадцятирічна дівчинка спустилася з неба на мітлі —

з вогниками в очах і зайвою самовпевненістю.

Кікі ж лише навчилася літати.

Як мене не стане, хто готуватиме ці ліки?

Такі вже часи. Усе змінюється.

Та мушу визнати: ніщо так не помагає мені з ревматизмом.

Ти завжди мене підганяєш. І хто тепер повільний?

Я вважаю, що покидати місто треба благопристойно й гідно.

Що як ми відкладемо на місяць, і я знайду собі хлопця?

Ми ж не полетимо!

Я переживаю. Ти дієш поспішно.

Он як?

Я така схвильована. Ніби розгортаю подарунок.

Тату!

Я вирішила летіти сьогодні!

-Що? -Я вирішила!

Я ж тільки купив спорядження в нашу поїздку.

Вибач, тату!

Що ж таке?

Дякую. Ми вас чекатимемо.

Це Окіно.

Кікі сьогодні вирушає. Саме так.

-Непогано. -Краще би в іншому кольорі.

Відьми завжди носили такий.

Чорний кіт, чорний одяг.

Кікі, колір — не найголовніше.

Головне — що на серці.

Знаю, і моє серце готове.

Хотіла б його тобі показати.

І завжди усміхайся.

Добре.

Напиши нам, коли освоїшся.

Тату, можна взяти радіо?

Мамо, ти ж дозволила?

-Так. -Тепер радіо твоє.

Хочу глянути на свою відьмочку.

Ти так схожа на маму.

Тату…

візьмеш мене на руки, як колись?

Що ж…

Коли ти встигла так вирости?

Вертайся, якщо не складеться.

Такого не буде, нізащо.

Знайди гарне місто.

Знайти містечко й жити самій важко.

Кікі впорається.

-А яке це буде місто? -Велике?

Ага. Надіюся, біля океану.

-Ого. -Як я заздрю!

Це буде практика.

Без року практики в іншому місті, відьмою не станеш.

А дискотеки будуть?

-Кікі, уже пора. -Добре.

Ти береш цю мітлу?

Так, я сама зробила. Гарна, скажи?

Не можна летіти на такій малій мітлі. Візьми мою.

Вона ж стара.

Тому краще взяти її. Вона не загубиться, навіть у грозу.

Кікі, довірся.

Але ж я так старалася. Правда, Джіджі?

Мамина мітла краща.

Зрадник.

Зробиш собі нову мітлу, коли освоїшся на місці.

Бережи себе.

-Будь сильна. -Па.

-Кікі! -Щасти тобі!

-Ти зумієш! -Покажи їм!

Лети, Кікі!

Лети, Кікі!

Треба більше практики.

Усе гаразд, полетіла.

Я сумуватиму за цими дзвіночками.

Куди ми летимо?

На південь, до океану.

Джіджі, ввімкни радіо.

У мене руки зайняті. Хутко.

Добрий вечір.

Був.

Новенька?

Сьогодні вилетіла з дому.

Можеш вимкнути?

Люблю літати в тиші.

Було важко оселитися в новому місці?

Так. Стільки може статись.

Та я ворожка, тому впоралась.

Ворожка?

Я помагаю з пошуком пари.

А який у тебе талант?

Я про це думала, але ще не знаю.

Я майже завершила практику.

Скоро гордо вернуся додому.

Це моє містечко.

Мале, але мені подобається.

-Удачі тобі. -Дякую.

Успіхів!

Зухвала. Бачила того пихатого кота?

Талант…

А як же прогноз?

Не варто, це ж товарний потяг.

Перечекаємо грозу.

-Що як нас упіймають? -Будемо тихо.

-Я геть промокла. -Ти теж відчула рух?

Пахне чудово.

Вибачте. Не знали, що це для вас.

Джіджі, глянь на океан! Який красивий!

-Теж мені. Просто калюжа. -Дивись!

Яке велике місто. Думаєш, там є інші відьми?

Хтозна?

Злітаю!

Джіджі, не забився?

Глянь. Велике місто на океані.

Вежа з годинником! Усе, як я й хотіла.

Може, тут уже живе відьма.

Може, і ні.

-Надзвичайно. -Як на мій смак, великувате.

Святі годинники! Та це ж відьма!

Доброго ранку! У цьому місті є відьми?

Давно я їх тут не бачив.

Чуєш? Можемо лишитися тут.

-Дякую, пане! -Прошу!

-Ми справді зупиняємося тут? -Авжеж.

Усі витріщаються.

Усміхайся. Справимо гарне враження.

Добрий день, я відьма. Мене звуть Кікі.

Це мій чорний кіт Джіджі. Дуже приємно.

Ми хотіли б жити тут. У вас гарна вежа з годинником.

Ми раді, що тобі подобається.

Не можна так вистрибувати на вулицю.

Ти ледь не спричинила аварію.

Не можна літати серед людей.

Я ж відьма. Ми мусимо літати.

Відьма чи ні, а законам слід коритися.

Ім'я й адреса.

Розкажете батькам?

Раз ти неповнолітня, то так.

Крадій!

Крадій!

Стій тут!

Кікі.

Зачекай! Гарно я його?

Це я кричав: «Крадій!»

Ти відьма? Я бачив, як ти летіла.

То ви літаєте на мітлах.

Можна глянути на мітлу?

Томбо!

Бігаєш за дівчатами?

Замовкни!

Ой!

Дай глянути на мітлу. Хоч одним оком.

Дякую за допомогу,

але я її не просила.

І неввічливо звертатися до дівчини, не представившись.

Така старомодна. Як бабуся.

Облиш мене!

Як же круто!

Сама? А батьки не з тобою?

Ні, я відьма. Відьми стають незалежні в 13.

А можна документи?

Забудьте.

-Ти не будеш їсти? -Забирай.

Скоро стемніє.

Ходімо.

Знайдемо інше містечко.

Точно є більші й кращі.

Пані, ви забули!

Пані!

Коли маля прокинеться, і його не побачить, то буде плакати.

Люди, зачекаєте? Я скоро вернусь.

-Я їй передам. -Що? Але…

Жінка з возиком?

Це дуже допоможе.

-Дякую. -Нема за що.

Джіджі, летимо.