The Croods

З кожним сонцем приходить новий день.

Новий початок.

Надія, що все буде краще сьогодні, ніж було вчора.

Але не для мене. Мене звати Іп.

А це - моя сім'я. Круди.

Якщо ви ще не здогадалися по звірячій шкурі

і гострих лобах, ми - печерні люди.

Більшість днів ми проводимо у нашій печері.

У темряві.

Ніч за ніччю, день за днем.

Ага. Дім, милий дім.

Коли ми таки виходимо, намагаємося знайти їжу

у важкому і жорстокому світі.

А я намагаюся пережити свою сім'ю.

Ми залишилися останніми.

Раніше були сусіди.

Горти - роздавив мамонт.

Хорки - проковтнула піщана змія.

Ерфи - укус москітів.

Троги - звичайна простуда.

І Круди... Це ми.

Круди вижили завдяки моєму батькові.

Він був сильним, і слідував правилам.

Вони намальовані на стінах у печері:

Все нове - погано. Цікавість - погано.

Виходити надвір вночі - погано.

Коротше, усе веселе - погано.

Ласкаво прошу до мого світу!

Але це історія про те, як це все змінилося в одну мить.

Бо ми не знали, що наш світ

ось-ось мав скінчитися.

І не було правил на стінах печери,

які приготували б нас до такого.

Ти мала чекати на сигнал, Іп.

Іп?

Ми були в тій печері цілу вічність.

Три дні - це не вічність.

З цією сім'єю - саме так.

Іп, може спустишся?

Ти занадто драматизуєш!

Ні, ні, ні, Сенді, повернися.

Пам'ятай про сигнал. Чемні дівчатка чекають на сигнал.

Ага! Як тільки я заберу Сенді, я повернусь назад і почекаємо на сигнал.

Ні, ви уже вийшли надвір.

Я чекаю на сигнал, тату!

Забудь, Танк. Просто виходи.

Але якщо ти не подаш сигнал, звідки мені знати, що ти - мій тато?

Сигнал не для цього, а для того, щоб ти знав, що мене не з'їв звір.

Тоді чому сигнал - це звук тварини?

Хіба це не заплутує все?

Я все ще чекаю на сигнал.

Мамо, ми готові йти.

Мамо?

Все ще жива!

Ще не вечір.

А ти все ще жирний.

Пошикувалися на сніданок!

Я хочу побачити справжній дух печерних людей!

Робимо це швидко, голосно,

робимо як одна сім'я.

і ніколи не боїмося боятися.

КРУДИ

Ура! Сніданок..

Чий вихід? Кинемо монетку.

- Запускаю у повітря. - Бережіть голови!

Хвіст. Значить Танк. По місцях!

Гаразд. Танк, вперед.

Давай, Танк.

Молодець, неси до печери.

Спускайте дитину!

Взяти її Сенді, взяти!

Взяти їх, мамо!

Стара вибула!

Іп, помстись за мене!

Дякую.

- Іп! - Увага!

Гей, тату, тепер можна їсти?

Почекай, доки не будемо вдома.

Іп, гальма.

Іп!

Хто голодний?

Молодець, тату.

Тримай, Танк. Пий.

- Пробач, тату. - Схоже, сьогодні фаст-фуд.

Нічого. Я поїв минулого тижня.

Двопальцеве попередження!

Давай, давай, давай.

Пішли, пішли.

Темрява приносить смерть. Ми це знаємо.

Повний місяць. Сьогодні купаємося.

- Спасайтеся, хто може. - Ти теж, мамо.

Я не хочу змити свій захисний шар.

Мамо, в тебе блохи.

Бачиш? Сенді не боїться.

- Вона все ще там? - Ти ж знаєш, що вона ненавидить печери, Граг.

Будь-ласка, повернись завтра.

Як їй може не подобатися в печері? Це так зручно.

Трохи темнувато, ні?

Це не та темрява.

Іп! Іп?

Ходи, я маю закривати печеру.

Іп!

Іду! Іду!

Давай!

Іп! Спускайся!

- Це було заблизько! - Я дивилася. Все гаразд.

- Що ти там робила, Іп? - Я не знаю.

- Що ти шукала? - Нічого.

- Тоді чому піднялася туди? - Я не знаю!

Чому ти не знаєш?

Перестань шукати всього.

Страх тримає нас в живих, Іп.

Ніколи не бійся боятися.

А смисл?

- Що-що? - Чому ми тут?

Для чого ми це робимо?

Ніхто не казав, що виживати це весело.

Взагалі нема нічого веселого.

- Ану спустись сюди. - Граг? - Іп? - Так?

- Геть! - Так. Добре... - Геть!

Я просто не розумію нащо їй свій виступ?

Ось і все. Це все через це.

Вона проходить через такий період, що їй потрібне власне місце.

Який період? Скільки це триватиме?

Подивись. Вона мене уже починає не слухати. Гей!

Бачиш? Вона слухає.

Якщо вона хоче вижити, вона мусить дотримуватися правил.

- Як щодо казки? Іп їх любить. - Це хороша ідея.

- Як щодо казки, га? - Так, розкажи нам казку.

Так. Можна позичити? Дякую.

Іп! Твоя улюблена.

Я не гралась ним роками.

Сьогодні послухаємо про ведмедика Кріспі.

Давним-давно, цей ведмедик був живим.

Він був живим, бо слухався свого батька

і жив у рутині і темряві і страху.

Тож він був щасливим.

Але у Кріспі була одна жахлива проблема.

Він був наповнений...

...цікавістю!

- Граг! - Так, так.

Одного разу, коли він лазив по дереві,

цікавий ведмедик хотів залізти наверх.

Що? І як тільки він добрався до вершини,

він побачив щось нове і...

- ...помер! - Отак просто?

Так! Його останні миті кошмару застигли на його лиці.

Той самий кінець, що й кожен день.

Я поняв, тату. Я ніколи не робитиму щось нове чи інше.

Молодець, Танк.

Так, всі нагострили зуби

і спати.

- Повітря.. - Ти говориш?

Я людина, як ти.

Типу... як ти.

Добре, добре. Гей, гей, гей. Ти могла б не..

Скубоче. Гей, гей!

Тихо! Мені не можна тут бути!

- Іп нема! - Що? Граг!

Залишайся в печері.

Ухти, ти дуже сильна.

- Ні! Воно моє! - Будь-ласка... - Ні! Ні!

- Воно помирає! - Я спіймала його. - Я можу полагодити. Будь-ласка...

Будь-ласка. Я ненавиджу темряву.

Давай, давай...

Воно робить те, що ти йому говориш?

Ну, типу того.

- Сонце? - Ні, ні. Вогонь.

- Привіт, Вогонь. - Воно не живе.

Але ти сказав, що воно помирає.

- Пробач. - Воно прийшло з твоїх країв?

- Ні. Ні, я його сам роблю. - Зроби для мене!

- Добре! - Роби! - Воно не виходить з мене. - Роби!

Роби! Роби!

Ти часто так робиш?

Ти помер?

Можна мені твій вогонь, якщо ти помер?

Ох, як холодно!

Правда? Прослушка - активувати.

Згоден. Тигрице, ми мусимо йти, негайно.

Я навіть тебе не знаю.

- Я Чел. - Чел?

А це - Пояс. Повар, співрозмовник, навігатор.

Плюс тримає мої штани.

- Що таке штани? - А ти хто?

Іп.

Дай я все проясню, Іп. Іде кінець світу.

- Що? - Я називаю його... "Кінець."

- Звідки ти знаєш? - Я бачив. Він йде в цей бік.

Спочатку, земля трясеться. Тоді розламується.

Все падає туди.

Вогонь, лава. Я не хочу драматизувати, але...

Повір, все на чому ми стоїмо, цього всього більше не буде.

Нам треба забратися повище. Я знаю одну гору.

В той бік. Це наш єдиний шанс.

Ходи зі мною.

- Я не можу. - Добре. Добре.

Ось.

Якщо виживеш, поклич мене.

Дякую.