The Heartbreak Kid

Що нового, Едді? Радієш життю?

Так, у магазин завезли довгі ключки для гольфу,

тому сумувати не доводиться.

Дозволь перефразувати питання. Трахаєшся з якоюсь дівкою?

Ні, тату, з дівками я не трахаюся.

Облиш-но, кого ти товчеш?

Серйозно, тату, я нікого не «товчу»,

я зараз трішки зустрічаюся.

Не розумію тебе. Одружуватися відмовляєшся,

від радощів холостяцького життя відмовляєшся.

Враження, що ти живеш у чистилищі.

Тату, я не відмовляюся одружуватися.

Я просто не хочу помилитися, второпав?

Вибач, що підганяю. Я лише бажаю тобі щастя.

Нестерпно бачити, що ти сам святкуєш День закоханих.

Я не буду сам. Я йду на весілля.

Тепер ти діло кажеш.

На весіллях добре знайомитися з жінками.

Хто одружується?

Джоді.

Джоді?

Та що ти не…

Що?

-Ти не жартуєш? -Тату, ходімо.

-Едді, не чини з собою так. -Ми залишаємося друзями.

Кажу тобі: бачити, як колишня наречена стає під вінець

у День закоханих, може бути боляче.

Ні. Ми вже це пройшли.

Справді. Як щось і трапиться, то хіба духовне очищення.

Припини вже.

Мені це здається великою помилкою, але, мабуть, я просто старомодний.

Облишмо весілля. Ти і я, їдьмо у Вегас.

Може, поталанить, і влаштуємо груповушку з кількома дівками.

Мушу визнати, ідея груповухи

разом із 77-річним батьком мене просто зачарувала,

та я вже погодився, тож… Та дякую за пропозицію.

Ходімо.

Можна пива, будь ласка?

- А мені «Космополітен». - Без проблем.

«Космополітен»? Хіба це не напій для жінок?

Так. Теммі мене на них підсадила.

Я часто п'ю те ж, що й вона, тому…

Дійсно?

Так. Щаслива дружина — щасливе життя.

Гарно сказав: «Щаслива дружина — щасливе життя».

-До ладу. Має бути правдою. -Так. Дякую.

Поглянь на Джоді. Чудовий у неї вигляд, еге ж?

Так, дійсно чудовий.

У неї така врода, що добре зберігається.

Поглянь на її матір.

Справжня пантера.

Непогані у неї гени.

Та ну, облиш.

У тебе було п'ять років, щоб наважитися з Джоді.

І як я пам'ятаю, ти мав достатньо підстав скасувати весілля.

Так. Знаю. Просто намагаюся згадати, які саме.

Господи, їх було не злічити.

«Їй не подобається моя улюблена футбольна ліга. Не ділиться їжею.

Не пробує нічого нового».

Друже, що ти… Це не мій голос.

Твій. Абсолютно точно. У саме яблучко.

Я не говорю, як італійська миша.

Трішки.

Я так не розмовляю.

Справді? А це пригадуєш? «Вона ненавидить фільм "Гольф-клуб"».

Так, а знаєш, чому вона його не любить?

Бо, на її думку, ховрах виглядав надто несправжнім.

Хіба це тебе не дратувало б?

Повністю. Абсолютно.

Відмовся від щастя, бо ховрах виглядає несправжнім.

Облиш це, друже. Ти ж ніколи не одружувався.

Тобі 40 років.

Едді, колись тобі доведеться заплющити очі й стрибнути.

Я це зробив. Я — найщасливіший з усіх, кого я знаю.

-Гей, Едді. -Привіт.

-Як поживаєш? -Добре. А ти як?

Добре. Тобі сумно?

Ні.

Добре.

Маку, ходімо, любий, треба йти. Усі вже сіли за стіл.

-Веди, красуне. -Це мені?

-Ні, це його. -А тепер це моє.

Ти за яким столом сидиш, Едді?

За 34-м.

-От не поталанило. Ми за 11-м. -Ми за 11-м.

-Гаразд. До зустрічі. -Добре.

-Із тебе танець. -Добре.

-Не забудь. -Не забуду.

-Маку, ходімо. -Бувай. Треба йти.

Ваше здоров'я!

Так усе й було.

-Перепрошую. -Так.

Ви займаєтеся організацією?

Звісно.

Достатньо підійти до першого-ліпшого ґея

і назвати його розпорядником весілля, еге ж? Чудово.

-Ні. Я не це мав на увазі. -Непоганий стереотип. Клас.

Хтось сказав «розпорядник весілля»?

Так, це — я.

Чим я можу вам допомогти?

Здається, виникла помилка, мене посадили за 34-й стіл, він для дітей.

Це стіл не для дітей. Цей стіл для неодружених. Щасти.

Дружина не змогла прийти, еге ж?

Я неодружений.

Розлучені?

Ні.

Дівчина є?

У мене нібито перехідний період.

Варіантів багато, але обмежуватися одним ще не збираюся, розумієш?

Гей, пане.

-Що? -Ви — ґей?

-Ні. -Так! Ти винен мені десятку.

Зажди. Ви бісексуал?

Ні, я не бісексуал.

Бач? Нічия. Ми обоє програли.

Ви що — вдівець?

Так. Вдівець. Це… Так.

-Співчуваю. -І навіть не червоніє. Він ґей.

Ні, я не ґей.

-Тоді зіграймо в п'ять за п'ять. -Що це за гра?

Я задам вам п'ять питань за п'ять секунд.

Якщо ви кажете правду, вам не доведеться думати.

Не хочу я грати у вашу гру. Вибачте.

-Швидко. Як померла дружина? -Вбили.

-Як? -Льодорубом.

-Вбивцю знайшли? -Так.

-Як його звати? -Рональд.

Бред Пітт чи Рассел Кроу?

Бред Пітт.

-Що? Я думав, ви… -Попалися.

Ні-ні. Я думав, ви про кар'єру питаєте.

Вас схопили на гарячому.

-Ґей. -Ґей.

Це ти — ґей.

Хочу, щоб усі ви знали,

що Джоді — єдина, яку я будь-коли кохав.

І хочу подякувати їй за те, що вона взяла мене у цю казкову подорож.

Але мені довелося поцілувати кількох жаб, перш ніж зустріти мого принца.

Кентроу! Ти це чув?

Серйозно: Майкл став відповіддю на всі мої молитви.

Щиро кажу: він - єдиний, кого схвалив мій батько.

Це тому, що він перший хлопець, з якими вона зустрічалася,

який би не був повним телепнем.

Гаразд-гаразд. Дякую всім вам, що ви до нас завітали.

Повеселімося сьогодні. Домовилися?

ГРОМАДСЬКА ПРАЛЬНЯ

Зупиніть його, у нього моя сумочка! Хто-небудь, зупиніть його!

Гей, зупинися! Стій!

Відвали! Це тебе не стосується!

Легше, друже. Віддай мені сумочку.

Геть від мене! Богом клянуся, що натовчу тобі пику!

-Віддай мені… -Зараз дістанеш!

-Ні, чувак. Вона моя. Моя! -Просто віддай…

Вона моя!

Лайно.

Лайно!

Господи, з вами все гаразд?

Ні, пече. Він бризнув з балончика.

Це лише мої парфуми.

Лайно, очам не вірю!

У ній було все: моя кредитка, гаманець.

У тій сумочці було все: водійські права, ключі,

моє життя.

Так, той тип просто псих.

Тобто, я просто… Я намагався його схопити, але…

Вибачте. Мені майже вдалося.

Ні-ні. То не ваша вина.

Треба було його вдарити абощо. Вибачте.

Дякую. Ви молодець, що заступилися за мене.

-Ось. Я вам допоможу. -Дякую.

Пробачте. Я не хотів…

Не знаю, як поводитися у таких ситуаціях.

Усе гаразд. Усе в порядку. Жодних проблем.

Гаразд. Гарна спідня білизна. Ось.

Ви живете поблизу?

Так, живу. Так. Живу декілька кварталів униз вулицею.

-Біля спортцентру «Бей Сіті». -«Бей Сіті»? Я…

Так, великого супермаркету спорттоварів, на Ван Несс-авеню.

-Так-так, знаю. -Я його власник, тож…

-Нічого собі. -Так, це цікаво.

-Чудово. Мій трамвай. -Ваш? Гаразд.

У мене немає грошей. Він забрав гаманець.

Хвилинку. Ось. У мене є.

Ні. Я не мала… Ви і так багато зробили. Справді.

Ні. Беріть. Будь ласка. У мене п'ять доларів разом. Беріть.

Ну ж бо. Візьміть. У мене в банку сотні доларів, тож усе гаразд.

-Тоді я не можу взяти. -Ні, я жартую. У мене все гаразд.

Я не багатий, але живу з комфортом. Усе гаразд. Беріть. Сідайте.

-Взяла. -Добре.

-Бережіть себе. -Дякую.

Гаразд.

Як вас звати?

Лайла!

Лайло, а я — Едді! Едді Кентроу!

Добре!

Чорт.

Так. Це твоя дівчина, Едді.

Я завжди стверджував, що про жінку багато скажуть її труси.

І коли ти таке казав?

Без упину це повторював. Ти ніколи не звертаєш на мене уваги.