Letters from Iwo Jima

Листи з Іводзіми

ІВОДЗІМА 2005 рік

Як тим солдатам взагалі вдалося вирити ці тунелі?

Давайте проведемо тут заміну.

Гей, я щось знайшов!

ІВОДЗІМА 1944 рік

Ханако...

Ми, солдати, копаємо.

Копаємо весь день.

Це - діра, де ми битимемося...

і помремо.

Ханако...

я що, копаю власну могилу?

Сьогодні я їду на пост, де чекають мої люди.

Я твердо вирішив служити і віддати життя за свою країну.

Я, здається, навів повний порядок удома...

та, на жаль, не встиг прибрати на кухні перед від'їздм.

Я дійсно збирався...

але повинен був поїхати, бо часу не вистачало...

і я й досі хвилююсь через це.

Тож прослідкуй, щоб Таро відразу подбала про це.

К бісу цей острів! Нехай американці його забирають.

Тут нічого не росте.

Смердить. Спекотно. Купа клятих комах, та немає води.

Цей острів - частина священної землі Японії.

Нічого священного тут немає.

Сайго.

Треба просто віддати острів американцям...

і тоді можна їхати додому.

Сайго!

Що ти сказав, солдат?

Кажу, якщо поб'ємо американців, то можна їхати додому.

Ти, там, він саме це сказав?

Так, сер.

Я Курібаяші.

Ласкаво просимо, генерале. Я адмірал Осугі.

Як довго ви тут на мене чекаєте?

Три години, сер.

Шкода це чути.

Мені не дозволили передати час прибуття по рації...

після того, що сталось з адміралом Ямамото.

Розумію, сер.

Це мій помічник, лейтенант Фуджіта.

Що трапилось, адмірале? Ви погано виглядаєте.

Нічого, сер. Тутешня вода не дуже мені підходить.

Шкода це чути.

Сюди до Вашого штабу.

Адмірале, я хотів би спочатку оглянути острів.

Вам потрібен автомобіль?

Ні, давайте пройдемося.

Ходити - добре для здоров'я.

Вам, Осугі, саме це й потрібно.

То це Сурібачі.

Ви непатріотичні...

нікчемні селяни!

Гей, припиніть це!

Встати!

Що Ви робите?

Ці солдати...

змовлялися непатріотичними словами, сер.

Зрозуміло.

Капітане, у Вас що, такий надлишок солдатів...

що Ви можете вивести зі строю двох з них?

Ні, сер.

То перестаньте бити їх.

Краще залишіть їх без обіду.

Хороший капітан використовує голову, а не лише батіг.

Що все це таке?

Все це?

Траншеї, сер.

Чому люди копають траншеї тут?

Ми сподіваємося, що американці висадяться саме тут.

Нехай припинять, негайно.

Але, генерале--

І, капітане...

впевніться, що люди достатньо відпочивають.

Вони подібні на марсіан.

Перестаньте копати!

І так само.

Мене турбує мій шлунок.

Тост за генерала Курібаяші...

чудового командира.

Краще, ніж саке!

Я чув, що він жив в Америці.

Можливо тому, він не хоче, щоб ми копали траншеї.

Може він любить американців.

Ні, дурню. Він вивчав американців.

Тож він знає, як їх перемогти.

Я чув від когось у 204-ій...

що островом мав керувати інший генерал...

але він не захотів.

Тож прем'єр Тойо віддав його Курібаяші.

Нозакі, ти чуєш так багато...

але вуха у тебе забиті воском!

Та й взагалі, не можна вірити нікому з 204-ої.

Вони належать до флоту.

Я думаю, цей Курібаяші повинен бути відмінним генералом.

Дивись...

ми вже тих клятих траншей у піску не копаємо, так?

Ця спека більша, ніж я очікував.

Цей острів більший, ніж я думав. Я виснажений.

Іто, готовий служити.

Дякую, що відразу прийшли.

Скільки у нас повітряних сил на даний час?

41 винищувач і 1 3 бомбардувальників, сер.

І це все?

При спробі підтримати Сайпан ми недавно втратили 66 літаків.

Тоді, доведеться покладатись на підтримку Об'єднаного Флоту.

Це дійсний план оборони?

А як на рахунок армійських військ? Де вони будуть розташовані?

Я точно не знаю.

Вони - під незалежним командуванням полковника Адачі.

Ви не скоординували свої плани з армією?

Відповідно до правил флоту - поки ворог не висадиться--

Це справжня війна! Ви це усвідомлюєте, чи не так?

Це не спрацює.

Ви концентруєте всю увагу на береговій лінії.

- Перенесіть артилерію вище. - Але, сер, ми щойно її...

перенесли вниз на берег.

Тоді, перенесіть назад.

Скоординуйте дії з армією і нехай приступають негайно.

Укріплення Сурібачі - це найважливіше.

Я ще трохи пройдуся.

- Там суцільна темінь, сер. - Я знаю.

З цим будуть проблеми.

Армійські командири завжди такі, сер.

Ще один лист?

Тобі відомо, що пошту відправляють, лише коли є човен?

У мене велика родина.

Тоді чому ж усі твої листи адресовано твоїй дружині?

Не пхай свого носа!

Я зроблю тобі послугу.

Інакше, всі твої листи ніколи не дійдуть.

Гей, що ти робиш?

Я колись займався цензурою в Токіо, перш ніж мене перевели.

Тобто, понизили.

"Для Ханако: Ми, солдати, копаємо. Копаємо весь день."

Ні, ні, ні. Це ніколи не пройде.

Поверни це мені!

Ось. Подякуєш мені за це пізніше, Сайго.

Наступний!

Добре!

Ти що, сліпий?

Не бачиш мішені?

Та мій шестирічний син зміг би вистрелити краще за тебе.

Давай ще раз!

Ти - справжній сором! І ти звеш себе солдатом Імператора?

Сьогодні ти почистиш чоботи всьому загону.

Йди на зад!

Їм слід навчитись правильно чистити свою зброю, а не чоботи.

Що тут роблять ці танки?

Вони виведені з ладу, сер. Чекають на запчастини.

- Як довго? - Біля місяця, сер.

Таро, Америка наповнена машинами.

Треба бути дуже обережним, коли переходиш вулицю...

так багато машин повсюди.

Таро, ти себе добре ведеш, слухаєшся маму?

Я сумую за тобою.

Цих цивільних необхідно евакуювати якомога швидше.

Так, сер.

Ханако...

у нас тут є знаменитість.

Барон Ніші, золотий чемпіон Олімпіади зі стрибків на коні.

Він поведе 26-ту танкову частину...

і щойно прибув з Токіо.

Ніші дуже привабливий, є чутки про його вміння зваблювати жінок.

Але на острові не залишилося жінок для залицяння.

Підполковник Ніші! Ви привезли свого коня.

З Чічідзіми.

Я колись і сам був кавалеристом, знаєте?

Звичайно, знаю.

Я горів бажанням служити під Вашим командуванням.

Чоловік, який розуміє коней так само, як я.

Тоді, коли ми скакали на конях по полі бою...

то були славетні часи...

не те що ці механізовані пристосування.

Я міг би послати ще за одним конем...

ми би скакали разом.

Боюсь, дні моїх скачок скінчилися.

Розкажіть мені про знаменитого коня, з яким Ви виграли Олімпіаду.

Мій жеребець, Уран.

Так, у цього коня сильна спина.

Я купив його в Італії.

Вони були раді його позбутися.

Він був таким диким.

Ніхто не міг приручити цього звіра, та я їм сказав...

такий норовистий кінь...

якраз для мене.

Пообідайте зі мною сьогодні. Мені хочеться випити.

Гадаю, це можна влаштувати.

Як Вам вдалося дістати "Джоні Уокер"?

Я вже трохи надпив.

Шкода. Це все, що у нас є.

Нічого, ми ж маємо це.

Що то за пуста тарілка?

Я наказав кухареві, що всі офіцери...

матимуть такі ж порції та продукти, як і солдати.

Вибачте, але три страви - це правило.

Та у нас, звичайно, є право на більше ніж три страви за обідом.

Ви абсолютно праві.