Vanilla Sky

Розплющ очі.

Розплющ очі.

Розплющ очі.

Розплющ очі.

Розплющ...

НАСДАК ЛІВАЙС ДЖЕЙ-ВІ-СІ

Розплющ очі.

Розплющ очі.

Девіде, розплющ очі...

Я гадаю, порожня вулиця означає самотність.

Ви мозкоправ. Вигадайте щось краще.

Я лікар. Давайте без стереотипів.

Не всі заможні діти бездушні,

і не всі психологи вважають сни важливими.

Запитання в тому, як ви сюди потрапили і чому вас засуджено.

Що ви хочете знати? Мені мало виповнитися 33.

Я керував трьома журналами у міжнародному видавництві.

І увесь час дурив себе, що це триватиме вічно.

Хіба ж не це робить нас справді юними?

Таємно сподіватися, що станеш єдиним,

хто житиме вічно?

Куди це ти так рано?

Більше не записуй повідомлень на мій будильник.

Чому?

Бо мені почне здаватися, що ми одружені.

Ніколи не кажи це слово.

Ніколи не переїду до тебе, не варитиму суп

не дам тобі шаленого сексу.

Як твоя застуда?

Не пройшла. А твоя?

-Я забув про неї через тебе. -Правда?

Так!

Джуліана слухає.

Привіт, Рейно. Я не прийшла, я втратила розум!

Ні. Мені потрібно йти. Я з Девідом.

Бери, що захочеш. Рей потім прибере.

Як ітимеш, увімкни сигналізацію. І...

Ти - найкраща.

-Бувай, любий. -Бувай, люба. Я тобі зателефоную.

Коли?

-Коли? -Скоро!

Ти зарезервував корт?

Не питай. Я не можу розмовляти на серйозні теми в таку ранню годину.

Вибач, але мені треба бути там о десятій.

ЖУРНАЛ "РАЙЗ" - 9 ДЗВІНКІВ

Не встигнеш на 8.45?

-Як ти мене знайшла? -Девіде Еймсе,

ти маєш вирішити колір літер нового випуску "Райз".

-Які кольори є на вибір? -Жовтий, червоний або білий.

-Треба подумати. -Будь ласка.

Не запізнись на зустріч з членами правління о 10.00.

Добре. Нікому не кажи, де я.

Навіть якщо подзвонить сам Господь Бог. Я дуже зайнятий.

-Але ти... -Так.

-Позбудься тих членів правління. -Семи гномів? Не можу.

Вони ж тебе дратують.

Так хотів мій батько, він найняв їх.

Ти знову спав з Джулі Джиані?

Я знав, що в тебе хтось є, коли дзвонив тобі. По голосу зрозумів.

"Та ні, друже. Я застудився. Побуду сьогодні вдома".

У мене була застуда.

-Я був сам. -Гаразд.

Роби зі своїм життям, що хочеш.

Дякую.

Колись ти зрозумієш, що таке справжнє кохання.

Відчуття і солодке, і гірке.

Я знаю, як буває гірко, тому ціную солодкі миті.

Джулі Джиані - моя подруга.

Іноді ми спимо разом.

Що?

Дівчина моєї мрії, Джулі Джиані,

твоя приятелька для сексу.

-Що ти хочеш послухати? -Заспокойся.

Що в нас тут? «Барселона», «Лютер».

«Радіохед»?

Обережно! Обережно!

Чорт!

Чорт!

-Ми мало не померли. -Я знаю.

-Думай добре. -Хай йому чорт.

Я був на волосину від смерті.

І знаєш, що трапилося? Твоє життя промайнуло у мене перед очима.

-І як враження? -Заради цього варто померти.

Заходимо. Йдемо сходами.

-Вітаю, сер. Добре спали? -Так, непогано.

-Ви вже поснідали? -Що?

-Ви вже поснідали? -Ні.

Девіде, ти граєш в рекетбол.

Я цілу годину вибачаюся за тебе, рятую тебе,

-а ти граєш в рекетбол. -Мене тягнуть.

Дякую, Фріце.

Піднімаємося в ліфті.

-Правління незадоволене. -Вітаю, Беатріс.

-Вітаю, Девіде. -Ти в статті у «Пост».

Кортні Лав питала про свої повідомлення.

-А Грейдон Картер і Шеллі... -Привіт.

Уонгер хотіли дізнатися про вечерю.

-Чудово. -Дизайнери чекають на рішення

про колір літер для випуску.

-Вітаю. -Жовті і червоні чи білі.

-Вітаю, Девіде. -Я казала, що члени правління

-сердиті? -Привіт.

Гей! Девіде, стривай! Вибери. Який?

СПРАВА БІКІНІ

Чекай. Оцей? Девіде!

-Добре. Вони чекають на тебе. -Девіде!

-Ти змінила зачіску. -Так. Девіде,

треба висловити свою думку.

Девіде.

Вам сняться члени правління, семеро гномів, як ви їх називаєте?

Чхунчик, Стидунчик, Дрімунчик,

Веселунчик, Мудрунчик, Задумчик і, звичайно ж, Буркунчик.

-Як Аспен? -Добре.

А зараз я хотів би почути відповіді.

Як справи?

Вони дивилися на мене так, ніби на 11-річного.

Він успадкує усе. Усе дістанеться йому.

Тебе лякають твої сни, правда?

Це просто кошмар.

Так ти пояснюєш те, що з тобою трапилося?

-Що? -Те, що з твоїм обличчям?

Я з тобою не розмовлятиму.

Не покажеш своє обличчя?

Ні!

-Ти знаєш, чому ти тут? -Розмова, кава...

Девіде, чемні і вишукані фрази,

поки ми не познайомимося краще...

Ні. Цього не буде.

Пропустимо цю частину, бо тебе звинувачено у вбивстві.

За чотири тижні суддя вирішить твою долю так, як я напишу.

-Отож ти будеш зі мною говорити. -Ніякого вбивства не було.

Ніякого вбивства не було!

Ніколи.

Я не мушу ні з ким говорити!

-Хочеш, допоможу? -Забирайся.

-Спокійно, синку. -Геть.

Заспокойся. В твоїй розповіді забагато білих плям.

Припиніть!

Прошу, йдіть. Під мою відповідальність.

Будь ласка. Усе під контролем.

Я до тебе дістануся, татків синочку, виродку.

-Мої батьки померли, вилупку. -Досить.

-Це правда? -Хороший і поганий поліцейський.

Що ти татків синочок?

Характеристика Девіда Еймса старшого.

Мій батько не був створений для 21-го сторіччя.

Він ніколи не ходив у «МакДональдс», ніколи не дивився телевізор,

хоча його найулюбленіший журнал і досі «ТіВі Дайджест».

Вони з моєю мамою влаштовували найграндіознішні вечірки.

Він стрибав з парашутом. Шукав пригод.

Його автобіографія -

посібник для всіх безжальних видавців Нью-Йорка.

«Захищаючи королівство».

Я прочитав її. Сторінка 127:

«Девід молодший був чудовою дитиною».

Я щось пропустив? Це все, що він про тебе написав?

Я думаю, він так і не пробачив мені,

що я до смерті боюся висоти.

Іронія продовжується.

Коли їх з матір'ю переїхали п'яні підлітки

на Новий рік десять років тому,

він залишив ключі від королівства

мені.

51% акцій мені. 49% - членам правління,

які думали, що стануть спадкоємцями.

І ти думаєш, що члени правління, семеро гномів,

зачинили тебе тут, щоб управляти твоєю компанією?

-А тобі що? -Ми просто розмовляємо.

Сьогодні середа.

Я ходжу вечеряти в «Блек Енґус» зі своїми доньками щосереди,

отож я скоро піду.

Ти розумієш, що у нас обмаль часу?

Якщо я розкажу,

ти подумаєш, що я божевільний.

З усією повагою, яку я відчуваю до чоловіка,

що носить латексну маску і вигадує теорії заколоту, Девіде,

ти справляєш саме таке враження.

Приємно повечеряти!

Девіде, в житті п'ять основних емоцій.

Скажи мені, яка емоція опанувала ним перед тим, як він увійшов?

Провина? Ненависть?

Сором?

Помста?

Любов?

Зовсім не те, еге ж?

Кому льоду?

-Привіт, Еммо! -З днем народження, Девіде.

У тебе найвишуканіший смак на взуття, та ні, на все.

Еммо, ти знаєш Лінетт?

Ні, але я здогадуюсь, що в нас спільного.

-Ти запросив... -Вибач.

усю олімпійську збірну зі сноубордингу?

Це мій день народження.

-Скажи, з днем народження. -З днем народження.

Ласкаво прошу в «Ґрейсленд».

З днем народження, сучий сину. З днем народження, любий.

З днем народження.

Гей, друзі, привіт!

Давайте веселитися.

...великий Джон Колтрейн. Їм би сподобалася така стаття.