The Secret World of Arrietty AKA The Borrower Arrietty (借りぐらしのアリエッティ / Kari-gurashi no Arietti)

Того літа

я провів тиждень у старому будинку, де росла моя мати.

Майже приїхали. Усе добре?

Так.

ПОЗИЧАЙКА АРІЕТТІ

Знову Хару. Отакої.

-Зачекай тут хвилинку. -Добре.

Хару!

Ти знову блокуєш проїзд.

Шьо?

Де ти?

Ні!

Це важливі речі!

-Аріетті! -Так.

Ти знову була надворі?

Може, трохи прибереш у кімнаті?

Хіба ж не чудово, наче лука?

Як на мене, тут просто безлад.

Це лавровий листок?

Я збиралася тримати це в таємниці і подарувати його тобі на день народження.

Нам цього стане на рік.

Але хіба лаврове дерево не надто далеко?

А якщо тебе побачить людина?

Не побачить!

Надворі багато небезпечних істот!

-У сім'ї твого дідуся… -Когось з'їла жаба?

Хіба ця буролистка не чудово пахне?

Чудово.

Якби був цукор, приготувала б з неї смачний сік.

Почекай до вечора. Я сходжу позичу.

Це моє перше позичання! Я стільки тренувалася!

Ой, татко прийшов!

Вітаю вдома.

-Щодо позичання ввечері… -У домі з'явилася людська дитина.

Я бачила того хлопчика.

-Що? Скільки разів я… -Присягаюся, він мене не бачив!

Я сховалася за лавровим листком!

Тату, ти обіцяв, що ввечері ми підемо на позичання.

Я забороняю. З'явилася нова людина.

Це лише дитина. Не хвилюйся.

Тату, я так довго чекала цього вечора!

Діти жорстокіші за дорослих.

Усе буде добре!

Діти зазвичай лягають рано.

Дякую, татку!

-Поде… -Не хвилюйся.

Схоже, ця дитина хвора. Не хвилюйся.

Усе одно…

Мамо, не бійся. Я буду дуже обережною!

Аріетті скоро 14.

Якщо з нами щось станеться, їй доведеться виживати самій.

Можливо, нашого виду більше не лишилося.

Якщо щось знадобиться, одразу кажи Хару.

Добре.

-Хару, будь ласка, подбай про нього. -Так, пані.

Юний господарю, треба опустити сітку, бо комашня…

Га?

Добре!

А цей колір не надто яскравий?

Я вже вирішила!

Візьміть, будь ласка, серветки.

І грудку цукру, якщо буде. Я зроблю сік з буролистки.

Чай з ним дуже смачний.

Та якщо ні, не страшно.

До зустрічі, мамо.

Будь обережна!

Добре!

Ого!

Аріетті!

Вибач!

Аріетті, потримай це.

Добре.

Тримайся міцно.

Добре.

Аріетті.

-Ходімо. -Так.

Ого.

Ого.

Усе величезне.

Це світ людей.

Цукор отам.

Зачекай унизу.

Татко неймовірний.

Тепер серветка.

Татку, глянь.

Це твоя перша здобич.

-Обережно, гострий кінчик. -Так!

Татку, позичати так весело!

-Поглянь униз. -Га?

Це миші. Якщо натрапиш на них, буде біда.

Я впораюсь.

Якщо когось зустріну, битимуся цим!

Є загрози, яких можна уникнути.

Де ми?

Це будинок, зроблений людьми для ляльок.

Він ідеальний для нас!

Мама була б у захваті, якби побачила цей комод.

Нічого тут не бери.

Люди одразу помітять, якщо тут щось позичити.

Добре.

Не бійся.

Сьогодні

я бачив тебе в саду.

Мама розповідала мені про вас.

Маленькою вона бачила крихітних людей у саду цього будинку.

Цікаво, чи це тебе вона бачила.

Це була ти?

Татку, пробач.

Та людина бачила мене вдень.

Я недостатньо все перевірив.

Ти, мабуть, налякалася.

Матері не кажи, щоб не хвилювалася.

Гаразд.

У нас ще є час поспостерігати, як поведуться люди, а тоді вже діяти.

Ми вдома.

З поверненням.

Як усе пройшло?

Сьогодні не дуже вдало.

На півдорозі ліхтар перестав працювати.

Що…

Не змогли дістати грудку цукру.

Не страшно.

Добре, що ви повернулися цілі.

Аріетті, покажи першу річ, яку ти позичила.

Гарна шпилька.

А зараз лягай спати.

Добраніч.

Схоже, вона виснажена.

Я заварю нам чаю?

Так.

Шьо.

Це шкодить вашому здоров'ю. Зайдіть у дім.

Що ти сказала? Грудка цукру?

Лежала біля решітки.

Мабуть, це грудка, яку я вчора впустила.

Що?

Як це — впустила?

Навіть не думай її чіпати.

Гаразд.

Це пастка.

Вони намагаються нас піймати!

Доведеться відкласти позичання на деякий час.

Можливо, нас уже виявили!

Поде, треба перебиратися!

Нам було так затишно у цьому домі,

але ми повинні його лишити.

Поспостерігаємо ще трохи.

Їж. Суп охолоне.

Грудку цукру поклали, це ж треба!

Дякую, Аріетті.

Хотіла розвісити, поки сонце світить.

Без проблем. Я люблю прання.

Я трохи втомилася, піду відпочину. Решту залишу тобі.

Гаразд.

ТИ ЦЕ ЗАБУЛА

Ти прийшла?

Чекай. Не йди.

Не турбуй нас більше.

Це все, що я хотіла сказати.

Я хочу поговорити.

Люди небезпечні.

Якщо нас побачили, треба переїжджати.

Так сказали мої батьки.

У тебе є сім'я. Це добре.

А в тебе немає?

Є, але батька я майже не бачу,

а мама вся в роботі, я не можу довго з нею бути.

Справді?

Мене звуть Шьо. А тебе?

У тебе є ім'я?

Звісно, є.

Аріетті.

Аріетті.

Гарне ім'я.

Покажешся мені?

На хвилинку.

Лише на хвилинку. Будь ласка.

Що таке, юний господарю?

Ворона!

Ні!

Що на неї найшло?

Вони ніколи прилітають аж сюди.

Мабуть, збуджені через шлюбний період.

У нас були зайві сітки?

Під час генерального прибирання…

Юний господарю, ви не поранені?

Вам варто випити ліки.

Дякую, Хару.

Усе добре.

Шлюбний період, кажете?

Юний господарю, будьте тут і відпочивайте спокійно.

Татку?

Я ж казав до них не підходити.

Вибач.

Я думала, що маю владнати це сама.

Але мене не бачили!

Ти наражаєш свою сім'ю на небезпеку.

Ніколи з ними не зв'язуйся. Ясно?

Так.

-Схоже, треба починати пошуки. -Що?