Central Park

Так, добре. Я переведу гроші. Бувай.

Я про все домовилася. Він приїде

і завдасть парку такої шкоди, якої ніхто й уявити не може.

Я можу уявити, бо я його найняла.

-Знаєш, як його називають? -Як?

Непарний теґ.

-Не розумію. -Графіті? Теґ?

Не знаєш сленгу?

Так. А як ви його найняли, не забруднивши рук?

Як сьогодні можна когось найняти?

Анонімка, зламана база даних, оплата в даркнеті

плюс подарунковий сертифікат, але найкраще те,

що я знайома з власником «Діспетч»...

АЕРОПОРТ ЛА-ҐУАРДІЯ

...там обіцяли висвітлити історію з графіті.

ФАРБА АЕРОЗОЛЬ

Ньюйоркці розгніваються, а я втручуся і все владнаю.

Вони назвуть це заразою.

-Подобається? Це моя ідея. -Виходить непогано.

Пора спати. Білий шум, будь ласка.

Надто білий. Океан, будь ласка.

Графіті в парку? Що?

Бітсі поводиться як бичка.

Питаєте, чому я не розповім про це Оуену й Пейдж?

Не можу, це заборонено.

Оповідач має дотримуватися правил...

ТІЛЬКИ ФАКТИ НЕ ПРИКРАШАЙ

НЕ ВДАВАЙ АКЦЕНТ ШТАНИ ОБОВ'ЯЗКОВО

ЖОДНИХ СПОЙЛЕРІВ

Це найважливіше, найстаріше правило.

Не можна казати героям, що буде далі.

Навіть якщо знаєш щось пікантне.

Я багато можу розповісти Але не можна втручатися

Сюжет буде цікавий Невже?

Події будуть розгортатися

Не можу сказати як Якби міг, то сказав би вже

Це таємниця Я мушу її берегти

Не хочу нічого псувати Краще все запікати

Обережно, спойлери

«Пік» буде «пік» І «пік» почне пікати

Обережно, спойлери

«Пік», і «пік-пік» Починається найцікавіше

Звісно «Пік», вони «пік-пік»

Вибачте, не хочу спойлерити

Але «пік-пік-пік» І «пік-пік-пік», і ось

Обережно, спойлери

Я все запікав і не вибовкав таємницю.

От я молодець.

Хлопець з фарбою Ой, не можу сказати

А Оуен так... Не можу сказати, але...

Від цього залежить доля сім'ї

А це – «пік» Що ж, скажу так

Обережно, спойлери

Ла-ла-ла Ви нічого не почуєте

Обережно, спойлери!

Це... Нічого Все одно не римується

Повірте, це цікаво Хотів би я розповісти

Надто пізно Події вже розгортаються

Отже

Обережно, спойлери

Я не викажу таємниць, бо мені потрібна ця робота.

Я мало що вмію. Навіть не користуюся Excel.

Не хочу, щоб на моє місце взяли когось іншого.

Привіт, як справи?

Центральний парк

-Я втомилася. -Так, у тебе втомлений вигляд.

-Що? -А ще ти гарна. І молода.

Спробуй виховувати двох дітей і працювати.

А я що роблю?

Я цілу ніч шукала факти про мера Вайтботтома.

Я знаю, що він брудний. Відчуваю смак бруду.

-Уявляю. -Це образ.

Пам'ятаєте, мер дав Пейдж дивну зловісну цитату

щодо Ліги парку: «У нас є кращі варіанти»?

Незрозуміло. Страшно. Цікаво.

Мер сам фінансував свою виборчу кампанію, продавши нерухомість.

Я перевірила архіви угод з нерухомістю...

Боже мій.

Кожна з них менша трьох мільйонів.

-Як думаєте чому? -Розкажи.

У Нью-Йорку угоди з нерухомістю, дорожчою за три мільйони,

перевіряються на відмивання грошей.

Хтось хоче приховати, що давав меру гроші.

Ну ось.

Незабаром вона все зрозуміє. Стає цікаво.

-То хто ж це? -Гадки не маю.

Що? Та ну!

Усе, усе.

Пейдж іще не зрозуміла, хто платить меру Вайтботтому,

але незабаром зрозуміє.

-Оуене? -Слухаю, Елвуде.

-Оуене, це Елвуд. -Так, я знаю.

-Ваш працівник. -Так.

Підійдіть до фонтана Бетесда.

У нас проблема з графіті.

Фонтан?

Велике цементне корито, з якого ллється вода? Так.

Тільки не Бетесда. Графітчики її не чіпали.

-Боже мій. Зараз буду. -Нове графіті? Я з тобою.

Моллі, прошу, не цікався графіті. Це зараза.

Це скороминуща цікавість.

-Круто. -Круто.

Круто.

Але графіті – це не кльово. І розмальований фонтан – погано.

Дуже погано. Жахливо.

Огидний злочин.

-Вартий смертної кари. -Це занадто.

Так?

Мене запросила місіс Бренденгем перевірити майнові документи.

Невже? А мені вона не сказала, що ви приїдете.

Я Гелен. Бачили моє ім'я в документах?

Так? Ні? Від вас не дочекаєшся інформації.

Бітсі, прийшов адвокат з нерухомості обговорити нерухомість.

І скажу просто так, не знаю, чому я про це згадала,

я збила ваші подушки й розклала ліки за алфавітом.

До речі, Гелен, я рада, що ти тут.

Я теж рада, що я тут.

Відпусти. Чому ти так розмовляєш?

Виведи Шемпейна на годинку.

І що з ним робити?

Настрій у Шемпейна не поліпшився.

Психолог порадив нове лікування – рухову терапію на повітрі.

Тобто прогулянки?

Може, наймемо іншого ви... рухового терапевта?

Коли той раз чужа людина вивела його з готелю, я ледь його не втратила!

До речі, ти шлеш тому йолопові щодня по вулику бджіл?

-Так. -Собачий психолог прислав нашийник.

Нашийник посилає мені сигнал на телефон, щоб я бачила, де він.

Тільки я не розумію, як його тут побачити. А ти?

-На мобільний телефон. -Чому він не сказав?

ПЕРДІЖ

-Чому «пердіж»? -Неймовірно.

Гадаєш, це смішно? Я так не вважаю.

-«Пердіж». -Вічна тема.

Знаю, графіті позначають територію, але деякі переходять межу.

-Згодна. Мені подобається... -Хай тобі це не подобається.

Ти все одно ніби в захваті. Вдай, що зла.

-Я теж? -Так. Покажіть, що ви злі.

Тату, ти знову нервуєшся й витираєш руки об шорти.

Ніби твої шорти здивовані й налякані.

Вибач, але графітчики мене злять.

Доведеться дзвонити Ґучу.

-Хто такий Ґуч? -Мій інформатор.

Доповідає мені, хто що малює.

Маєш інформатора?

Так, Моллі. Я що, не такий крутий, щоб мати інформатора?

Не дуже, Пітні Руки.

Я крутий. І не зви мене Пітні Руки.

Елвуде, врубай, але вдавай злого.

Спробую, але ця штука така весела.

Знаю.

Ві-і-і!

Тобто... Г-р-р-р.

Це великий шматок. Поділіться одне з одним.

Шемпейн. Мій любий.

Цілком можливо, Бітсі зараз усе переписує на тебе.

На що потратиш гроші – на іграшки у формі їжі?

Чому я подаю тобі ідеї?

-Чудово. -Мій любий.

Я знав, що знову тебе побачу. Поцьомай мене.

Яка краса. Ви молодці. Усе, бувай.

Вам пощастило гуляти з ним.

Пощастило? Я доросла жінка, а ходжу по вулиці з пакетиком лайна.

Не треба хвалитися.

Можна мені потримати повідець

від секунди до десяти хвилин?

Що, ти хочеш з ним погуляти?

Понад усе на світі.

Що, правда?

До біса все. Гуляй з ним. Обійди парк.

О, ви не пошкодуєте.

Або пошкодуєте, очікування ми не обговорювали.

Дуже дякую.

О, я не дала йому пакет на випадок другої серії.

Збере руками. Хай знає, що життя важке.

Чому я й досі все це терплю?

-Гелен, наллєш мені ще? -Звісно.

Відведи Шемпейна до психіатра

Аякже.

Затягни мені пояс, опиши мої бородавки

Так.

Порахуй усі мої туфлі й сумочки

-Гелен, ти проковтнеш свою лють? -Ненадовго.

-Посади її в клітку, як мавпу -Люблю мавп.

Не дивися Що становище Шемпейна вище

Не дивитимусь.

Обожнюй мене, терпи мене Виконуй мої вимоги

Але я маю план Тож це все тимчасово

Я б цього не витримала Не знаючи, що мене чекає

Зціпивши зуби Я собі нагадую

Якщо є сила волі То буде й змога

Якщо є сила волі То буде й змога мимоволі

Якщо є сила волі То буде й змога мимоволі

Щоб потім жити Як супер-пупер багатійка

Мені треба розумно Грати свою роль

Не наступайте мені на мозоль Ніхто не знає, що діється

У багатому пентхаусі Бітсі

Я проявлю силу волі в слушний час

-Може, я причарую адвоката -Добре.

-Покажу йому ніжки в коридорі -Чоловіки люблять ніжки.