Rampo Noir (乱歩地獄)

Таданобу Асано

Режисер: Сугуру Такеучі

Канал Марсу

"Реальність можна побачити уві сні. Все, що вам сниться вночі, реально".

Едогава Рампо

Камакура

"Життя - це відображення у дзеркалі."

"Воно ані справжнє, ані несправжнє."

"Школа чайної церемонії Енсу в чайному будинку Сейто-Ан."

Все готово.

Дякую.

Дозвольте мені також приєднатися.

Відмінно.

Азуса-сан!

Я подумала, що ви також будете тут, тож принесла їх.

Дуже тобі дякую. Було не дуже важко?

На деяких сторінках хтось малював.

Мабуть, це Тору, коли ще був дитиною.

Ямасіна-сан зробила аранжування з нарцисів.

Так. Вона принесла їх зі свого саду.

Нарциси символізують "Нездійсненне кохання".

Іноді Ямасіна-сан трохи уїдлива, так?

До побачення.

Ямасіна-сан.

Пані?

Пані?

Пекло дзеркал

Хірокі Нарімія

Таданобу Асано

Режисер: Акіо Джісоджі

"Життя - це відображення у дзеркалі."

Детективе. Вас хоче побачити людина на ім'я Акечі.

Акечі?

Сюди.

Вітаю, Акечі-сан.

Як ваші справи?

Акечі Когоро, знаменитий приватний детектив.

Це моя вам допомога, Кобаяші.

Що привело вас сюди?

Я чув про дивну смерть наставника чайної церемонії.

Від вас нічого не сховати.

Якщо ви потурбуєтеся поділитися зі мною подробицями...

Добре. Її звали Ямасіна Сайоко.

Перед смертю вона провела зібрання чайної церемонії...

Зібрання пройшло з полудня до третьої, не було жодних ознак якихось проблем.

Коли воно закінчилося, ви допомогли їй прибратися?

Так. Я прибиралася нагорі.

Потім я почула глухий стукіт, ніби хтось впав.

Чи не чули, може хтось туди ломився, або тікав?

Ні.

Університетська лікарня, приміщення патологоанатома.

Клітки тканини розпалися, через що її обличчя розплавилося.

Те ж саме трапилося і з черепом.

І її череп також?

Головний мозок повністю згорів.

Що ж могло стати причиною?

Не маю ні найменшого уявлення...

Акечі-сан, є якісь ідеї?

Морг на узбережжі Юігахами

Жертва була єдиною дитиною у відомій сім'ї, що займалася чайними церемоніями.

Після двох невдалих шлюбів вона й сама стала наставником чайної церемонії.

Схоже, у неї було багато романів.

Вона була на церемонії.

Шіномія Харумі працює в архіві бібліотеки.

Іцукі Азуса.

Вона працює в антикварному магазині Кавазен.

Вона овдовіла ще молодою.

Її свекруха хворіла. Тож вона керує справами.

Хто він?

Дай подумати...

Іцукі Тору. Він - дівер вдови.

Антикварний магазин Кавазен

Ось ти де.

З поверненням, мамо.

Почистиш мене, добре?

Повернись.

Мамо, я вдома.

Вітаю, люба. Як все пройшло?

Напружено... Через поліцію.

Все це було так жахливо...

Я знала, що вона не помре спокійно, але...

Це жахливо.

Де Тору?

Він рано пішов.

Повинен бути в майстерні.

Кавазен, майстерня.

Агов, займися зі мною коханням.

Відразу після похорону?

Ти ж розірвав відносини з Ямасіною-сан.

Ти виглядаєш відсторонено. Знову закохався?

Може, в Азусу-сан?

Вона - вдова мого брата.

Але вона кохає тебе, ти ж знаєш.

Як свого дівера.

Це не так.

Я ж бачу. Дуже зворушливо.

Подивись...

Я бачу себе в твоїх очах...

Храм

Сюди!

Це злодій?

Не знаю, але це щось дивне!

Здається, тут нікого немає.

Ні, чекай...

"Життя - це відображення у дзеркалі. Воно ані справжнє, ані несправжнє."

"Небо наповнене пекельним вогнем."

"Сумно та дивно, якщо я потраплю туди."

Подивись на Будду!

Що це за звук?

Хіба це не сигнал з переходу?

Але ж не посеред ночі!

Точно так само, як і з нею...

Вона також була на церемонії.

Дивні явища з цією статуєю Будди, та ще й сигнал.

Вважаєте, все це пов'язано між собою?

Припускаю, що так.

Детективе, поговоріть з домовласницею.

Ви чули крик?

Так.

Але не пішли туди негайно?

З цим сигналом переходу через залізничну колію...

Я була дуже спантеличена.

Потім хтось з її роботи подзвонив мені та попросив

перевірити, що з нею, бо вона не з'явилася.

Тож я пішла до її кімнати, і вона була...

Я знайшов це.

Дзеркало.

Йому надали вигляду старовинного.

Таке ж саме, як і в чайному будинку.

Тут у багатьох є такі?

Багато їх робилося в Камакурі.

В одному місті їх виготовляють, як і раніше...

Правильно. Кавазен.

Кавазен...

Подивіться на це дзеркало. Можете підказати, чи не тут воно зроблене?

Так, можу гарантувати.

А можете припустити, коли його зробили?

Не знаю.

Сюди, будь ласка.

Вибачте, що турбую вас, але мене звуть...

Акечі Когоро, хіба ні?

Ви відомі.

Я не...

Мені потрібно задати вам кілька питань по нашій справі.

Ми знайшли це дзеркало на місці злочину.

Ох! Це одне з дзеркал, яке я дарував нашим постійним клієнтам.

Що ви можете сказати про цих жінок, що загинули за дивних обставин?

Я познайомився з Ямасіною-сан, коли вона розлучилася та переїхала додому.

Вона регулярно закуповувала нашу продукцію для чайних церемоній.

Я знаю Харумі десь біля року.

Вона перекладала старі документи для нашої крамнички.

Навіть у нашій невеликій крамничці багато історичного матеріалу.

Це історичне місто.

Чому ви в Камакурі?

Ви ж не через цей випадок приїхали сюди?

В місцевому санаторії перебуває моя дружина.

У неї проблеми зі здоров'ям.

Дуже шкода.

Хоча, Камакура вельми приємна.

Заздрю тим, хто живе тут.

Я виріс тут, так що не можу оцінити...

Що такого приємного в занепадаючому старому місті?

Ви відмінно оволоділи традиційним ремеслом.

Якщо я не продовжуватиму, це мистецтво зникне.

Акечі-сан.

Дзеркала в цій країні використовувалися, як символ богів.

Богів?

Дзеркала зберігаються в багатьох святилищах та храмах.

Ви маєте рацію...

Ви створюєте богів.

Я благоговію від цієї думки.

Від давнини мистецтво виготовлення дзеркал не надто змінилося.

Вважається, що техніка Камакури найкраща у всіх відносинах.

Я хочу зробити таку, що перевершить її.

Але це не так просто.

Припускаю, що це через нечистість моїх думок.

Це відбивається у дзеркалі. Воно тьмяніє.

А ви що думаєте?

Я вважаю, що поліровка прекрасна.

Навіть і не близько. Я б не назвав це дзеркалом.

Дзеркала дивні, чи не так?

Вони здаються входом в інший світ.

Вони ніби можуть висмоктати мою душу.

Я звик думати так, коли був дитиною.

Якщо я замкнуся у сфері з дзеркалами всередині...

що я побачу?

Цікава думка.

Може, ви зумієте побачити в ній Бога.

В цій майстерні ви могли б створити сферу.

Чи варто мені пробувати?

Дзеркала змушують мене думати про дивні речі.

Іноді мені здається, що ми - лише маріонетки віддзеркалень,

і що справжня реальність - у дзеркалі.

Мінамото Санетомо писав про це століття тому.

"Життя - це відображення у дзеркалі."

"Воно ані справжнє, ані несправжнє."

З книги віршів "Кінкай Вака".

А ви багато знаєте.

Я бачив цей вірш на сувої в чайному будинку.

Але нам краще вже залишити вас.