Caddyshack

ГОЛЬФ-КЛУБ

Так, діти! Підйом!

Швидше. Швидше.

Дівчата! Годі зачісуватися!

Привіт, мамо.

Прокидайтеся. Прокидайтеся! Дівчата.

Давайте швидше. Прокидайтеся.

Ходімо.

Гаразд. Ходімо!

Денні, вимкни радіо!

Швидше, швидше.

Дякую. Деб, я вчора розмовляв з Пітом Скелері.

Він невдовзі поверне тобі тренувальний бюстгальтер. Хто там?

- О, Боже. Замовкни! - Денні, геть! Мамо! Мамо!

- Денні бачив мене голою. - Годі тобі.

Денні, гадаєш, ти – крутий.

Ти хто? Як тебе звуть?

- Деніс. - Деніс?

- Почистив зуби? - Усі.

- Де ти стригтимешся? - Люба, хто це?

- Твій племінник. - У нас що, ресторан?

- Щось заробив учора? - Так. Двічі.

Уранці подавав ключки Таю Веббу в гольф-клубі, а в обід мав парну гру.

- І скільки отримав? - 30 доларів і чайові.

Гаразд, внесеш до фонду грошових коштів на коледж.

Тобі наче три роки! Потрібно постійно нагадувати про це.

Щойно повернетеся з Малої ліги, займемося фарбуванням.

У Дугласів фальшива цегла. Тож можете не фарбувати.

Молодці Дугласи! Джонатане, не можна так.

Чому б тобі не зателефонувати до наукової організації св. Копіуса?

Я не знаю, чи варто. Я розмовляв з хлопцем, що був там.

Він сказав, що там були дві дівчини-черниці.

Я все бачив! 10 доларів і здача.

Я придбав бургер та Кока-Колу на обід.

- Скільки пляшок? - Чотири чи п'ять.

- У тебе діабет? - Я не знаю.

Ти нікуди не підеш, поки ми не обговоримо питання щодо коледжу.

Якщо він не обере щось до вересня...

... то я попрошу, аби Том Бардік забрав його на лісопильню.

Він не працюватиме на лісопильні.

Він же не подаватиме ключки все життя, правда?

КЛУБ БУШВУД ЛИШЕ ДЛЯ ЧЛЕНІВ

Містере Веб, можна у вас дещо спитати?

Звісно, кажи, Тіммі.

- Денні. - Денні.

Коли Вам було стільки ж, скільки мені зараз...

Ви відразу вирішили, чим хочете займатися у житті?

Так, без жодних проблем. А що?

Не зважайте. Гадаю, Вам не зрозуміти.

- Ти вживаєш ліки? - Щодня.

- Добре. У чому ж проблема? - Я не знаю.

Ви проходили тест Кутера на вибір професії?

Так, звісно. За його результатами я мав би стати пожежним наглядачем.

- А ти? - Пасивна людина.

- Я мушу вступити до коледжу. - Денні, ми ж не в Росії.

- Ми не в Росії, так? - Так.

Так, але питання у тому, чи ти хочеш вступати до коледжу.

У Небрасці. І вартість року навчання - $8 000.

Зачекай. Здається, я позичив тобі вчора $2,50.

Я не зможу покрити усі витрати, тому не проси гроші.

Татові це не по кишені. Я не сказав йому, що не отримав стипендію.

Я таки працюватиму на лісопильні.

А що не так? У мене є дві лісопильні.

- Ви не часто буваєте там. - Я й не знаю, де вони.

- Ти мені до душі, Бетті. - Денні, сер.

Денні, я дам тобі одну пораду.

У всесвіті діє певна рушійна сила, що управляє всім...

тобі потрібно лише встановити з нею зв'язок.

Годі думати, нехай усе йде своєю чергою...

Уяви, що ти - м'яч.

- Денні. Денні? - Сер.

- Де клин? - Ось тут, сер.

Дякую, Денні.

Визнач свій осередок.

Нічого не чую, нічого не бачу.

Неймовірно, сер.

- Спробуй, Денні. - Пробачте.

Пробачити? Спробуй.

- Не знаю. - Уперед.

Розслабся. Визнач свій осередок.

Уяви удар, Денні. Уяви.

Вимкни повністю звук.

Нехай усе йде своєю чергою. Уяви, що ти - м'яч.

Уяви себе на місці м'яча, Денні. Ти - не м'яч, Денні.

- Не можу зосередитися через балачки. - Гаразд.

Я мовчу. Мовчу.

Я мовчу.

Стань м'ячем.

Куди він полетів?

У лісопильню. Все гаразд. Ми попрацюємо над цим.

КЛУБ БУШВУД ЛИШЕ ДЛЯ ЧЛЕНІВ

- Макфіддіш! - Сер.

- Знаєш, що я щойно бачив? - Ні, сер.

- Ховраха! - Ховраха? Де?

Знаєте, як ховрахи шкодять полю для гольфу?

Так, сер. Гадаю вони лізуть он з тієї будівлі.

З будівельної компанії Чевіка?

Я накладу на них судову заборону. А ви...

позбавтеся цих ховрахів,

або я знайду іншого наглядача за полями. Зрозуміло?

- Так, сер! Цілком, сер. - Так.

Я залучу до роботи професіоналів.

Місіс Крейн...

Дивлюся на вас і думаю: Ви одягли зелене, аби сховатися?

Я не звинувачую вас. Ви - повія. О, чудово.

О, саме там, де й хотів.

Місіс Крейн, ви - маленька мавпочка, знаєте?

Ви - маленька мавпочка. Ви - убогі...

Ви - жалюгідні, ви - щось між тим й іншим, так?

Чому б вам не ввігнати у мене свої нігті?

Карле!

Дідько б тебе вхопив!

Я наказав тобі покосити тринадцятий майданчик і поле!

Я був зайнятий.

Забудь про тринадцятий майданчик та поле.

У мене є важливіше завдання для тебе.

Вилови усіх ховрахів.

Пробачте, якщо я не правий, але якщо я вб'ю усіх лікарів,

мене посадять.

Ховрахів! Не лікарів! Маленьких сіреньких огидних істот.

Нам це під силу. І причина не потрібна.

Уперед!

Я зроблю те саме, але з ховрахами.

Я ж не винен, що вас ніхто не розуміє.

Дайте мені трьох гравців з "Метс", і я переможу "Янкі.

Я зателефоную пізніше.

Гольф-клуб.

Так.

Кого ти привів?

Гаразд. Зараз прийду.

- Нунане. - Що, Лу?

Побудь замість мене. Я зараз повернуся.

Джо.

Я сів на корабель у Гонконгу

і відправився до Тибету,

подавав м'ячі та ключки на полі у Гімалаях.

Подавав ключки?

Так, на полі...

ключки і м'ячі.

Я сказав їм, що я - експерт і, як гадаєш, кого мені призначили?

Далай-Ламу. Дванадцятого сина Лами.

Форма, що розвівається, грація,

прості удари. Він стоїть біля першої мітки. Я даю йому драйвер.

Він розмахується і б'є. Сильний удар, Лама. Яка відстань.

Три тисячі метрів - прямо до підніжжя льодовика.

- Знаєш, що сказав Лама? - Ні.

Закінчуємо о 18:00, він хотів залишити мене з носом.

Я кажу: "Гей, Ламо! Гей!

Ви не хотіли б віддячити мені за роботу?"

Він відповідає: "Не чекай від мене грошей,

але після смерті на смертному ложі

тебе настигне цілковита нірвана".

Це - все, що я отримав. Непогано.

Ваш м'яч он там. Ідіть прямо і побачите його.

Місіс Гейверкрамп, ідіть сюди, він там.

- Місіс... Місіс Гейверкрамп, це вам. - О, так.

Так.

Містере Гейверкрамп. Містере Гейверкрамп, ваш м'яч ось тут, сер.

Ось тут.

Ні, містере Гейверкрамп. Поле у той бік. У той бік.

Сер, поверніться трішки, махніть

і випряміть руку. Усе добре. Чудово.

Це - персик.

О, Боже, сьогодні гаряче.

Що вони роблять, помирають, Тоні?

Я не платитиму, Лу - відповідальний.

- Де він. - Вийшов.

Я бачу, що його нема, телепню.

Дай мені Кока-Колу.

Одна Кока-Кола.

Зачекай. Вона ж коштує 50 центів.

Лу підняв ціну на Колу. Він втрачає на перегонах.

Я не переплачуватиму 50 центів за Колу!

Тоді й не отримаєш її.

Зрозумів?

У тебе все є, Нунане. Відчини двері.

- Відчини двері! - Обережно, дурню!

Дурню?

- Виходь, Нунане! - Ого! Годі.

Що відбувається?

Відчини, Нунане. Давай.

- Гей, Лу. - Геть.

- Упевнений, що я тобі не потрібен? - Ні.

Привіт.

Гадаю нам варто вийти і потеревенити.

- Потеревенити? Гаразд. - Так.

Друже, ти й гадки не маєш, як це радує мене.

- Я сповна насолоджуся цим. - Сподіваюся, обоє насолодимося.

Може, вирішимо все за допомогою армрестлінгу?

Це - мій брат! Іди сюди. Допоможи мені.

- Натовчи йому дупу, Тоні! - Гаразд, Нунане.

Кого ти назвав телепнем, телепню?

Дай йому!

Що це?

- Що тут написано? - Заходити лише у взутті.

- Що тут написано? - Жодних бійок.

- Що це означає? - Жодних бійок.

Купиш автомат жувальних гумок. Що тут робить обгортка?

Хіба не бачиш? Підійми її!

Я все вирішу.