Atame! Tie Me Up! Tie Me Down! (¡Átame!) (¡Átame!)

ЗВ'ЯЖИ МЕНЕ!

Сходи до директорки, коли закінчиш, добре?

Гаразд.

Заходь.

Привіт.

Хотіли мене бачити? - Так, сідай.

Суддя вирішив, що більше немає підстав тримати тебе тут.

Він вважає, що ти можеш нормально взаємодіяти з суспільством.

Чудово!

Тобі більше не доведеться втікати.

Ти вільний, Рікі.

Хоча бути вільним також означає бути самотнім.

Я більше не буду тебе захищати.

Ти будеш відповідати за свої дії,

як і будь-який інший громадянин.

Не хвилюйся. Я справлюся.

- Що ти робитимеш? - Знайду роботу, женюся.

Як будь-яка нормальна людина. - Ти ненормальна людина.

А суддя каже, нормальна.

Та що він знає?

Там 50 000 песет.

Це за картини

і за моменти шаленої пристрасті, які ти мені дав.

Дякую. Обіцяю, що я їх не витрачу.

Не будь дурним.

Тобі знадобляться гроші до того, як знайдеш роботу.

Я записала кілька місць, куди ти міг би влаштуватися.

А тепер іди і ніколи не повертайся.

Я сказала, іди.

Але спершу я хочу тобі за все подякувати.

Втікаєш знову, так?

Ні, цього разу суддя сказав, що я можу бути вільним.

Я можу жити в суспільстві.

Суспільство!

Я теж колись належав суспільству.

Суспільству гурманів.

Але одного разу вони мене отруїли.

На твоєму місці я був би обачним.

Ось. Візьми.

Це безкоштовно.

- Що це? - Це картка членства у суспільстві.

Картки завжди знадобляться.

А кредитки в тебе є?

Нічого в мене немає.

Я вільна людина.

Чудово. Ну, побачимося.

- Скільки коштує? - Шістсот песет.

- Мамо, що таке пелас? - Песети.

- Привіт. - Привіт. Я зараз вас обслужу.

Здача.

Бувайте. - До побачення.

- Чого хочеш? - Сердечко на вітрині.

- Скільки коштує? - П'ятсот.

- Автобус! - Не загортати?

"Студія Барахас...

терапевтичні зйомки...

Марина Осоріо".

Марино.

Я зніму трусики. Їх видно.

Що гірше: показати трусики чи геніталії?

О, ти нагадала, що ми сьогодні увечері ставимо номер.

Я обіцяла Максимо.

- Що за номер? - Щось сексуальне.

Але нічого складного. Щось зі старого.

- Не знаю, чи пам'ятаю я. - Звісно, пам'ятаєш.

Щоб було трохи видно груди і задок.

Уб'ємо двох зайців одним пострілом.

І Максимо, і продюсер втішаться.

Як скажеш, бос.

Марино, я раніше тобі не казала,

але я тобою пишаюся. - Дурниці.

Продовжуй у тому ж дусі.

- Ти надто товсто накладаєш. - Ну, треба ж мені щось накладати.

Треба бути не гіршою за них, щоб дійти до кінця вечора.

Може, заспіваємо цю?

У мене для тебе дещо є.

Класно.

Після інсульту половину мого тіла паралізувало,

тому я вирішив поспішити і зняти ще один фільм,

перш ніж мене паралізує повністю. - Звісно.

От і виконую свою постмертну роботу.

Але ви виглядаєте таким живим у своєму електрокріслі!

"Електричне крісло" - мені подобається.

- Ні, я просто... - Ні, ви маєте рацію.

Відколи я прикований до цього крісла,

я почуваюся все більш хтивим.

Дружина каже, що я регресую до дитинства. Можливо, її правда.

Після інсульту мені довелося вчити все знову:

як говорити, як читати, писати чи танцювати.

Але у першу чергу я дізнався, як хочеться жити,

що, у моєму випадку, означає знімати фільми.

Це було прекрасно.

Ножі. Це фальшивка.

- Навіть її не вдалося надурити. - Вдалося!

Неправда! Виглядає як фальшивка.

- Щодо дивану... - Потім.

- Коли? - Потім!

Ти бачив Марину? - Ні.

Як би ви описали свій фільм "Опівнічний привид"?

Я б сказав, це сиквел горрору.

А вас не хвилює те, що ви повертаєтесь із сиквелом?

Я завжди хотів таке зняти.

Марино!

Але боюся, він вийде надто особистим.

Особистий сиквел? Як так?

Коли ти вкладаєш у щось серце й геніталії, то воно завжди особисте.

Ви відомий як шанувальник актрис.

Геніталії нагадали вам про актрис?

Мені цікаво, чому зі стількох актрис,

ви обрали порнозірку й наркоманку?

Якщо ви хочете вийти звідси живою,

не вживайте, будь ласка, слів "порно" і "нарко"!

Привіт, Максимо.

- Привіт. - Коли починаємо?

Іще не всі вбрані. Як твій зубний біль?

Трохи болить.

І тобі досі не знайшли аспірину?

Карлосе!

Обережно! Поламаєте декорації! Обійдіть.

Стрибайте. Обережно - ви ж повненька.

- Дякую. - Будь ласка.

Обіцяю більше не згадувати слів "порно" і "нарко".

Так краще.

- Хто вона? - Журналістка.

- Що в наступній сцені? - Я помираю.

- Як ви це зіграєте? - Гарне питання.

Як я повинна виглядати, коли він вдарить мене ножем?

Освальдо.

Отак!

Але не кажи "Освальдо".

Не кажи "Освальдо".

Отак?

Вона засмучена.

Максимо, яку сцену ми знімаємо?

- З телефоном. - А потім?

Тут просто цирк.

Як тут можна зосередитися?

У дитинстві я працювала у справжньому цирку.

Я тренувала коней у стилі родео.

У мене було лассо і так звані дикі коні вибігали на арену.

Я накидала на них лассо і приборкувала.

Ви мене слухаєте? - Так, слухаю.

Що я сказала?

Ви приборкували їздових коней.

Я вишиковувала їх і ставала їм на спини,

приймала різні пози, розумієте?

Пробачте.

Розкажи мені про це.

На мені була коротка спідниця із китицями,

зібране волосся сягало дупки.

Хотів би я це побачити.

Освальдо, ти не впізнаєш мене?

- Це я, Монтсе. - Монтсе? Ти змінилася!

Я набрала трохи ваги, відколи ми розійшлися.

Ти теж грубший. - Так.

Не проти, якщо я візьму у тебе інтерв'ю?

- Тепер ти журналістка? - А ти актор?

Народ, треба з вами поговорити.

- То що тепер? - Чекай. У мене...

Максимо, треба поговорити.

Вибач.

Мої чоботи!

Диван сподобався дружині продюсера. Хоче забрати його після зйомок.

- І що? - Він може бути заляпаний

після сцени вбивства.

Дуже ймовірно. Важко заколоти дівчину, не набризкавши крові.

- Краще говоріть із ним. - Він не хоче, щоб була кров?

Ні, треба багато крові! Але не на дивані.

- Я зміню кінцівку. - Ні, не можна!

- Мені вона ніколи не подобалася. - Дуже навіть подобалась!

Я її зміню!

- Хочете змінити сценарій? - За хвилину.

Слухай, я хочу, щоб ти знімав свій фільм.

Нащо йти на компроміси, якщо та курва кінчає від того дивана?

Це не компроміс. Я придумав краще закінчення.

Марино, ти не помреш. Я тебе врятую.

Ніякого вбивства?

Я вже звикла до ідеї. Що тепер?

Ти не проти потерпіти ще трохи зі своїм зубним болем?

Ні, а що?

Він чудово підкреслить цю сцену.

- Ну, раз уже у мене болить зуб... - Дякую, сонце.

Він покладе край моїй кар'єрі.

Він найкращий режисер, що у мене колись був.

Ось так. Він хоче бути іще кращим.

Ти це знала, але все одно зняла трусики!

- То й що? - Щоб він це побачив, збудився

і змінив сюжет, щоб тебе врятувати!

Так?

О, це ти.

Ні, я почуваюся набагато краще.

Так, подякуй поліції за мене. Саме так.

Не сьогодні. Я побачуся із ними завтра.

Сьогодні мені треба відіспатися.

Любий, у нас попереду усе майбутнє.

Звісно, я тебе обожнюю.

Розкажеш мені завтра жахливі деталі.

Так, я тебе обожнюю.

Бувай, любий.

Бувай.