Left Behind

ЗАЛИШЕНІ

Вітаємо вас у міжнародному аеропорту імені Джона Кенеді.

Алло!

Привіт, мамо.

Хлоє, нарешті ти вдома!

Як доїхала?

Все добре.

Твій брат не може дочекатися тебе.

А я не можу дочекатися, коли побачу його.

А все готово, щоб увечері зробити татові сюрприз?

Боюсь, маленька, твого тата не буде увечері вдома.

Що? Чому? Мамо, що сталося?

Його викликали на роботу.

Ти сказала, що я приїжджаю?

Звісно, люба, але…

Йому подзвонили сьогодні вранці…

Який у нього рейс?

До Лондона. 335.

Люба, йому справді шкода.

Передай Реймі, що на вечерю я прийду.

Мабуть, вам здається, що ви бачили усе.

Коли не увімкнеш новини - ви у центрі чергової катастрофи.

А як там, у старому прислів’ї? Це брудна робота, але хтось мусить, так?

Чи можу я поставити вам запитання, містере Вільямсе?

Звісно.

Ви читаєте Біблію?

Гадаю, не так часто, як це робите ви.

Від Матвія 24, вірш сьомий мовить, що будуть

епідемії, землетруси та голод по всій землі.

Всі ці речі: катастрофи, стихійні лиха, війни - це знаки.

Отже, Бог знав, що все це відбуватиметься?

Так, Господь знає все.

То чому він нічого не робить?

Адже Бог справедливий?

Тоді чому ж він не зупинив наводнення, якщо хотів?

Можна наслати дрібний дощ, аби зупинити голод.

Це пропащий світ.

Бог створив його досконалим, а ми знищили його гріхами.

Хто його знищив? Я?

Ви? Він?

- Шляхи Господні… - Недовідомі, я знаю.

Хай там як, але люди продовжують вірити, що Він любить їх.

Ось це незбагненно.

Вибачте, що втрутилася.

Нам по дорозі?

Ви гарно говорили.

Так. Вибачте, що влізла.

Та немає за що.

Це було просто круто.

Гадаю, ви не вперше це говорили.

Вголос - уперше.

Кемерон Вільямс. Для друзів - Бак.

А я - Хлоя Стіл.

Для друзів - Хлоя.

Ви вчитеся у коледжі?

Ого, журналістські розслідування тренують мозок!

Я просто хотів подякувати за те, що врятували мене від цієї божевільної.

Це моїй мамі дякуйте.

- Вона тримає мене у формі. - Що, вона теж?

Божевільна?

Знаєте, я сьогодні переглядала

словник синонімів у телефоні, і обрала слово “вако”.

"Вако". Гарне слово.

Можна пригостити тебе кавою?

Ні.

Ні, не треба.

Давай.

А що як до кави додати баночку солоденького полуничного джему?

Боже.

Це спокусливо.

Так.

Але я чекаю на декого.

І він ось-ось прийде.

Я чекаю на тата.

Прилетіла додому зробити сюрприз на його день народження, але не вдалося, отож…

Коли ж ми нарешті…

Ти вкрала мій кашкет?

- Вбила. - О, ти мене вбила.

Безпечного вам польоту.

Кошеня!

Привіт!

Що ти тут робиш?

Я прилетіла зробити тобі сюрприз на день народження.

Люба, мене щойно викликали. На жаль, я не можу відмовитися.

Так мама і сказала.

Якби ти попередила, що…

Стривай, ти - Кемерон Вільямс, це ж треба!

- Ви знайомі? - Заледве.

- Привіт. Радий знайомству, капітане. - Рей.

Що ж, я не заважатиму. Так.

І я щиро радий знайомству, Хлоє.

Ти просто диво.

- Дякую! - Сядемо?

Як навчання?

Все добре. Добре.

Що?

Ти знаєш, про що я подумала, коли мама сказала, що тебе не буде вдома?

Що ти пішов.

Тобто, зовсім пішов.

Просто зібрав речі, бахнув дверима, звереснули шини і ти поїхав.

У нас все добре, Хлоє.

Гаразд.

Я тебе не звинувачую.

Не звинувачуєш у чому?

У твоїй втечі.

Але я не втік.

Це ти так подумала.

А хто це був з тобою?

Ти про кого?

Про стюардесу.

Білявка, красуня.

Стюардеса.

Я працюю з десятками стюардес.

Не запам’ятовую імен.

Якби це був минулий рік,

коли мама ще не увірила, ти був би зараз вдома.

Ми всі були б удома, як і належить родині.

Хлоє, я думаю, ти пам’ятаєш, що ми з мамою одружилися,

коли були дуже молоді, а зміни,

які відбуваються в людині у віці від 20 до 50 - величезні.

Мама робить те, що вважає

за правильне. Ти б спробувала її зрозуміти.

Я?

А ти її розумієш? Чи це не ти летиш до Лондона?

А ти не була вдома з минулого Різдва.

- Я навчаюся. - А у мене робота.

Я просто не можу більше вислуховувати її проповіді.

Я знаю, що за останній рік багато що для нас змінилося.

Але вона твоя мама, і я думаю, що буде краще, якщо ти,

ні, ми обидва, будемо для неї справжньою опорою.

- Ти сумуєш. - Так, звісно.

Але якщо вона втече з іншим чоловіком, я не засмучуся.

Де твоя каблучка?

В машині.

Перед рейсом я завжди знімаю.

Хлоє, твоя мама - цілий світ для мене,

і повір, я зовсім не хочу її втратити, зрозуміло?

Все, я пішов.

Поговоримо після рейсу.

Коли ти повернешся, мене вже тут не буде.

Але ж скоро ти знову прийдеш додому, так?

Ось.

Машина на тому ж місці.

І легше з мамою, вона так чекала.

Я тебе люблю.

Все добре?

Так. Нормально.

Вибачте…

Відчепися!

Журналістські розслідування, пам’ятаєш?

Так.

Дякую.

І?

Так, трішки розчарована, і все.

Це багато для мене значило.

Аби ми всі були разом, дружна родина.

Я впевнений, він залишився, якби міг.

Коротше, індик.

Гриф підходить до воріт і несе на борт двох дохлих кроликів.

А стюардеса каже: “Вибачте, як ручна поклажа - не більше одного”.

Вибачте, капітане, не смішно.

Хетті сподобалося.

Якщо згадаєте ще гірші анекдоти - ви знаєте, де мене знайти.

Привіт, Маркусе, проблеми з комп’ютером усунули?

Не вдалося, ПанКон, мабуть, частина обладнання морально застаріла.

Так, а я ще й лечу на схід.

За шість годин виросту на дев’ять.

Політай так шість років і доженеш мене.

З днем народження, друже. Щасливої дороги!

Дякую.

Схоже, твою маму більше нічого не хвилює.

Іноді мені теж так здається.

Чому люди, побачивши землетрус у новинах,

починають розповідати усім, що це добре? По-твоєму, в цьому є сенс?

Я знімав цунамі.

Там була одна жінка - Медина.

Вона втратила трьох з чотирьох дітей в

цій хвилі, бачила, як їх забрало море.

Все, що вона могла зробити - це вилізти

на дерево з шеститижневою дитиною на руках.

Але вона так вірила, що Бог врятував її та дитину,

що впала на коліна, дякувала йому.

Вона дякувала за вбивство інших?

У неї не було шансів.

Тієї ночі вона відмовилася евакуватися.

Я думаю, Бог все ж таки оберігав її.

- І? - Зсув.

Все село накрило триметровим шаром багнюки.

Як люди можуть, бачучи таке, говорити…

Якщо дивитися уважно, побачиш саме те, що хочеш.

Але для цього треба багато що ігнорувати,

і можна проґавити істину.

Можна я спитаю? Що ти побачив у цьому селі?

Я побачив багато людей, які втратили усе, чим вони дорожили.

Ти не спитав чому?

Я знаю відповідь. Цунамі.

Ти зрозумів, про що я?

Ні, ні, ти що!

Якщо тобі потрібно щось виправдати, тоді…

Можна наїхати на незнайомців у аеропорті.