Blindspot

У попередніх серіях «Сліпої плями»...

Вона не пам'ятає ані хто вона,

ані звідки вона... нічого...

До тієї миті, як вилізла з торби на Таймс-сквер.

- Впізнаєш її? - Ні.

Чого ж тоді твоє ім'я вибите на її спині?

Усі її тату свіжесенькі.

Це мапа скарбів.

Це тату «морських котиків».

Якби вона служила на флоті, то була б у нашій базі.

Якщо не виконувала особливих завдань.

Та чого ти до неї вчепився?

Скажи, коли востаннє жертву

запрошували приєднатися до розслідування ФБР?

Це номер справи ФБР.

Багато що приховано цензурою.

Написано, що справа ваша.

Якщо в дівчини на тілі інформація про «Світанок»,

тоді ми в чималій халепі.

Коли мені було 10, моя сусідка зникла без вісти.

У тебе ті самі очі, Такий же шрам.

І моє ім'я... вибите не спині.

Гадаєш, я - Тейлор?

Ми взяли пробу ДНК.

Повний збіг. Ти Тейлор Шоу.

За два роки до того.

Гей, Джульєтто, як справи?

Щойно з субстрату, вони готові.

Чудово, клади їх в інкубатор при 42 градусах.

Волтере?

Джульєтто...

Волтере? Волтере!

Волтере, все добре!

Волтере, тримайся! Тримайся, чуєш?

Волтере!

Боже мій.

Наші дні.

"Розтяг".

"Пошкодження", слово на шість букв.

Так… так-так-так-так.

- Що ти робиш? - Поглянь.

Здається я знайшов щось.

Ні-ні-ні-ні-ні.

Тобі не можна це бачити.

Чого? Що це таке?

Слухай, а чого її тіло вкрите ребусами?

Тобі не можна... Ц-це з роботи.

Це повне порушення приватності.

Не можна отак...

Я ж не лізу до твоїх шухляд.

У мене немає шухляд.

Річ не в тому. Оце все засекречено.

Не слід було їх навіть брати додому, бо...

Ти вже розгадала оцей листок?

Ні...

Гм.

А ти хіба розгадав?

Можна?

Ось.

Дивись.

Бачиш, це кленовий листок.

Ні, не так, бо це дуб.

Я роздивлялася на це годинами.

Класична ребусна пастка.

Тут річ не в листках.

А в тому, як вони перетинаються.

О Боже. Поглянь… Дай-но мені.

Дивись, що буде, якщо його повернути.

Точно.

Тепер, коли ми встановили, твою особу,

можна почати відповідати на деякі з твоїх питань.

Якщо я Тейлор Шоу...

Значить, я маю родину?

Хтось шукає мене?

Тебе виростила мати-одиначка.

Емма Шоу.

Вона знає, що я жива?

Її вже немає.

Мені шкода.

Якою вона була?

Прекрасною матір'ю.

Вона важко працювала, щоб ти мала все.

Вона жила тобою.

А в мене є сестри чи брати?

Ні, ні.

Ти проводила багато часу зі мною і моєю сестрою.

Була нам, як рідна.

Тож той, хто написав моє ім'я на твоїй спині

мусив знати, що ми росли разом.

Але... Це все одно не пояснює

що зі мною сталося і як я опинилася тут.

Гм, ні, але це початок.

Це найміцніша зачіпка, що ми маємо.

Точно.

Я маю на увазі твою особу,

ім'я твоєї матері, те, де ти виросла.

Усе це може пробудити чимало спогадів.

Ну, наш час вийшов.

Агенте Веллер, забігаючи наперед,

хочу порадити вам ділитися усім,

що ви можете пригадати про Тейлор.

Їй може допомогти найменша дрібниця.

Запато!

То твій новий хлопець?

Це не те, що ти подумав.

Я ж не засуджую.

Я просто радий нарешті по бачити тебе з кимось худорлявим.

Що ти таке балакаєш?

Ой, ну хлопці твого звичайного типу

усі з категорії між гладіаторами й вікінгами.

Немає в мене ніякого типу.

Слухай, я заробляю тим, що ловлю злочинців.

Але двоє твоїх останніх лякали мене самого.

Тоді тебе легко злякати,

бо то були агент з кредитування і футбольний тренер.

Аякже.

А якби ти менше звертав увагу на зовнішність,

то, може, і закінчилися б

твої перебирання.

Які ще перебирання?

Ой, та я ж бачу, як ти стираєш їх номери.

А ну як наступного разу пощастить?

Останній романтик.

Гаразд, погляньте на це.

Бачите це тату? Два листки?

Дубовий і кленовий.

Чим вони особливі?

Ось що я не могла зрозуміти, поки

не зрозуміла, що дивлюсь не туди.

Бачите, осьде листки темніші,

в місці перетину.

Важливо те, як вони перекиваються.

Ну, це трохи схоже на якусь пташку.

Саме так.

Я знала, що вже бачила цей малюнок,

тож прогнала його через пошук і побачила, що це частина логотипу.

Центр контролю за хворобами.

А до чого тут листя?

Штаб-квартира ЦКХ стоїть на розі

...Дубової й Кленової.

Чудова робота.

Дякую.

Знаєте, воно просто

прийшло до мене вранці, коли ми...

Е... Коли я...

Я була сама і просто їла...

сніданок.

Гаразд... А це тату, часом,

не підказує, що ми маємо шукати?

Ні.

ЦКХ - велетенська організація.

Так. Тож почнімо.

Я повідомлю їх, що ви приїдете.

Дякую.

Слухай, ми гадки не маємо, у що збираємося влізти.

Ти впевнений, що хочеш взяти її з собою?

Ми це вже обговорили.

Вона може побачити те, що не побачимо ми.

Добре, але, якщо чесно, то мене нервує

думка про неї в полі, та ще й зі зброєю.

Вона може подбати про себе.

Стріляти в тирі - це одне,

але подумай, що вона зараз переживає.

Як вона може зосередитися?

Я не хочу говорити про це далі.

Вона їде з нами.

Добридень. Ребекка Файн.

Я замісник Директора з Епідеміології.

Курт Веллер, ФБР.

Рада зустрічі.

Вибачте, що примусив чекати.

Френк Суррей, Директор і Зв’язки з військовими.

Едґар Рід.

Я так розумію, вам треба

оглянути наш заклад... Нам варто хвилюватися?

Ні. Ми працюємо над секретною справою.

На жаль, я не можу сказати більше,

але ми дуже вдячні за співпрацю.

Чудово, саме вчасно.

Це Джульєтта Чен, моя помічниця в лабораторії.

Рада зустрічі.

Джульєтта проведе вас через безпеку,

і все вам покаже.

Дайте знати, якщо вам щось знадобиться.

отож, усі, хто входить до захищених лабораторій

мусять пройти через процедуру знезараження.

Здається, що мало би бути навпаки.

Вона для тебе надто розумна.

Я зараз увімкну

ультрафіолет, що знищить будь-які

потенційно шкідливі речовини, що можуть бути на вас.

Коли закінчимо тут, я проведу вас до вакуумної кімнати.

Якщо всі готові, то я зараз починатиму.

Гаразд.

От тобі й причина брати її в поле.

Ультрафіолетові тату не дуже рідкісні,

Але це їхнє застосування було геніальним.

Чому ми не бачили їх раніше?

Частота УФ-променів, що їх використовують в ЦКХ

під час знезараження