Crown for Christmas

Ти рано прокинулася.

Це єдиний час, коли я можу малювати.

Дуже класно.

- Ти завжди так кажеш. - Бо це правда.

Тобі слід знов почати виставляти свої роботи.

І це ти завжди кажеш.

Я не готова.

А ти завжди це кажеш.

- Є новини щодо прослуховування? - Поки що нічого.

- Минув лише один день. - Так.

Аароне, у тебе за 45 хвилин заняття з економіки.

Добро ранку, сестричко. Це беконом пахне?

- Ти маєш отримати "Відмінно" за екзамен. - А я й отримаю.

Гаразд, то дійсно бекон.

А тепер їж. У нас обмаль часу.

"Прострочення платежу".

Еллі, я думав, ми це сплатили.

Сплатили.

Але не сплатили ці.

Чому ти нам не сказала?

Вона нас захищає.

Але ти вже не повинна цього робити.

Послухайте, ми виплутаємося. Як завжди.

З моїми чайовими та різдвяною премією.

- І моєю. - Я працюватиму додаткову зміну.

Ми ж Еванси, чи не так?

Ми Еванси.

Так, тобі все одно зателефонують.

Мабуть.

Влучив!

І це твій кращий кидок?

Ось, тримай!

- Гаразд! Це війна! - І це!

- Непогано. - Так!

Не знаю навіть, хто з вас більша дитина.

- Знову влучив! - Зажди, ще один разок!

Я остання влучила! Остання!

- Так, місіс Хінден? - Я переводжу вас обох на VIP-поверх.

- Що сталося із Сарою та Ліз? - Вони тут більше не працюють.

Нагадаю, ніякого візуального контакту

і жодних балачок, якщо вас не питають.

Ми будемо невидимками, місіс Хінден.

Скільки ви вже тут працюєте?

- Дев'ять місяців. - А здається, ніби 10.

Беріть приклад з сестри. Вона добра покоївка.

Я добра покоївка.

Схоже, це найгірший комплімент у світі.

VIP-поверх.

І ми маємо його прибирати.

Гаразд. Почнемо з того кінця, а закінчимо у президентському люксі.

Леді.

Сер?

Сер?

Доброго ранку, Ферг'юсе.

Схоже, у ваших гостей був веселий вечір.

Так. Здавалося, дехто з них ніколи не піде.

Знаєте, Максе, приємно бачити, що ви трохи розвіялися.

Надто не звикай. Ми їдемо додому.

Які у мене на сьогодні плани? Дай-но вгадаю.

Самі зустрічі, вітання та обіди.

У вас сніданок з благодійною радою,

другий сніданок з фондом,

тоді нічний переліт до Лондона і візит до дитячого притулку.

На жаль, з вашого дозволу,

цей день ви проведете без мене.

Що сталося?

Гувернантка знову звільнилася.

Минуло лише два дні.

Схоже, ті дні були довгими.

І, зважаючи на різдвяний вечір,

схоже доведеться найняти одну тут.

Добра думка.

Ньюйоркці не чутливі до болю.

Подбай про те, щоб прибиральники отримали щедру винагороду.

Так, звичайно.

Вибачте!

Я вас не побачила.

Бувало й гірше.

Дозвольте я все виправлю.

Ви любите шоколад? Дуже смачний.

Мило?

Не те, що воно вам потрібно.

Дякую.

Навряд чи я зацікавлю вас безкоштовним набором для шиття.

Він завжди стає у нагоді.

Так, якщо ґудзик відірветься, або раптом розійдуться штани.

Очевидно, ти не невидима.

Він гість, а я - покоївка. Продовжувати?

Так!

- Мене запросили на прослуховування! - Це чудово!

Ні! Воно за годину.

Забудь. Це лише хор.

- Йди! Я сама закінчу. - Я не можу просити тебе про це.

Ще лише пара люксів. Я впораюся.

Дякую, сестро!

- Я твоя боржниця. - Додам до списку.

Успіхів!

Прибирання номерів.

Не може бути.

Ваша машина готова, сер.

Здається, я лишив годинник у номері.

Годинник вашого батька?

Я його принесу, сер.

Чому тут ще не прибрано?

В кімнаті справжній безлад.

Вибачте. Мені потрібно ще 15 хвилин.

Максимум двадцять.

Леслі Мілісент-Керол

вже майже півгодини чекає внизу.

Тобі відомо, хто вона?

Людина з трьома іменами?

Вона пише статті про готелі у "The Times"

і просила, щоб її прийняли раніше.

- Вибачте. - Залиш ключі.

Внизу можеш забрати свій чек.

Ви мене звільняєте?

- За тиждень до Різдва? - Ні.

Я звільняю тебе і твою сестру за тиждень до Різдва.

Ось. Хтось залишив годинник на столику.

Мені так погано. Це все через мене.

- Знайдемо щось інше. - Під час свят?

Щось придумаємо.

Сестричко. Це містер Ферг'юс МакДаффін.

Можна просто Ферг'юс.

Якщо це щодо прострочених рахунків...

- Перепрошую? - Він дворецький з...

Вінширу.

Це незалежна держава біля Люксембургу.

Мій працедавець дізнався про ваше невчасне звільнення з готелю.

І напередодні Різдва та за повернення його годинника

він хотів передати вам це.

Овва!

$5 000?

Дякую, і хоча нам би це дуже знадобилося,

ми не можемо його прийняти.

- Авжеж, можемо. - Це забагато.

Та все одно дякуємо.

Мушу визнати, що це...

- Смішно? - Викликає захоплення.

Вибачте, що питаю, та чи це пахне овочево-м'ясним рагу?

- Ви його знаєте? - Чи я його знаю?

- З усього, що є на кухні, плюс горох. - Плюс горох.

З дитинства його не їв.

Повечеряєте з нами?

Ну як вам?

Навіть смачніше, ніж у спогадах.

Еллі навіть з картону смакоту зготує.

Так і вийшло.

Батьки добре вас виховали.

Насправді вони померли, коли ми були ще малі.

- Мені шкода. - Еллі нас виростила.

Вона покинула школу мистецтв і повернулася додому.

Я і досі вас виховую, хоч ви обоє вже дорослі.

- Це дуже благородно. - Ви навіть не уявляєте.

Ця парочка була дуже невгамовною.

Гей!

У мене ідея.

Може, ви все ж приймете цей чек за два тижні

роботи у Вінширі.

Ви хочете, щоб я поїхала до Європи прибирати чийсь будинок?

Я б не назвав це будинком, і вам не доведеться прибирати.

Несподівано від нас пішла гувернантка.

Тож я шукаю заміну на ці свята.

Гувернантка? Як Мері Поппінс?

Так, тільки без парасольки та бездонної сумки.

Вам треба буде дбати про одну дівчинку.

Але ж ви мене зовсім не знаєте.

Не зовсім так.

Тридцять один рік, не були одружені, стосунків немає,

поганий стан банківського рахунку.

Працювали касиром,

офіціанткою, вигулювали собак.

Ви мене перевіряли?

Боюся, інакше я б не прийшов.

Розумієте, це дуже відома родина, яка уникає розголосу.

Звісно, ви полетите першим класом,

у вас будуть власні апартаменти та покоївка.

- Вона згодна. - Лізо!

Вранці ти була покоївкою, а тепер у тебе буде власна.

Засиділася ти тут.

- Це буде пригода. - Але ж зараз Різдво.

Влаштуємо Різдво у січні.

Ну... Я...

Нам потрібні гроші.

Можна мені переспати з цією думкою?

Авжеж.

І якщо ви погодитесь,

вранці я пришлю за вами машину.

Дякую.

Ще раз дякую вам за смачну

та зовсім несподівану вечерю.

- Добраніч. - Добраніч.

Добраніч.

І?

Бувай.

- І тобі. - Ми сумуватимемо.

Веселого Різдва.

- Бувай, сестричко. - До зустрічі.

- Люблю тебе. - Бережи себе.

Останнім влучив!