Kitz

СЕРІАЛ NETFLIX

Мій брат, Йозеф, завжди казав:

«Без них ми лише звичайне село десь у горах Тіролю.

Та з ними

ми Кіцбюель —

альпійський Аспен.

Вони приїжджають щозими.

Їдуть до своїх розкішних вілл, туди, де живуть самі лиш товстосуми.

Довкола них гламур, гроші

та вечірки.

Але за блискучою зовнішністю

криються звичайні люди

такі, як ми з тобою».

Принаймні так завжди казав мій брат Йозеф.

Лізі, ти мала рацію.

Вона довбана маніпуляторка.

Я вірив, що вона мене кохає,

та вона з мене просто знущалася.

Я хотіла, щоб вона відчула, як це —

втратити усе за одну ніч.

Я хотіла показати їй,

що навіть її дії мають наслідки.

Але це…

Такого я не хотіла.

БРОВАРНЯ «HUBER BRAU»

Привіт, Лізі.

Зараз принесу ваш шпріцер.

Чого тобі?

Будь ласка. Будьмо, «mon chéri».

Дякую, Лізі.

Не пийте все одразу, Губерте, інакше пропустите феєрверки.

Ми не приймаємо карток «Visa».

-Чого тобі? -Ми перші прийшли!

-Залазь до свого паркетника й вали звідси! -Годі!

Обирайте.

Або ви виходите на вулицю і б'єтеся,

або вип'єте зі мною.

Ми вип'ємо за мир у прийдешньому році.

-Переконала. -Дякую, Лізі.

-Будьмо! -Будьмо!

Будьмо!

Ходімо, два матчі.

Я вже тут.

-Ти чула, хто буде господинею свята? -Покажи.

Привіт, котики. Я в дорозі до Кіцбюеля,

і я готуюся до найбільш грандіозної вечірки року.

Про що не можна забувати перед таким довгим вечором?

Про ідеальну процедуру догляду. Зараз я випробовую продукти «Pure Aura».

І присягаюся, що маска «Pure Aura» — це щось.

-«Pure Aura»? Треба спробувати! -Закладаюся, що ця «аура» недешева.

-Як щодо вечора? -Все готово. Я розмовляла з Мадлі.

Я навіть форму для тебе маю.

Ми будемо працювати чи до секти вступати?

Ти точно хочеш це робити сама?

Зараз розпал сезону. Хочу цим скористатися.

Але чому саме сьогодні?

Краще розкажи про Лондон.

Часто дощить, немає гір, все до біса дороге.

Визнай, ти чудово проводиш там час.

Ну добре. Це місто — просто щось.

Ти просто мусиш приїхати.

Спершу побачимося на «найбільш грандіозній вечірці року».

Вже йдеш? Може, ще раз?

-Мені треба на роботу. -Чуваче!

Сьогодні Новий рік, а ти зібрався працювати?

Я не хочу, але мушу.

-Що це взагалі за робота? -А що?

Ти тут уже втретє, а я досі не знаю, як тебе звуть.

Хіба що «Анонімний Розважальник» — традиційне тірольське ім'я.

Не любиш теревенити. Ясно.

Упевнений, що не прийдеш на вечірку? Буде грандіозно.

-Мені треба на ферму. -Стривай.

Ти сказав «на ферму»?

Ось підказка.

Ти…

фермер.

Серйозно?

Справжній фермер?

Із трактором, вилами, доїш корів, і все таке?

Щось таке.

Як мило.

З фермерами я ще не був.

Вітаю.

То я пішов доїти корів.

А хіба вони самі себе не доять?

Ми не маємо доїльного апарату.

Це, звісно, непросто.

Хто це?

Прибиральний апарат.

Я буду тут ще кілька днів,

на випадок, якщо захочеш ще «анонімних розваг».

З Новим роком!

За Лондон, крихітко!

За Коледж мистецтва та дизайну імені Святого Мартіна, трясця!

Я так тобою пишаюся.

Тиша, будь ласка!

Моя сестричка, мій маленький геній,

отримала стипендію на навчання у Лондоні!

Тобто вона вас більше не обслуговуватиме!

Отже наступною пригощає Лізі!

-Лізі! -Лізі!

Гаразд.

«Московський мул»,

«Куба лібре» і «Темрява та буря»!

Йозефе?

«Темрява та буря»?

Ні, не треба. Дякую.

Що таке?

Мені треба йти.

А святкування? Майже північ.

Ні, я маю йти. Вибачте.

Куди ти?

Мабуть, до своєї таємничої дівчини. Так?

Хто цього разу, Йозефе? Бекі з Австралії?

Чи Франческа з Болоньї?

Може, вона має хлопця.

Так, вона має хлопця.

Вже ні. Вона з ним порвала.

Побачимося біля вогнища.

Привіт, Гансе.

Як ти?

Важкий день.

Знаєш, що найбожевільніше?

Я увесь час дивлюся туди й думаю:

«Чи вона помітила, що його не стало?»

Лізі?

Ти впевнена, що ми чинимо правильно?

Ми це зробимо.

Заради нього.

Минув рік від дня…

коли світ ропався на друзки.

Рік застою,

пустоти,

безсилля.

Рік очікування…

цього дня.

Миті, коли я візьму все у свої руки.

Мить, після якої не буде вороття.

ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ

Ти зупиняєшся, щоб усе усвідомити.

Якщо вже відважишся,

мусиш іти до кінця.

Вибач, я шукаю офіціантів.

Обійди ззаду.

Ти Домінік, так?

-Ми знайомі? -Ти її хлопець.

Ти її підписниця?

Саме так.

Як було у Каліфорнії?

Тепліше.

Я щойно вийшов із сауни, тож…

Кинеш рушник?

Лізі?

Робота кличе.

Гаразд, тоді…

Бувай?

На аперитив буде вино петнат,

органічне й виготовлене за допомогою традиційних методів.

Жодних сульфатів, приємний та яскравий післясмак.

Агов, Лізі! Усе зрозуміла?

Приємний та яскравий. Так.

Чудово. Віднеси шампанське до кімнати господині. Хутко!

Агов?

Ну?

Що, заблукала?

Я напої принесла.

А на балконі що робила?

-Провітрювала… -Чарівно.

Мені не потрібні деталі.

Можеш іти.

Капустику! Що там з подарунками для імператриці?

Буде зроблено!

Не змушуй мене чекати.

Ванесса точно не проти моєї присутності на вечірці?

Капустику, де твоя впевненість?

Ванесса — моя найкраща подруга, а ти мене супроводжуватимеш.

-Ти вже там? -Мусив вхопити ковток сільського повітря.

Скоро буду. Туса, туса!

Добре знову бути тут.

-«Комплекс ритуальних послуг»? -Так. Гарно звучить.

-І як ідуть справи? -Так.

Ми увійшли до тридцятки «"Forbes" до 30» у Німеччині.

-Овва! -А як справи з проектуванням автівок?

-Добре. Дуже добре. -Ага.

То тебе прийняли до Пасадени?

-Зараз повернусь. -Добре.

Дякую, ти мене врятувала.

Щось змінилося.

Але що?

Я одягнувся.

Гарний прикид.

Годі фліртувати, Домі!

Коше!

Привіт!

Як ся маєш?

Де Ванесса?

Вона навіть на власну вечірку мусить запізнитися.

Я дістав дещо класне для нас трьох. Десь тут був Капустик. Ти його бачив?

Капустик? Що він тут робить?

-Він приніс випивку. -Ні.