نخستین 200 خط.
NETFLIX ПРЕДСТАВЛЯЄ
Ваше ім'я?
Седат Юджель.
Професія?
Я працюю тюремний наглядачем у Коньї 29 років.
Пане Седате, це не допит.
Як ви знаєте, цим займається поліція.
Вас інтерв'юють стосовно вашої поведінки
в межах розслідування Міністерства юстиції.
Але це може призвести до того, що вас судитимуть.
Вас можуть відсторонити, і ви втратите право на пенсію
разом з усіма іншими правами, які ви отримали під час служби.
Я знаю.
Добре.
Тоді розпочнімо.
У день інциденту, тобто 25-го квітня 2018 року,
ув'язнений був під вашим наглядом?
Так.
Спотіфай.
-Що? -Спотіфай.
«Спотіфай»?
Спотіфай, мужик.
Знаєш, як спотикач?
Ага. І що з ним?
Це…
Завдяки цьому додатку можна слухати музику онлайн.
Підлітки його люблять.
-Це безкоштовно? -Так.
Інтернет не безкоштовний.
Не думай про це. Просто застосувати додаток, так?
Як мені це зробити?
Ти колись грав відеоігри в інтернеті?
-У кіберкафе. -Добре.
Знаєш, коли клацаєш на іконку, і гра запускається?
-Так? -Це так само.
Натискаєш, і він запускається.
Як мої шрами від леза.
Три лінії на зеленому тлі.
Точно такий на вигляд.
Він має когось на стороні.
Вже місяць не приходить додому раніше 2:00.
Хто? Твій батько?
Ні, дідусь!
Ти мене взагалі слухаєш? Я ж щось розповідаю.
Вдома одне лайно.
Принаймні в тебе є батько.
І є я.
Люба, всі знають, що в тебе нема батька.
Припини.
-Куди ти? -Треба покурити.
-Ти не хочеш? -Ні. Йди сама.
До речі,
він повертається за кілька днів, максимум тиждень.
-Хто? Твій батько? -Ні, дідусь!
Круто. Познайом нас.
Не можу. Як це? Він залишиться лише на ніч.
Невже?
Гаразд.
Ми ж сусіди. Хочу побачити його хоча б на на п'ять хвилин.
Що скажеш?
Годі тобі. Ти ж не дурна.
Він приїде всього на одну ніч.
Мені що, змушувати його зустрічатися з моїми друзями?
Увійдіть.
Ви викликали мене, пане.
Так, Седате.
В'язень просить про відпустку. Муса Солак.
Він поїде на день додому під твоїм наглядом наступного тижня.
-Добре, але ж ви знаєте, я хочу на пенсію. -Знаю. Все буде добре.
Не хвилюйся. Він спокійний. У нього вагома причина.
Ви поїдете 24-го і проведете там день.
Повернетеся наступного дня до вечірньої зорі.
Моя донька повертається з Італії.
Седате!
Все й так складно. Не створюйте зайвих проблем.
Добре, пане. Пробачте. Я поїду.
Бехчет покриє всі витрати.
І привезіть його швидше, якщо зможете.
Звісно, пане Фаруку.
-Дозвольте йти. -Уперед.
Привіт, мала!
Вже й не вітаєшся?
Я тебе не побачила. Я б…
Так?
Я б привіталася.
Правда?
Мені треба йти. Я вже запізнююся.
Гаразд. Іди тоді.
Я все одно тебе знайду.
Ти була тоді дуже мала.
Тобто…
Я не можу.
Вітаю, Йондже. Як ти, люба?
Ти так виросла.
Лайно.
Привіт, Йондже. Ти вже звикла тут?
Ти тут народилася.
Не хвилюйся.
Я повернуся, не встигнеш оком повести.
Якщо їй не начхати, чи ти взагалі повернешся.
Привіт, Йондже.
Мене звати Муса.
Я твій батько.
Смачного.
-Дякую. -Дякую.
Він говорив щось підозріле?
Щось, що б вказувало на його наміри?
Ні.
Він нічого такого не говорив.
Але був дуже радісний.
-Бо мав зустрітися з донькою? -Так.
Він не бачив її 14 років. Тому він і попросив відпустку.
-Навіщо чекати 14 років? -Його жінка не дозволяла їм зустрітися.
Сказала їй, що Муса загинув.
Ось тому.
Вона ніколи не дозволяла їй приїздити чи писати йому.
То чому ж тепер дозволила?
Не дозволила.
Вона померла.
Як це?
Автомобільна аварія.
І що?
І її мусили взяти до себе батьки матері.
Але вони її не хотіли.
І віддали дівчину матері Муси.
У його матері важкий Альцгеймер.
І…
Тому він раптом і попросив про відпустку.
Ти не її бачив навіть на фотографії?
Ні. Вона не присилала.
Вони були в Анталії?
Ні. Коли мене посадили, вона поїхала в Урфу до свого батька.
Я слав листи.
Дзвонив теж, але…
Що сталося?
Нічого.
Звідки тоді в тебе це фото?
Наша сусідка, Нуріє, прислала його.
Благослови її Бог.
У нас нікого нема. Вона завжди про нас дбала.
Вона прислала знімок три чи чотири дні тому.
Раніше вона не хотіла.
-У вас є діти? -Так.
Донька.
-Їй 25. -Як добре. Благослови її Бог.
-Амінь. І твою теж. -Амінь.
Мусо…
чому твоя померла дружина
була на тебе така зла?
Що сталося?
Ми, пане…
Вона завагітніла. Тому ми одружилися.
Я був п'яний і…
Я був дурний.
Подивися на свою дитину востаннє!
Хай тобі грець, Мусо!
Я насправді мав іншу…
Ми одне одного й не знали.
Наробили помилок.
-Поліція знає про це місце? -Звісно, знає.
Краще тут не затримуватися.
-Це Еліф. Я лише… -Пане.
Секунду.
Ало?
Так, люба?
Все гаразд.
Ти як?
Я в Анталії, люба.
Вони відправили мене сюди на день.
Я повернуся завтра.
Що?
Усі приготування…
Так не годиться. Твоя мати буде в розпачі.
Що ще вона скаже по телефону? Вона просто не хоче тебе засмучувати.
Що?
Не чини так з нами, люба.
Не треба.
Ми недостатньо страждали через тебе?
Це занадто, Еліф!
Слухай… Ало?
-Що сталося? -Нічого.
Діти.
Прийшли, пане.
-З приїздом, Мусо. -Радий тебе бачити, Нуріє.
Пан Седат.
-З приїздом. -Дякую, люба.
Він із в'язниці.
Ясно. Ласкаво просимо.
Ще раз з приїздом.
-Відчепися! Відпусти! -Ходи сюди!
-Клянуся, я… -Відпусти мене!
Просто відчепися!
Я почекаю тут, Мусо.
В жодному разі. Стіл накрито. Заходьте.
Не варто було.
Прошу, пане.
-Заходьте. -Гаразд.
-Де мама? -Вона всередині.
Мамо!
Моя прекрасна мамо!
No comments yet. Be the first to leave one.