نخستین 200 خط.
Струнко!
Сідайте.
Я хочу, щоб ви запам`ятали:
ще жодний сучий син не переміг у війні,
померши за свою країну.
Війни виграють,
змушуючи інших жалюгідних виродків гинути за свої країни.
Хлопці,
вся ця маячня про небажання Америки воювати,
вступати до війни -
просто кінський гній.
Американці традиційно люблять воювати.
Кожний справжній американець любить гостроту війни.
У дитинстві всі захолювалися
чемпіоном зі стрільби, найшвидшим бігуном,
гравцем у м`яч, найсильнішим боксером.
Американці люблять переможців
і не приймають тих, хто програв.
Вони завжди прагнуть перемоги.
Я і не подивився б на людину, що сміється після поразки.
Тому американці до цього часу не програвали
і ніколи не програють у війні.
Сама думка про поразку ненависна американцям.
Наша армія стала командою.
Ми живемо, їмо, спимо, воюємо як одна команда.
Вся ця маячня про особистісь - повна нісенітниця.
Жовчні ідіоти, які пишуть цю маячню про особистість
для ``Сатедей Івнінг Пост``,
знають про справжній бій не більше, ніж про зраду дружини.
У нас є краща їжа і обладнання,
найсильніший моральний дух
і кращі у світі люди.
Знаєте,
мені щиро шкода виродків, проти яких ми виступаємо
Шкода.
Ми не просто їх перестріляємо, ми виріжемо у них
ще тріпотливі кишки
і змажемо ними гусені наших танків.
Ми вбиватимемо цих бридкх Гансів тисячами.
Мені відомо,
що ви...
ставите собі питання,
чи не перелякаєтесь ви під кулями? Про це не хвилюйтеся.
Запевняю: кожний виконає свій обов`язок.
Нацисти -
наші вороги.
Боріться з ними!
Проливайте їх кров! Стріляйте у їх черева!
Торкнувшися місива,
яке секундою раніше було обличчям кращого дуга,
розумієш, що треба робити.
Я хочу, щоб ви запам`ятали ще одну річ.
Не хочу отримувати повідомлень типу ``зберігаємо зайняті позиції"`.
Ми нічого не ``зберігаємо``. Хай цим займаються фріци.
Ми постійно просуваємося. Нас не цікавить жодне утримування,
окрім утримування ворога.
Ми схопимо його за ніс і дамо як слід по дупі.
Ми будемо постійно вибивати з нього дурість.
Він пройде крізь нас, як лайно через дупу!
Запам`ятайте:
коли повернетесь додому,
зможете з повним правом сказати одну річ.
Подякуйте за це Богові.
Коли через 30 років сидітимете біля каміну,
гойдаючи на колінах онука,
і він спитає:
``Що ти робив у часи Другої світової війни?``
Вам не доведеться відповідати:
``Взагалі...
вигрібав лайно у Луїзіані``.
Гаразд, хлопці,
тепер вам зрозумілі мої почуття.
Я з гордістю поведу вас,
відмінних хлопців, у бій - коли завгодно...
і куди завгодно.
Це все.
Компанія ``20 сторіччя - Фокс`` презентує
Джордж С. Скотт
Карл Мальден у фільмі
ПАТТОН
Композитор - Джеррі Голдсміт
Головний оператор - Фред Кенекамп
Старший військовий консультант - генерал Омар Н. Бредлі, США
Сценарій Френсіса Ф. Копполи та Едмунда Норта, за книгами Л. Фараго
``Паттон: випробування і тріумф`` і Омара Бредлі ``Солдатська історія``
Продюсер - Френк МакКарті
Режисер - Франклін Дж. Шаффнер
Перевал Кассерін, Туніс, 1943 рік
Арабам потрібна їжа та одяг.
Вони оббирають тіла наших солдатів перш, ніж ми встигаємо їх ховати.
Схоже, звіти були достатньо точними.
``61 бронемашина, 45 тонн боєприпасів,
25 сорокаміліметрових гармат, 3 самохідних 105-х``.
Не враховуючи мінометів, кулеметів, гвинтівок, пістолетів,
зброї з оптичним прицілом, ременів, армійських шкарпеток.
1800 чоловіків.
Рабат, Марокко
Наші люди вітають вас, генерале,
вашу блискучу висадку на африканський континент
і ваше компетентне керування справами нашої країни.
Мені тут сподобалося, Ваша Високосте.
Власне, я б хотів воювати з німцями у Тунісі.
``Леви тріпотять у своєму лігві, коли він наближається``.
Я ціную це, Ваша Високосте.
Чудово.
От би і наші загони виглядали так же гарно.
Скажіть, генерале, що ви думаєте про Марокко?
Я його обожнюю, Ваша Високосте.
Сполученя Біблії та Голлівуду.
Штаб 2 корпусу
Ці люди воювали при Кассеріні? - Так, сер.
Американська армія вперше зазнала подібної поразки
у бою проти німецької армії.
Для боротьби з Роммелем нам порібна найкраща людина.
Стійка настільки, щоби впоратися з підрозділом.
Паттон? - Можливо.
Допоможи нам Бог.
Лейтенанте,
де черговий офіцер?
Сказав, що піде голитися. - Чому він не на посту?
Мабуть, йому треба поголитися.
Із сьогоднішнього дня у вас новий командуючий генерал.
Хто, чорт забирай, двинув мене по дупі?
Вибачаюсь, сер.
Що ти там робив? - Намагавася трохи поспати, сер.
Лягай знову, синку.
Ти єдний, хто знає, що тут робить.
Так, сер.
Бреде, як ти?
Прекрасно, Джордже. Радий тебе бачити.
Ми все гадали, що ти приїдеш не раніше 9 години.
Я так і зрозумів.
Ти знайомий з моїм хлопцем, Діком Дженсоном?
Бреде, скажи,
що ти тут робиш? - Айк затребував звіт про Кассерін.
Я перебуваю тут як наглядач,
але доповідаю безпосередньо Айку.
Ти шпигун.
З`єднайте мене зі штабом генерала Ейзенхауера.
Скажи, Бреде...
що відбулося при Кассерін? Я чув, що там була справжня бійня.
Мабуть, все пішло не так.
Ми стріляли 75-міліметровими снарядами,
фріци відстрелювалися 88-міліметровими.
У них танки з дизельними двигунами.
Навіть коли ми потрапляли у танк, він продовжував рух. А наші танки...
Хлопці називають їх коробками для медалі ``Пурпурне серце``.
Один уламок шрапнелі - і горюче вибухає.
Я попереджав їх щодо танків.
Я обговорював напівгусенічні машини з одним із солдатів, спитав,
чи здатний кулемет пробити броню.
Він відповів:
``Ні, сер. Вони проходять крізь одну стінку і гуркочуть там``.
Наскільки я розумію, виникли проблеми з повітряним прикриттям.
Проблема не в авіації.
Генерал Сміт на лінії, сер. - Вибач, Бреде.
Беделл?
Я телефоную з приводу Бредлі і його завдання.
Мені потрібен другий номер,
хочу зробити Бреда заступником командуючого.
Поговориш про це з Айком?
Гаразд, дякую, Беделле.
Ти більше не шпигун Ейзенхауера, тепер ти працюєш на мене.
Згодний? - Відмінно.
Діку! Є зірочки?
Так сер. - Одягни їх.
У чому справа, Бреде? Мене призачив президент.
Знаю, але без згоди Сенату це призначення не має сили.
Що ж,
у них свій розклад, у мене - свій.
Джордже,
був би ти адміралом турецького флоту,
твої ад`ютанти покопирсалися б у своїх речових мішках
і дістали б звідти відповідні відзнаки.
Так чи інакше, вітаю. Передчасні вітання.
Знаєш...
На мою думку, ці зірочки мають кращий вигляд на зеленій сорочці.
Я говорив, що якось розробив уніформу для танкового розрахунку?
Зелена шкіра з червоними смугами
рядком латунних гудзиків ось тут.
А зверху золотий шолом для американського футболу.
Звичайно, армія відхилила дизайн.
Чорт забирай, він був гарний.
Ллойд Фредендейл йде.
Джордже, у свій звіт про Кассерін я залучив ще одну річ.
Дехто з наших хлопців просто перелякався.
Це зрозуміло.
Навіть краща гонча у свій перший виїзд лякається пострілів.
Пам`ятаю час,
коли ніщо не лякало мене більше, ніж думка про кулю,
що потрапляє мені прямо у ніс.
Не знаю, чому, але образ кулі, що потрапляє у ніс,
здавався мені жахливішим за інший.
Маючи такий красивий ніс, це зрозуміло.
Хочеш знати, чому цю форму послали до біса?
Її побачив би і сліпий.
Вони не схожі на солдат. Вони поводять себе не як солдати.
Чому б їм поводити себе, як солдатам?
Ти абсолютно правий. Дисципліна у нас шкутильгає.
Приблизно через 15 хвилин почнемо перетворювати цих хлопців
No comments yet. Be the first to leave one.