نخستین 200 خط.
ГЛАДІАТОР II
…вітають тебе.
ЧЕРЕЗ 16 РОКІВ ПО СМЕРТІ МАРКА АВРЕЛІЯ
ЙОГО «РИМСЬКА МРІЯ» ПІШЛА В ЗАБУТОК.
ЗА ТИРАНІЇ ІМПЕРАТОРІВ-БЛИЗНЮКІВ
ҐЕТИ Й КАРАКАЛЛИ ПРОЦВІТАЄ КОРУПЦІЯ.
ЇХНЯ БЕЗЖАЛЬНА АГРЕСІЯ, МОВ ЧУМА,
ПОШИРЮЄТЬСЯ ІМПЕРІЄЮ.
ПАДІННЯ СЛАВЕТНОГО МІСТА НЕМИНУЧЕ.
ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЛИШЕ НАДІЯ ТИХ, ХТО ДОСІ НАСМІЛЮЄТЬСЯ МРІЯТИ…
Обережно, Ганноне.
Вашими прославленими іменами закликаємо вас допомогти нам.
Здолайте римлян.
НУМІДІЯ, 200 РІК Н.Е.
Знищте їхні кораблі, бойові машини та солдатів.
Ми переможемо.
Озальсис.
Арішат.
Ганноне.
Сьогодні ти не зробив приношення.
Краще принесу в жертву римлянина.
Де б ти не був,
я буду поряд.
А де б ти не була,
я буду поряд довіку.
Моя дружино.
Вітер надто сильний. Вітрила геть, весла.
Вітрила геть, весла!
Весла!
У них немає земель, окрім украдених.
Вони усюди залишають по собі руїни і називають це миром.
Ми живемо в останньому вільному місті в Новій Африці.
Сьогодні ми вирушимо на битву.
Моліться, щоб ваш бог був із вами. Інакше він не бог.
Нам нема чого боятися.
Там, де смерть, немає нас.
Там, де ми…
немає смерті.
Тримайтеся купи і слухайте мої накази.
Будьте насторожі.
Вогонь!
Приготувати зброю!
Ще раз!
Праворуч палає!
Тримати стрій!
Тягни!
Лучники, приготуватися!
Пускай!
Наклади!
Натягни!
Пускай!
Лучники!
Вогонь!
-Підняти вежу! -Підняти вежу!
-Задній хід! -Задній хід!
Продовжуй крутити.
Опустити звідний міст!
Звідний міст застряг!
Пане!
Пускай!
Лучники!
Там!
Убийте її!
Арішат!
Арішат.
Арішат!
Я чекатиму на тебе.
Огляньте всі тіла! Нічого не залишайте!
Проголошую це місто захопленим…
у славу Риму.
Vae victis.
Горе переможеним.
Наступний!
-Униз! -Униз!
Що вони тобі заподіяли, га?
Підійми. Обережно. Потримай.
Арішат?
Мені шкода, сину.
Мені недовго лишилося.
Того, куди нас везе ця галера, я не витримаю.
Я готовий до подорожі в інше місце.
Побудь тут іще трохи.
Добре пам'ятаю, як ти до нас потрапив.
Самотній хлопчик із пустелі. Наївний.
Наляканий.
Ти сприймав усе, чого ми тебе вчили.
Здобув любов Арішат. Твоя душа…
відновилася.
Коли помру,
на тому світі мене зустрінуть пращури.
А хто зустріне тебе?
Ганноне,
мені кінець.
Не дай їм змінити твого єства.
Бачили цього хлопця?
Емо!
Тепер, Ганноне, ти підеш сам.
Нізащо не дай їм себе знайти.
Іди.
ОСТІЯ ПОРТ РИМУ
Акацій!
Імператоре Ґето.
Імператоре Каракалло.
Генерале Акацію.
Від вашого імені я завоював Нумідію,
щоб ваше панування затьмарило панування всіх ваших попередників.
Увінчай його лаврами, брате.
Акацій!
На честь твоїх завоювань
у Колізеї відбудуться ігри.
Мені не треба ігор на мою честь.
Служити Сенату й народу Риму —
достатня честь для мене.
Ти надто скромний, Акацію.
Такому досвідченому генералу це не личить.
Слава належить вам, не мені.
Я лише прошу перепочинку від війни,
провести час із дружиною.
Так, дружиною.
Пам'ятаєш привілеї, які ми їй надали?
Де вона і чому ігнорує таку подію?
Торуй шлях новим перемогам.
Персія.
Індія.
Обидві мають бути завойовані.
Численні римські піддані
потребують харчів.
Хай жеруть війну.
Твої тріумфи будуть оспівані
як данина величі римського народу.
АНЦІУМ ОКОЛИЦЯ РИМУ
Ідіть до пекла!
Згинь, потолоч!
Макрін із Тіздру,
власник гладіаторів!
Тримайся поблизу.
Едили й члени міської ради,
шановні гості,
жителі Антіума…
узріть долю
завойованих ворогів Риму:
варварів-нумідійців
та їхнього ватажка
Юґурти!
Це полювання на нас!
Оцей цікавий.
Я його куплю.
Ані руш! Хто іде?
Генерале.
Моя пані.
Дякую богам, які повернули тебе додому.
Дякуй армії. Вона мене захищала.
Я тебе нагодую.
Уперед.
До стіни.
Арена — це священний храм.
Найхоробріші із вас вийдуть цим шляхом до слави.
Арена робить із рабів гладіаторів, а з гладіаторів — вільних людей.
У тебе паразити.
Цього я знаю. Він їсть мавп.
Ідіть. Сідайте. Їжте.
Ти.
Ганноне, підведися.
Яка в тебе рідна мова? Я говорю всіма.
Не відповідаєш, бо не можеш, чи не хочеш?
Гаразд.
Насильство — універсальна мова.
Віґґо, поглянь, на що він здатен.
З мавпами він битися вміє. Подивимося, як з людьми.
Годі!
Дуже добре.
Вимий його.
І приведи до мене.
Вольове підборіддя.
Сильні руки.
Пахнеш краще.
Ти робитимеш успіхи.
Вибирати гладіаторів —
мистецтво.
Дехто вибирає артистизм.
Дехто — грубу силу.
Я вибираю лють.
Люди кров люблять
і тих, хто любить її не менше за них,
а з тебе, друже мій, лють…
просто сочиться…
наче молоко…
у хвойди з цицьки.
З тебе вийде визначний боєць.
Не для тебе.
Так і є. Ти б'єшся не для мене.
Виходиш на ринг і б'єшся або помираєш. Вибір за тобою.
Але чия смерть зможе задовольнити
цю твою лють?
Усього римського війська.
Забагато.
Тоді вистачить генерала.
Генерала?
Генерала Акація?
Оберни свою лють на користь мені,
No comments yet. Be the first to leave one.