نخستین 158 خط.
"ІСТОРІЯ ІГРАШОК: ЗАГУБЛЕНІ В ЧАСІ (2014)"
Хо, хо, вітаю вас, друзі.
Веселе цього року видалося Різдво.
Селяни мої. Вооу!
Вибачте. Пардончики. Дяки.
Як там моє Оленятко?
В кого немає різдвяного настрою?
Я справжня гоблінська фея.
Я зроблю тебе найвродливішою в світі. Пінь.
Урааа!
Вибачте, будь ласка.
У мого сина в морозиві - павук. А в нього на них алергія.
НА кухні наплутали. Смачного!
О, ні! Мій динозавр утік із коробки.
Не сховаєшся.
- Ти чув це, Рексе? - Я трішечки стривожений.
Ні! Нарешті вона гратиметься зі мною, як з динозавром.
- Аа! - Готуйся до виступу. Злийся з роллю.
Не можна вдавати динозавра, ти мусиш бути динозавром.
Але ж, я і так динозавр.
Геніально! А зараз марш на сцену. Ти зірочка.
Ось ти де.
Страшниченний Кіцькозавр.
О, ні. У неї мільйони яєць.
Плюп, плюп, плюп.
Бонні. Збирайся вже, сонечко!
Я швидко! Продовження буде.
Вху! Це було весело.
Як працює мозок Бонні не зрозуміє навіть наука.
- А ти в нас, фантастичний міні-динозаврик. - Молодець, Кітті.
- І я теж повірив. - Я б ніколи не подумав.
Ом! Еее, і ти в ролі...
сердитої мамусі дитини, була просто неперевершена.
Не сумуй, Тріксі. Завтра і ти будеш динозавром. Точно.
Енді завжи грався мною, як динозавром. Це ж нормально.
І зі мною. Нічого такого, особливого.
- Я цього не знаю. - Теж правда.
Доцю, візьми до Мейсона, якісь іграшки.
Я візьму космоліт.
Санта Вуді, Селянин
Татко Олень, Оленятко і Страшниченний Кіцькозавр!
Вітаю цей світ із відкритою душею.
Не забувай про чарівні слова.
Будь ласка і дякую.
Привіт! Біжи нагору, Бонні.
Мейсона знайти легко.
Мейсон!
Мейсон?
Ого. Пригнися! Ледь не загинув!
Ем...
Очам не вірю.
Йому "Оптимум Ікс" подарували на Різдво.
- Це ж треба, Мейсон любить відеоігри. - Ні! Куди?
На жаль, не кожному дано грати, через фізичні обмеження.
Обмеження - це кайдани, які ми виковали для себе.
Мейсон!
О. Це ти, Бонні. Воу!
Нереально крута приставка.
- Зіграй. - Oу.
Я не проти.
- Аварія! Аварія! - Ми падаємо!
Усі живі?
Бонні більше з нами гратися не буде.
Воно й не дивно. Ми не конкуренти "Оптимум Ікс".
Де це всі наші знайомі?
М'яка Мавпа, і його друзі каратисти
Еко Борці та решта?
У нас є час до вечора, відшукати давніх приятелів.
А можливо, завести нових.
Клас. Пощастило Мейсону на це Різдво.
- Знайшли слухняного. - Зустріч з новими іграшками!
Я вже хвилююся, панікую.
Супер.
Уй!
Стій!
Ох!
Стій, малий. Куди ти тікаєш?
- Тріксі! - За мною, народе. Тримайтеся разом.
- Агов. Зупинися, малий. - Куди це ти біжиш?
Тріксі! Агов! Тріксі!
Тільки гляньте. Хто казав, що нам сьогодні не вдасться погратися?
Повний набір, новенький, із коробки.
- А де його мешканці? - Агоов?
Воно реагує на наші з вами рухи. Це ж треба.
Ого! Нічого собі. Вони нача динозаври плюс.
Усі в латах, і з червоненькими списами.
Тихенько, цуценятко.
Поясніть свої наміри, безголові чужинці. Бо відчуєте мій клинок.
Ууу.
Ми є воїни, прибульці
які відчувають невситиму жагу до завоювань.
Ууу, клас.
Так переконливо грають.
Стій, хто йде?
Поговори з ним, Шерифе.
Ну, добрий день, пане.
Мене звати Вуді і... Йому начхати.
Що за безстрашні динозаври ви?
- Oо. - Oо.
Вітаю. Я звуся Рептилус Максимус.
А я звуся...
Ем...
Мене звати Тріксі. Я Тріксі.
Ти не схожа на місцевих самиць.
Ну, ти теж унікальний екземпляр.
Якийсь викопний дідуган із музею.
Чужинці. З невблаганного закордоння.
Довгим був наш шлях. Від володіннь племені Бонні.
Цить!
Хмм.
Лишіть свої подарунки, і йдіть.
Хіба динозаврів не приймають, як дорогих гостей, мудрий Жерцю?
Добре, нехай. Вдягніть їх пристойніше.
Бо ця відсутність латів, тривожить.
До зброярні!
- Ну, я краще нікому не заважатиму. - Я йду з тобою.
Годі вже з мене цих вистав на сьогодні.
Як хочете. До зустрічі!
Вітаємо вас у Бойополісі.
О, як гарно.
Чудесно. Трохи туди, трохи сюди.
До бою, будь непереможним.
Рей-Гон. Оздоб динозавриху-богиню, своїми найміцнішими латами.
Хм, як гарно ти говориш.
О, диво природи.
Це вишукане монолітне полотнище - мрія художника.
Продовжуй.
Ця симетрія циротопсида, і ці сильні та виразні протуберанці.
Уже майже переконали.
Аякже. Дуже добре вмію посилювати
і вдосконалювати бойозаврів, великих і малих.
Ууух!
- По-перше, дай мені це! - О, так, звичайно.
- І це. - Плазмові боєголовки.
Про всяк випадок.
- Рукавиці. - Є. Прекрасно.
На спині сенсорні плити.
- Мені? - О, безперечно.
А є полум'яні, бойові лати?
- Що за питання? - А давай їх швидше, пупсику.
У вас таке фантастичне місце, що аж не віриться.
Твоя радість сяє, як твій ріжок на обличчі.
Ем, я моя черга скоро?
Я про тебе не забув, брате!
Це ідеально!
Готовий до мене?
Ну? Що скажеш?
Старійшини споглядатимуть цього Бойозавра
з неприхованою і особливою гордістю.
Я знала, що ти скажеш щось таке.
Ей, Тріксі.
Тріксі! Ха! Хто безстрашний дизавр?
Ми "Крутіші Динозаври"
Ходімо. Боєполіс чекає.
Цей набір - неймовірний.
До такого життя можна звикнути.
А ну, покажи м'язи.
Доісторичні будівлі, динозавротачки,
No comments yet. Be the first to leave one.