Memories of a Murderer: The Nilsen Tapes

Один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять.

Здається, цей магнітофон перегрівся.

Звук стрибає між колонками.

Що ж, почнемо запис.

Мене звуть Денніс Нільсен.

ГОЛОС ДЕННІСА НІЛЬСЕНА. ЗАПИС З ТЮРМИ

Мої компаньйони, як ви можете почути -

двоє хвилястих папужок, Хеміш і Твітлз.

Хеміш - хороший хлопчик.

Я сиджу

й палю самокрутку «Скаферлаті».

О, Боже.

Так, псую здоров'я.

Та всі ми від чогось помремо, чи не так?

ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ NETFLIX

Сьогодні вранці охоронець люб'язно дав мені почитати «Ньюз оф зе ворлд»

розважальний листок, що вдає з себе газету,

і звернув мою увагу на сторінку 21.

«Денніс Нільсен кепкує зі своїх злочинів,

бо почепив у своїй камері

постер із зіркою фільму «Мовчання ягнят» Ганнібалом Лектором.

Він вірить, що коли-небудь

і його огидні дійства увічнять у кіно».

Кінець історії.

Яка дурня!

Доброго вечора.

Сьогодні Скотланд-Ярд розпочав найбільше розслідування вбивств…

ДІМ ЖАХІВ

після того, як у Лондоні знайшли тіла.

За наступні кілька годин

став зрозумілим масштаб злочинів.

Що сказати про точність статті?

МІКРОФОН

О, так, мене звинуватили в убивстві,

та окрім цього все написане - вигадки.

Обвинувачення склало опис убивства.

Галерея для глядачів Суду номер один щодня була повна.

Люди, що хотіли послухати жахи, не були розчаровані.

Супер. «Нільсен - чудовисько».

«Нільсен»! Щойно спливає це ім'я,

люди вже знають, що до чого.

Денніс Нільсен, чоловік, який назвав себе «вбивцею століття»…

Вони й досі намагаються створити образ

небезпечного злочинця, як із книжок.

Чи монстра з кіно.

Наразі Нільсен хоче видати автобіографію

з-за грат.

…неймовірна історія.

Добре, ходімо!

Лондон, 1983 рік.

Доброго ранку. А сьогодні зимно, м'яко кажучи.

І в наступні кілька днів не потеплішає,

збережуться північні й північно-східні вітри…

Я добре запам'ятав той день,

бо надворі було холодно й гидко,

а я сидів у своєму кабінеті,

коли колега сказав,

що нас викликають у Кренлі-гарденз,

де з каналізації витягли труп.

КРЕНЛІ-ГАРДЕНЗ, ПІВНІЧ ЛОНДОНА

Коли ми приїхали, мешканці стояли біля каналізаційного люку.

Туалети забилися,

й вони викликали сантехніка прочистити труби.

Він знайшов купу решток - плоті й кісток.

Я ніколи такого не бачив,

але одразу запідозрив,

що це не рештки тварини.

Хтось зацікавився цією знахідкою?

Так, чоловік, що живе у квартирі на найвищому поверсі.

Мешканці сказали,

що вчора вночі, близько півночі,

вони чули зовні скрегіт.

Вони відчинили двері в будинок,

а там був сусід із квартири нагорі.

Він був легко одягнутий.

Зауважте, стояв лютий і страшний холод.

Вони запитали, чи все гаразд.

Він відповів: «Так, просто вийшов відлити».

Я порозпитував мешканців Кренлі-гарденз

і з'ясував: він був у місцевому центрі зайнятості, де працював.

ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ

Але зазвичай він повертався з роботи

о пів на шосту.

Ми встановили, що шматки плоті з труб

дійсно належали людині.

Патологоанатом сказав, що на одному зі шматків

були сліди задушення.

І тут -

ми побачили чоловіка, що йшов по дорозі.

Час прийшов,

час прийшов!

Він поводився дуже спокійно.

Коли я приїхав до Кренлі-гарденз,

поліція ще не знала, чиї це рештки.

ДЕС НІЛЬСЕН

Вони ставили загальні питання в надії отримати якусь інформацію

стосовно решток людського тіла, знайдених під будинком.

…у трубах.

Нільсен ще сказав:

«Дивно, що офіцери поліції прийшли поговорити про мої труби».

Але він пустив нас усередину,

ми піднялися в квартиру на горищі.

Щойно відчинивши двері,

ми відчули сморід.

Я знаю цей жахливий сморід.

Ми сказали йому…

«Не варто грати в ігри. Де решта тіла»?

Він подивився на мене й вказав…

на шафу.

Я її відкрив,

а там були великі чорні пакети для сміття, набиті.

Я скував йому руки наручниками

й сказав, що його заарештовано за підозрою в убивстві.

По дорозі до поліцейського відділка

я сидів біля нього,

але мене щось непокоїло.

Два пакети для сміття були величезними.

У машині по дорозі в поліцію мене спитали:

«Там одне тіло чи два»?

Я негайно відповів:

«Там 15 чи 16».

У мене волосся встало дибки.

Я бачив, що слідчий дивиться

на мене в дзеркало заднього виду.

Я звелів йому зосередитися на дорозі,

бо він почав вибиватися зі смуги.

І тут я зрозумів. «У нас серійний убивця».

ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ ВІДДІЛОК ХОРНСІ

Я йшов довгим коридором з поліцейськими,

і мене завели в першу камеру з кінця.

Мене залишили в тому старовинному помешканні,

з маленькою лавою й пошарпаними маленькими стільцем і столом.

Я сів, скрутив цигарку, зробив паузу.

Ми не знали напевно,

чи правда те, що говорив Нільсен.

Я подумав: «15 чи 16 осіб»?

Ми могли утримувати його в камері лише 48 годин, і все.

Треба було витиснути з того чоловіка все, що можна.

ЗАПИС ДОПИТУ

ДОПИТ:

Ми не хотіли занадто на нього тиснути,

щоб він не передумав говорити.

Я ПОСТАВЛЮ КІЛЬКА ЗАПИТАНЬ

ВИ ГОТОВІ НА НИХ ВІДПОВІСТИ?

Я не хотів довго сидіти на допиті,

тож здивував тріо слідчих заявою,

що сам усе розповім.

Нільсен не міг зупинитися.

Він почав розповідати

про все, що сталося.

ДЕ ВІН ЗНАЙОМИЛИСЯ З ЦИМИ ЛЮДЬМИ?

Він йшов у паб…

Я ПИВ

і заводив із кимсь розмову,

потім вів їх у мою квартиру.

Вони пили. Слухали музику.

Наступного ранку Нільсен прокидався,

а біля нього лежало мертве тіло.

КРАВАТКА НА ШИЇ

Я СИДІВ У ШОЦІ

ПЕРЕЛЯКАНИЙ

Коли ми натиснули, він сказав,

що не пригадує того, що сталося.

КОЛИ ТИ П'ЯНИЙ, ТО НЕ ПАМ'ЯТАЄШ

Зазвичай у справі про вбивство

є жертва,

а тоді ми шукаємо вбивцю.

У цьому випадку ми мали вбивцю…

ПЕРШИЙ

та не знали, хто жертва.

Я ЗАБУВ ІМ'Я

ДРУГИЙ

Я НЕ ПИТАВ ІМ'Я

Тож ми мали повернутися в минуле

й відстежити всіх жертв.

СПРОБУЄМО ОСВІЖИТИ ВАШУ ПАМ'ЯТЬ

Я погодився відповісти на всі питання.

НОМЕР ЧОТИРИ?

НІЛЬСЕН, 148 СМ

ХВИЛЯСТЕ ВОЛОССЯ, МАВ ТАТУ

Розкрив усі деталі.

НОМЕР СІМ. 160 СМ, ІРЛАНДСЬКА ВИМОВА

Чесно кажучи…

НОМЕР ДЕСЯТЬ. БЛІДИЙ, ХУДИЙ, ВИСНАЖЕНИЙ

жодний інший британський вбивця…

ТЕПЕР ПРО НОМЕР 12

не був таким відвертим…

ШАТЕН, 25-30 РОКІВ

СТАРИЙ ОДЯГ

у розкритті своєї злочинної поведінки, як я.

НОМЕР 13. 27-28 РОКІВ.

ЕКСОХОРОНЕЦЬ. ПАЛИВ

ПАЛИВ ЩО?

МОЇ ЦИГАРКИ

Він надав обмежені дані, але то переважно були молоді чоловіки.

Та я подумав:

якщо Нільсен розповідав нам правду,

то як, у біса, в такому місці, як Лондон,

аж 15 осіб могли загинути так, щоб ніхто цього не помітив?

У поліції було все, щоб пред'явити мені звинувачення.