The NeverEnding Story (Die unendliche Geschichte)

ВОРНЕР БРАЗЕРС ПРЕДСТАВЛЯЄ

Фільм Вольфганга Петерсена

НЕСКІНЧЕННА ІСТОРІЯ

Ноа Хатавей

Баррет Олівер

Тамі Стронак

Мосес Гун

Патрісія Хеєс

Сідней Бромлей

Виконавчі продюсери: Марк Демон і Джон Гайд

Композитори: Клаус Дольдінгер і Джорджо Мородер

Редактор: Джейн Зайтц

Сценарій: Вольфганга Петерсона і Германа Вігеля

Продюсери: Бернд Айгінгер і Дітер Гайслер

Режисер: Вольфганг Петерсон

- Доброго ранку, Бастіане. - Доброго ранку, тату.

Мені знову снилася мама.

Я розумію, синку.

Знаю, тобі нелегко.

Але, зрозумій, потрібно жити далі.

Мама померла, змирися з цим. Минулого не повернеш, розумієш?

Так.

Думаю, зараз слушний час для розмови.

Дзвонила вчителька математики.

Сказала, що ти малюєш коней у зошиті.

Єдинорогів. Це були єдинороги.

- Що? - Нічого.

Сказала, що не здаєш завдання.

І абсолютно не цікавишся спортом.

Якщо ти так любиш коней,

Бастіане, ти вже великий. Перестань літати в хмарах,

спустися на землю, добре?

Добре.

Не замикайся. Поглянь довкола себе.

- Добре. - Добре.

Ось і прекрасно. Я радий, що ти мене зрозумів.

Тепер нам буде легко. Гарного дня і не запізнися в школу.

Вчора ж я не запізнився!

Дивіться, хто йде!

Ну, що, ти приніс гроші?

За ним! Швидше!

Зараз ти отримаєш!

Все одно наздоженемо.

Швидше, за ним!

Далеко від нас не втечеш.

- Де гроші? - У мене немає!

Немає грошей? Та кинь ти!

Раз ти без грошей, твоє місце в смітнику.

Ні.

Відмінно.

Так йому і треба. Може, порозумнішає.

Тобі хто дозволяв вилазити?

- А ну, назад. - Не треба!

- Ні, лише не це. - Ти куди зібрався, малявко?

- Куди він побіг? Туди? - Він там!

Забирайся звідси! Маленьким дітям тут не місце!

Ти ще тут? Що я сказав?

- Ховаєшся? - Ні, я просто...

Це не зал ігрових автоматів.

І тут ти не знайдеш нічого, окрім книг.

Хоча, напевно, ти навіть не знаєш, що це таке. Геть.

Я знаю, що таке книги. У мене їх дуже багато вдома.

- Комікси?! - Ні! Я читав ""Остров Скарбів"",

""Володар перстенів"", ""Двадцять тисяч льє під водою""...

Підійди.

Від кого ти втікав?

Від хлопців зі школи.

Чому?

- Вони кинули б мене в смітник. - Ти не можеш дати їм здачі?

Ні, не можу.

Що це за книга?

О-о, це особлива книга.

Про що вона?

Послухай.

У тебе вдома найзвичайніші книги...

Коли ти їх читаєш, то уявляєш себе Тарзаном.

- Або Робінзоном Крузо. - Це ж здорово.

Але ти все одно залишаєшся маленьким хлопчиком.

Що ви маєте на увазі?

Слухай...

Уяви, що ти великий капітан Немо.

І на тебе раптово нападає гігантський спрут.

- Уявив. - То хіба тобі не страшно?

Але це всього лише книга?!

У цьому вся і справа.

Усі твої книги - вигадка.

А ця - ні?

- Ти нічого не зрозумів. - Але ви ж самі сказали, що...

Забудь про це.

Ти ще маленький... Для цієї книги...

Магазин Кореандера.

Здрастуйте.

Ні, у мене її немає, але я дістану.

НЕСКІНЧЕННА ІСТОРІЯ

Вона коштуватиме вам триста сімдесят п'ять доларів.

Подзвоніть наступного тижня. До побачення.

Не хвилюйтеся. Я поверну вашу книгу.

Контрольна з математики. Лише не це.

На ліс примар опустилася ніч.

Вітер розгойдував верхівки вікових дерев.

Раптово, земля здригнулася від гуркоту, що наближався.

Що це?

Пробачте, ви не заперечуєте, якщо я складу вам компанію?

Бачте, я весь день був у дорозі.

Тепер я розумію, чому ви вибрали це місце.

О, ні.

О, ні!

Цей камінь вигляда апетитним!

Дуже гарний, і має бути дуже смачним.

Так, дійсно.

Саме через такі камінчики ми вибрали це місце.

- Він що, псих? - Ні, це ж Скелеїд!

Скелеїд?

Ей!

- Прошу вибачення. - Бідолаха.

Який смачний камінчик.

Просто смакота.

Вже дуже давно я не пробував нічого подібного.

У нас на півночі теж було чим поласувати.

Але зараз уже нічого не залишилося.

Зовсім нічого.

Я здогадуюся, чому.

- Присягаюся, я тут ні при чому. - Ну, звичайно.

Здається, я знаю що сталося.

Біля мого будинку було прекрасне озеро,

але потім... воно зникло.

Воно висохло?

Ні, просто зникло.

І на його місці нічого не стало. Навіть землі.

- Порожнеча? - Так. Нічого не залишилося.

Порожнеча ставала все більше і більше!

Спочатку зникло озеро,

а потім і мої камінчики.

Якщо він і далі буде так їсти, тут теж нічого не залишиться.

Нічний Ельфе, не до жартів.

Скелеїд каже правду. У наших краях твориться недобре.

Ніщо знищує все навколо.

Так, точно! У країні Ельфів відбувається теж саме.

Значить... Це загрожує всій Фантазії?

Може бути, воно зараз десь поруч?

І вся наша країна в небезпеці?! Що ж нам робити?

Мій народ послав мене до Імператриці по допомогу.

Нас теж!

Ми теж ідемо до неї! Якщо вона не врятує нас, ми загинули.

Так що ж ми сидимо?

- Поквапимося у Вежу Слонової Кістки. - Правильно! Не зволікаючи, в дорогу!

Так, поїхали швидше!

- Прокинься! - Давай, мала.

Не можна втрачати ні хвилини.

Прокинься. Ми вирушаємо.

Ну ж бо, дурна мишо.

Ти поїдеш на равлику?

- Довго доведеться добиратися. - Не хвилюйся, він незвичний.

Все одно, ми не зможемо чекати, поки він доповзе.

Уперед, Таллі!

Ось так равлик.

Ще поглянемо, хто швидше.

Мабуть, я візьму пару каменів у дорогу, якщо зголоднію.

О, ні!

Ніщо!

Дивися! Ось вона!

Країна Фантазія!

Не думав, що Вежа Слонової Кістки настільки красива.

Не засинай!

Я ж сказав, не засинай!

Вежа Імператриці!

Вона наша остання надія.

Друзі, я знаю, з чим ви прийшли сюди.

Ніщо!

Знищує наш світ.

Ви зібралися тут,

щоб просити Імператрицю про допомогу.

Але, я змушений вас засмутити!

Імператриця смертельно хвора.

Її хвороба таємничим чином пов'язана з Ніщо.

Вона вмирає.

І вона не може нас врятувати.

Але є ще надія!

Серед мисливців долин є великий воїн.

Він єдиний, хто може перемогти Ніщо і врятувати нас.

Цей воїн - наша остання надія.

Його звуть - Атрею.

Атрею.

Імператриця послала за великим воїном Атрею.

Сподіваючись на допомогу.

І незабаром, він прийшов, щоб урятувати країну Фантазію.

Це ж маленький хлопчик!

Пробач, але дітям тут не місце.

Боюся, тобі доведеться піти.

Якщо мені тут не місце, не варто за мною посилати.

- Що це за хлопчисько? - Нам потрібний Атрею.

Я і є Атрею!

Ти всього лише дитя, а Атрею - воїн!

Є лише один Атрею - я. Але раз ви не вірите, бувайте.

Стривай!

Прошу тебе, повернися.

Якщо ти дійсно Атрею, чи згоден ти нам допомогти?

Так, звичайно.

Що саме я повинен зробити?

Знайти ліки для Імператриці.