The Pitfall (Otoshiana) (おとし穴)

Виробництво кінокомпанії Тешіґахара

У головних ролях:

Хісаші Іґава, Сумі Сасакі, Сен Яно

Хідео Канзе, Куні Танака, Кел Сато, Казуо Міяхара

Акемі Нара, Тадаші Фукуро, Кікуо Канеучі, Канічі Омія

Продюсер - Тадаші Ооно Сценарій - Кобо Абе

Оператор - Хіроші Сеґава

Музика - Тору Такемітцу, Тоші Ічіянаґі та Юджі Таканаші

Монтаж - Фусако Шузул

Режисер - Хіроші Тешіґахара

Пастка

Тримай.

О, а що ти робиш?

Гей, я приніс вам їжу. Їсти будете?

Вже йдемо.

Спекотно.

Спека!

Стає важче працювати, бо скельні породи вже поряд.

Гадаєте знайдете руду?

Гадаю, так.

Земля вже стає липкою.

Справді?

Ну, навіть якщо не липкою, то я щось відчуваю.

Діду, якщо знайдемо вугілля, то ти станеш багатим власником шахти.

Годі жартувати.

- Ось, поглянь. - Що це таке?

Понюхай!

Пахне гарним, дорогим вугіллям.

Час обідати.

Йди сюди.

Помий руки.

Ніщо не порівняється з білим рисом.

Пробачте, що можу платити тільки їжею.

В нас, всеодно, немає роботи.

Окрім того, якби ти нам платив,

і ми не знайшли б вугілля, то вже б ми були тобі винні.

Чаю хочете?

Ти вже вирішив, зранку підеш?

Так.

Сяду на перший автобус.

Куди поїдеш?

До пансіону в місті.

Можливо, щось собі знайду.

Старий дурень ще нічого не втямив.

Але скоро втямить.

Треба забиратися, поки справи ще йдуть добре.

Так.

Я чув, що вже є мисливці за головами, які полюють на таких дезертирів, як ми.

Навіщо ти це зробив?

А тобі яке діло?

Ми б могли зробити собаче рагу.

Треба було раніше сказати!

Агов, собачко, повернися.

Повернися.

От лайно.

Він втік.

Собакам, як і шахтарям краще вміти тікати.

Навіть, якщо я зараз звідси втечу,

то всеодно опинюся в якійсь іншій шахті.

Хто зна?

Можливо, те місце буде ще пекельнішим за це.

Усі знають, як вони закидають свою наживку.

Спочатку дають тобі тисячу єн, а потім починають на тобі їздити.

Як повільний штопор у глибинах пекла,

де ти гориш та падаєш.

Ким би ти хотів стати у наступному житті?

Та байдуже.

Мені й одного життя достатньо.

А я б хотів працювати десь,

де є профспілка.

Профспілка?

Так.

Хоч раз...

я б хотів мати право голосу

і мати можливість дати босу копняку у дупу.

А я б хотів переродитися демоном.

Демоном?

Ага.

Я всеодно потраплю до пекла,

а демонам там легше.

Так.

Демон це гарний вибір.

Хлопчику, хочеш карамельку?

Візьми.

Гей, поглянь!

Наймають на роботу.

Вітаю?

Так, сер. Добре, сер.

На складі Марусан о 8:00.

Так, сер. Дякую, сер.

Якщо будете стояти, як телефоний стовб, то й собака на вас насцить.

Кілька новеньких.

Перепрошую, проте ми більше не наймаємо людей.

Ви прийшли з шахти?

Є якісь документи з минулого місця роботи?

Все гаразд. Вони мені не потрібні.

Подивимося, як ви стрибаєте.

Стрибайте!

Гаразд.

Ви не каліки. Можемо вас взяти.

Агов!

Що сталося?

Він дезертир.

Наступний, 280 єн.

Наступний, 300 єн.

Наступний, 250 єн.

Агов, ти.

Я?

- Підійди. - Щось сталося?

Це твоя фотографія?

Схоже на те.

Але звідки вона?

Не переймайся. Це стосовно роботи.

Йди за цією мапою, до свого нового боса.

Я зараз зателефоную йому з цього приводу.

Це що, якась хитрість?

Не переживай. Радій, що це робота.

Правильно. Тобі пощастило.

У мене є робота!

І я не каліка.

Тут нікого немає?

Доброго дня!

Доброго дня!

Тут нікого немає.

Вітаю.

Ви листоноша?

Нарешті!

Перепрошую...

Хочу запитати, у якому напрямку мені йти.

То ви не листоноша?

Ось куди мені потрібно дійти.

Подивимося.

Вам треба йти у тому напрямку.

Я теж так подумав.

На цій мапі немає цієї розвилки.

Мабуть, це за тим пагоробом.

Оце так місто привидів.

Шахту закрили. Казали, що вона може завалитися.

І всі чоловіки повтікали вночі.

Вони мені винні сім тисяч єн.

Не пощастило.

І не кажіть.

А чому ви теж не пішли звідси?

Я не безпритульна собака. Я не можу поїхати, якщо немає куди.

Мій друг забере мене звідси,

як тільки сам закріпиться на новому місці.

Ну...

Мені вже треба йти.

Перепрошую, що потурбував.

Припини!

Дякую.

Чому він не пише?

Він що, збрехав?

Ви все бачили, чи не так, пані?

Все гаразд.

Я прошу вашої співпраці.

Якщо поліція буде розпитувати, то розкажіть їм...

"Вбивця виглядав, як шахтар.

На ньому були робочі черевики з поділкою посередині, сліди він них повинні бути помітні.

Він викинув ножа у воду.

А потім прийшов сюди і почав погрожувати вбити мене, у випадку якщо я щось розповім.

Він пішов у північному напрямку, і він поспішав.

На вигляд йому було...

35 чи 36.

У нього було кругле обличчя

і залисина над правим вухом."

От так все й сталося, чи не так?

Я помер?

Куди він вбіса подівся?

Що він проти мене мав?

Дядьку, ти не бачив чоловіка у білих рукавичках?

Агов.

Хлопчику.

Пані, ви бачили чоловіка у білих рукавичках?

Скажіть мені, будь ласка!

Ви мене не чуєте?

В чому річ?

Не чуєте, так?

Мабуть, ні. Я мертвий.

Живі не можуть чути привидів.

Мабуть, вона мене і не бачить.

Схоже, що ні.

Бути невидимим могло б бути корисним, якби я був живий,

проте зараз це нестерпно.

Пані, кажу вам, це якесь жахіття!

Агов! Твій тато мертвий!

Так, бери. Я за це заплатив.

Почекай на мене там!

Хто всі ці люди?

Так, сер.

У нього було кругле обличчя,

і залисина отут.

Залисина?

Над правим вухом?

Наскільки вона була велика?

Ну... десь отака.

Він був одягнутий, як шахтар.

Можливо, то була бійка між двома шахтарями.

От сука!

Чому вона розповідає ці бридотні брехні?