Ang unang 200 linya.
Є речі, яких слід бажати,
а є такі, яких не слід.
Так казав мені мій молодший брат Френкі.
Він сказав, що я маю лише три бажання.
І я подивилася йому в очі...
...і, сама не знаю чому, повірила йому.
В АМЕРИЦІ
- Пам'ятайте: ми на відпочинку. Гаразд? - Крісті, люба, вимкни її.
В кого американські паспорти, займайте дві ліві смуги.
- Паспорти, будь ласка. - Ми на відпочинку!
- Справді, маленька? - Так. І мій тато не працює.
Ціль вашого візиту до США?
Відпочити.
- Як довго ви були в Канаді? - Лише проїздом.
Слухаючи маму і тата,
В Канаді ми придбали автівку.
...я боялася, що нас не пропустять через кордон.
І якби я не поговорила з Френкі,
Ми були у відпустці.
...як би ми потрапили до Америки?
"Будь ласка, Френкі. Будь ласка.
Будь ласка, допоможи нам", - мовила я.
- Скільки ви маєте дітей? - Трьох.
Двох.
Двох.
- Тут сказано: трьох. - Одну ми втратили.
- Як тебе звати, дівчинко? - Аріель.
А тебе?
Вона Крісті.
- Скільки тобі років, Крісті? - Їй 10.
- Ласкаво просимо до Америки. - Дуже дякуємо.
І так я використала своє перше бажання.
Але в мене залишилось ще два.
Ми почули Мангеттен раніше, ніж побачили його.
Тисячі дивних голосів, що доносяться звідусіль.
І ви не повірите,
...але нам довелося проїхати під водою, щоб дістатися міста.
Ні, присягаюся. Це був справжній прибулець.
І ми втратили зв'язок з усім.
Ми були наче на іншій планеті.
...класика '60-их, '70-их, '80-их і '90-их...
Ми об'їздили весь Мангеттен у пошуках житла,
аж поки знайшли будинок людини, що кричить.
Що ти робиш з камерою, дівчинко?
- Ви з поліції? - Що?
Пальці.
- Ви з поліції? - Ні, ми ірландці.
- Всі ірландці поліціанти. - Ми ні.
Ми тепер житимемо тут?
- Ви збираєтеся жити у цьому будинку? - Так.
Гаразд. Пригляди за автівкою. Папо потурбується про вас.
Добре? Заходьте. Ласкаво прошу до вашого нового палацу.
Заходьте.
Дивіться, ліфт!
Який ніколи не працює. Ходімо, ходімо.
- Ми тепер житимемо тут? - Так.
- Чому? - Нас нікуди більше не пустять.
- Чому? - Мангеттену діти не потрібні.
- Чому? - Чому, по-твоєму, він називається "Ман-геттен"?
Папо! Папо, вище не піднімайся.
Розслабся, Тоні. Це ж я.
Я знаю, що це ти. Повертайся вниз до себе.
Я "чистий", друже. Я показую цій родині порожню квартиру.
- Ні, Папо. - Ну добре!
Гаразд, Папо. Далі ми самі.
- Чому він кричить? - Можливо, він бачить привидів.
Це що, будинок з привидами?
- Як Форт Нокс. - Кльово!
- Де ти цьому навчилася? - Чому?
- "Кльо-ово". - Просто почула.
Ти вже американка. Це огидно.
- Біжи сюди, Крісті. - Яка велика!
Бачу, вона величезна!
- Це моя кімната. - Яка велика, дівчатка.
- Це моя кімната. - Моє ліжко верхнє, моє ліжко верхнє.
Тату, дивись! Ванна посередині кімнати.
Ого! Там голуби! Аріель, іди подивись.
- Велика "діра". - Буде чудовою, коли доведемо до ладу.
Це нам дасться в копійчину, Саро.
Як ми платитимемо за це житло?
Продамо машину.
- Все гаразд? - Так.
- Справді? - Все чудово.
Точно?
- Тату? - Що?
Можна ми залишимо голубів?
Тату, можна ми залишимо голубів?
Можна ми залишимо голубів?
Ні, їх треба... їх треба випустити.
Здавалося, всі наші проблеми позаду.
- Тату, можна я допоможу? - Іди спитай маму.
- Мамо, можна я допоможу? - Покатайтеся ліпше на роликах.
Це я швидко перемотаю.
Аріель познайомилася з усіма в окрузі.
Мама не знайшла роботи вчителькою.
Тож вона почала працювати у кафе-морозиво, і тато мав змогу ходити на проби.
Мені подобається герой.
Я радий, що ви мене ще покликали.
Мені це надзвичайно приємно.
Як щодо ролі Вінні? Він знає її?
Хлопець з Нью-Йорка? Він трохи примітивний.
Але якщо бажаєте - ласка ваша.
Ви можете говорити з лондонським акцентом?
Ви що смієтеся? В нього два рядки.
Хочете, щоб я підійшов і розібрався?
- Він вам подобається? - Так.
Але акторська гра - це дещо більше, ніж просто акценти.
Я хотів вас взяти. Але ви мусите давати мені значно більше.
Розумієте?
Викиньте все з голови. Все йде звідси й звідси.
Лише дайте мені ще один шанс.
Але йому не дали іншого шансу.
А потім настало літо. А з ним - спека.
І нове слово: "вологість".
- Тату, не працює. - Почекайте.
Така спека.
- Через дірочки досі нічого не тече, тату. - Заждіть.
Зараз, зараз...
Йде. Йде.
Пішла.
- Ти молодець, татку. Чудово і прохолодно. - Я вас обожнюю!
Тсс! Аріель, у тата проби.
- Тату! - Що?
- Що ти робиш? - Читаю сценарій.
- Навіщо? - Щоб вивчити роль.
- Тату, можна ми весь день тут сидітимемо? - Угу.
- Тату, в Америці непогано. - Чудово.
- Тату? - Що?
Нічого.
Що ми тут робимо?
Га? Що ми тут робимо?
Що ми тут робимо? Що ми тут робимо?!
Тату, тату, Аріель засмучена.
- Вона дуже довго просиділа у ванній. - Що з тобою?
- В мене ноги як чорнослив. - Що?
Як чорнослив.
О Боже... Де ваша мама?
Все нормально?
Надто спекотно.
Тату! Як ти перетаскуватимеш його із тротуару на тротуар?
- Тату, як ти перета... - Дідько!
Поїхали!
Тату, вони тебе пристрелять.
- Тату, обережно! - Недоумок!
Дивись: тато.
- Ти вживаєш, Папо. - Ні, ні, з чого ти взяв?
- Ти вживаєш, Папо. - Ні, ні, ні.
- Стій, куди пішов. - Відчепися!
Можна мені спробувати те, що він вживає?
Чокнутий, бісів ірландець.
Крісті, відчини двері.
Мамо! Мамо, тато купив кондиціонер!
Він йде! Він йде!
- Відійди! Не заважай. - Боже, Джонні! Ти матимеш серцевий напад.
- Відчини вікно. - Відчини вікно, мамо!
Відчини вікно!
Мамо, відчини вікно. Відчини вікно!
Відчини вікно!
Що сталося?
Не та вилка.
25 центів бракує.
Мене це не обходить. Мені треба заробляти. Долар 99.
Я донесу завтра.
- Ти з будинку наркоманів? - І що?
Бачиш це?
Це від ножа одного наркомана.
В мене 25 швів. В нього умовний термін.
По-вашому, я схожий на наркомана?
Долар дев'яносто дев'ять.
- Що це? - По п'ять центів кожна.
А де та сотня, що я тобі давав?
Поклала до банку, як ти й наполягав.
І 25 центів.
І 2 долари. Містере Американська мріє.
І одна вилка.
І один цент.
Тату, не хвилюйся. Мама дихає нормально.
Тобі ліпше?
Це все лимонні льодяники. Вони чарівні.
Посмокчеш їх - і забудеш про дихання.
Моліться.
Ой, ой, лячно, тату.
Все добре.
Нумо, підставляй голову. Класно?
Здорово? Га?
- Глянь-но на це! - І Крісті теж!
Нумо, підставляй сюди обличчя. Ось так.
Ти геній, тату.
Гей, ґрінґо!
Ґрінґо, що там, в біса, таке?
Ми швиденько "змилися" звідти.
Ми вирушили до банку, взяли наші гроші...
...і пішли в кіно, де було чудово і прохолодно.
Ну не засмучуйся так. Їті вирушив на Небеса.
- Але там сказали, він полетів додому. - Ну, це одне і теж.
Ні...
Не одне і теж.
Мені дечого бракує.
Чого ж?
Дечого. Мені нема з ким грати.
No comments yet. Be the first to leave one.