Foreign Correspondent

Фільм відреставровано компанією Крітеріон Колекшн

Волтер Ванґер представляє

ІНОЗЕМНИЙ КОРЕСПОНДЕНТ

У головних ролях: Джоель МакКрі, Ларейн Дей, Герберт Маршалл

Джордж Сандерс, Альберт Бассерман

А також: Роберт Бенчлі, Едмунд Ґвенн, Едуардо Чанеллі,

Гаррі Дейвенпорт, Мартін Кослес

Сценарій - Чарльз Беннет та Джоан Гаррісон Діалоги - Джеймс Гілтон та Роберт Бенчлі

Композитор - Альфред Ньюмен Оператор - Рудольф Мате

Монтаж - Дороті Спенсер

Спецефекти - Вільям Кемерон Мензіс

Всі події та персонажі вигадані. Будь-яка подібність до реальних осіб, живих чи мертвих випадкова.

Режисер - Альфред Гічкок

Для тих безстрашних, які перепливли океан, аби бути очима та вухами Америки...

Для тих перших, хто побачив ранні хмари війни, коли ми вдома спостерігали за веселками...

Для тих тверезомислячих, які стоять, як янголи, що записують мертвих та тих, хто вмирає...

Ця кінострічка присвячується усім іноземним кореспондентам.

"Нью Йорк Морнінг Глоуб"

- Що нового? - Все старе те саме.

Пан Паверс, хоча бачити найсвіжіші іноземні новини.

Не оголошуй війну, поки мене немає.

"19 серпня 1939-го. Згідно інформації високопосадовців, існує думка, що війни в цьому році не почнеться через

пізній врожай. Стеббінс."

"Згідно інформації високопосадовців, існує думка--"

Іноземний кореспондент!

Я можу отримати більше новин про Європу з кулі для ворожіння.

Можна, щось взяти з того повідомлення Стеббінса.

Від Стеббінса нудить. У мене нудота від них всіх.

Європа ось-ось вибухне, а все, що я можу отримати від свого іноземного підрозділу...

...це щоденну гру у здогадки.

- Мені потрібні факти, пане Бредлі! - Наприклад?

Будь-які факти.

У Європі щось відбувається. Щось, окрім нервових зривів.

Чому б вам не послати мене, пане Паверс?

Ви написали книгу по економіці чи щось--

Сутніки феодалізму.

Так. І її гарно сприйняли.

Але не мною. Мені не потрібні економісти...

мудреці чи оракули, які надсилають повідомлення нашою мережою.

Мені потрібен репортер, хтось, хто не знає різницю...

між "-ізмами" та кенгуру.

Гарний, чесний кримінальний репортер-- Ось чого потребує "Глоуб".

Ось чого потребує Європа.

На тому клятому континенті ось-ось станеться злочин.

Зачекайте-но.

У мене з'явилася одна, можливо, гарна ідея.

Як звати того хлопця, який писав про крадіжку зарплатних чеків минулого тижня?

Ви мабуть, про Джонні Джоунса.

Він побив поліцейського, прямо під час виконання обов'язку?

Так, у мерії говорять, аби можливо, його звільнити.

Побив поліцеського, егеж?

Звучить ідеально для Європи.

Пришліть сюди пана Джоунса, негайно.

Пане Джоунс, тебе хоче бачити пан Паверс.

- Справді? - Тобі треба йти туди.

- З якого приводу? - Він мене не повідомив.

Передай йому, щоб не напружувався. Передай йому, що я звільнився.

- Я повинен тебе відвести до нього. - Гаразд.

Тільки ось оце відкрию.

Де пан Джоунс? Я казав, щоб він негайно підійшов!

- Ви пан Джоунс? - Так.

Сідайте, будь ласка.

Ви не будете проти особистого запитання?

- Ні. - Ви одружені?

- Не щастить. - Одинак, кажете?

- Колись були в Європі? - Ні.

Які у вас думки стосовно теперішньої європейської кризи, пане Джоунс?

Якої крази?

Я говорю про війну, яка насувається.

А, це. Чесно кажучи, пане Паверс, я про це не розмірковував.

Не слідкуєте за нашими іноземними новинами, так?

Пане Паверс, якщо хочете мене звільнити, то згортайте ваш тест на інтелект.

Нічого страшного. Я можу знайти роботу в будь-якій газеті міста.

- До побачення. - Зачекайте.

Ніхто вас не звільняє.

Ви б хотіли писати, про найбільшу історію у світі сьогодні?

Надайте мені рахунок для витрат, і я про все, що завгодно напишу.

- Я надам вам рахунок для витрат. - Гаразд, то яка історія?

Європа.

Я не те, щоб ознайомлений, проте можу щось підчитати.

Ні, мені ви потрібні, якраз таким.

Європа потребує свіжого, незвиклого розуму.

- Іноземний кореспондент, так? - Ні. Репортер.

Мені не потрібна кореспонденція. Мені потрібні новини.

Гадаєте, можете щось знайти в Європі?

- З радістю спробую, сер. - Це я й мав на увазі.

Пан Ван Мір, коли його опитував наш оракул, пан Стеббінс...

відмовився говорити.

Надіслав тисячу слів мережею, аби сказати...

що великий Ван Мір нічого не розповів.

Знаєш, що це робить з нашими читачами? Зводить їх з розуму через розчарування.

Хто такий Ван Мір?

Головне джерело по ситуації в Європі на сьогодні.

Послухай, Джоунсе. Якщо Ван Мір продовжуватиме...

займатися справами своєї країни ще три місці, то це...

може означати мир в Європі.

Якби ми знали, що він думає, то ми б розуміли ситуацію в Європі.

- Німець? - Ні. Нідерландський високопосадовець.

Один із двох підписувачів мирної угоди між Нідерландами та Бельгією.

Слухай, ось твоє перше завдання.

Поговори з ним, дізнайся, що в тій мирній угоді...

і що він думає, що має відбутися-- Тільки факти.

- Ван Мір? - Правильно.

- Хтось ще? - Ні.

Як щодо Гітлера? Не гадаєте, що було б гарно і його опитати? Можливо, він щось скаже.

- Слухаю? - До вас пан Стівен Фішер, пане Паверс.

Скажіть йому заходити. Чув колись про Стівена Фішера?

- Нажаль, ні. - Тепер почуєш.

Він голова британської Партії Миру, близький соратник Ван Міра.

Вони обидва працюють над тим, аби Європа не спалахнула.

- Вітаю, пане Фішер. - Вітаю.

- Дуже вдячні, що ви прийшли. Сідайте. - Дякую.

Пане Фішер, це пан Джоунс, наш новий іноземний кореспондент.

- Хочу, щоб ви познайомилися. - Вітаю.

"Джоунс"-- Мені не подобається це ім'я.

Для вас це буде, як костиль, молодий чоловіче.

Почекайте хвилинку.

У мене десь тут є підходяще ім'я.

Так. "Гейверсток." "Гантлі Гейверсток."

- Звучить поважніше, чи не так? - Так. І дуже витончено.

- Звучить краще ніж Річард Гардінг Дейвіс. - А що з цим ім'ям не так?

Ні, ми його не можемо використовувати.

Таке було ім'я у найвизначнішого військового кореспондента 40 років тому.

Говоріть, молодий чоловіче. Ви не проти Гантлі Гейверстока, чи ні?

Воно мені не заважитиме, сер.

Як цікаво бути присутнім на хрещені американського журналіста кореспондента.

Розіб'ємо об нього пляшку ігристого, чи як?

Розбийте її у мене над головою і погляньте чи я ще живий. "Гантлі Гейверсток."

Ну, пане Гейверсток, вам треба готуватися.

Ви багато чого треба зробити-- паспорти, фото, візи--

- Витрати. - Я надішлю повідомлення бухгалтеру.

Сподіваюся, ви прихопили з собою недільні газети.

Навіть три.

- Побачимося у Лондоні, пане Гейверсток. - Так, авжеж.

Дякую вам, пане Паверс. Дякую вам за все.

Окрім Гантлі Гейверстока.

"Дозвіл на в'їзд"

Ось поглянь, Мамо.

Як виглядає? Стильно?

Не вдягай його на один бік. Ти так схожий на гангстера.

Ти завжди вважаєш, що хлопці носять капелюха

на одному боці. Нехай вдягає його, як забажає.

Коли дістанеться Лондону, то буде ходити з люлькою. В них це називається труба.

- Трубка, дядьку Бьйорн. - Боббі, поклади це в коробку для дядька Джона.

- Я хочу приміряти. - Ні, я перший.

- Тепер він військовий кореспондент. - Тільки без війни.

- Війна таки буде. - Вони там просто всі сильно блефують.

Будемо на це сподіватися.

Мамо, як тобі умеблювання дому?

Я б повісла там світліші завіси, а диван переставила б сюди посередині.

Шкода, що в тебе немає каміну.

Якщо поговориш з капітаном, то він все зможе влаштувати.

Усі проводжаючі на берег!

Усі проводжаючі--

Все добре, мамо.

Ви Джоунс, правильно? Моє прізвище Стеббінс, лондонське відділення "Глоуб".

Так, пан Паверс повідомив мене, що ви мене зустрінете. Дуже приємно з вашого боку.

- А я свій загубив по дорозі. - Я можу вимовити і ваше інше ім'я--

той, Гантлі Таверс... фелд--

Вчора я ще міг вимовити, проте я вчора дуже добре засидівся з хлопцями.

- Тому буду називати вас Джоунс, якщо ви не проти. - Джоунс підійде.

Ходімо звідси. Цей натовп діє мені на нерви.

Хоча мої нерви не на місці цього ранку.

Розслабтеся, пане Стеббінс. Ведіть, йду за вами.

- Швейцере, принесіть ці валізи, і не вдаряйте їх об мої коліна. - Гаразд, сер.

Як щодо склянки після тяжкої дороги потягом?

Звучить, як дуже логічна пропозиція.

З вигляду може і не здатися, проте я тут вже 25 років...

у лондонському відділені "Глоуб", і вони мене ще не довели.

- Як вам це вдалося? - Надсилаю повідомлення за рахунок подачок уряду...

і підписую їх "лондонська кореспонденція."

- Що п'єте? - Віскі з содовою, будь ласка.

- Пані? Пані? - Хвилинку, сер.

Пані, дайте, будь ласка--

віскі з содовою і склянку молока.

- "Склянка молока"? - Я поки утримуюся.

Я ходив до лікаря з приводу тремору...

і він сказав мені, що або місячне утримування від алкоголю або купуйте нові органи.

Нові органи я собі дозволити не можу.

Якби я знав, що ви не п'єте, то міг би обійтися...

але оскільки ми вже тут--

На вдачу.

- Хороше? - Як і будь-яке віскі з содовою.

Як я і думав.

На смак не таке, як коли я був немовлям. Неначе тут отрута.

Говорячи про отрути, у мене ще є таблетки, які--

Ой, ось повідомлення, які прийшли з Нью Йорку.

Вони обожнюють повідомлення. Вони так нагадують, що я на них працюю.

Ось запрошення на зустріч завтра, де буде той голандець Ван Мір.

Гадаю, це ваша парафія.

Запрошення від британської Партії Миру. Це організація Фішера, чи не так?

Не знаю. Я за цим не дуже слідкую.

Нью Йорку це потрібно, я це надсилаю. Ось і секрет роботи кореспондента.

Я займаюся цим вже 25 років.

Двадцять п'ять років, і в підсумку п'ю лиш молоко.

"Гантлі Гейверстоку. Обов'язково зустрінься з Ван Міром, чекаю на ексклюзивне інтерв'ю. Паверс"

- Доброго ранку. Як ваше утримання? - Погляньте.

Одна з них почала трястися цього ранку.

Оу...ну, я збирався їхати на зустріч з Ван Міром.

А я тут збирався пообідати зі старим другом Кларком. Він міжнародний--