Az első 200 sor.
КНИГА ІЛАЯ
Клас.
Клас, клас, клас, клас.
Їсти хочеш?
То підходь і бери,
не примушуй себе вмовляти.
Тобі сподобається!
Це кіт.
Молодець.
Щось я вже зовсім.
Залиш трохи на сніданок.
БАТАРЕЯ РОЗРЯДЖЕНА
Агов?
Агов?
Будь ласка.
Тільки не вбивай.
Ось, бери все, що забажаєш.
Хочеш, ось їжа?
Бери!
- Я тебе не скривджу. - Справді?
Попередній хлопець теж так казав.
Ти…
Ти мені не допоможеш?
Колесо відвалилося.
Ніяк не можу полагодити.
Може, якщо. Якщо б я бачила…
Але я не бачу.
Єдиний плюс нехлюйства те, що немає мила.
Грабіжника можна вчути за кілометр!
Я дуже вражений!
Цей хлопець
унюхав нас
за сто метрів!
Чорт!
Уявляєте як від нас смердить?
Що у тебе в рюкзаку?
Де?
У нього пушка.
Шкода, вона не заряджена.
О, як зазвичай.
Чи я помиляюся, старий?
Відкривай рюкзак, і повільно викладай все на дорогу.
Я не можу.
Зроби, що я сказав.
поклади рюкзак на землю.
Або здохнеш!
Ти мене, слухаєш?
- Тепер так. - Добре.
- А ти мене слухаєш? - Так.
Добре.
Ще раз лапу до мене простягнеш, відрубаю.
Ні, ну ви чули, що він сказав?
Що ж, як не хочеш по доброму.
Як ти це зробив?
Він мені руку відрубав!
Ну що ви стоїте, ідіоти?
Влийте його!
Що він сказав?
Гадаю "вбийте його".
У нього шок.
Я не відчуваю її! Моя рука.
Я попереджав, що залишишся без руки.
Так, попереджав.
Хто ти?
Де ваша вода?
У них не було, вони збиралися забрати у тебе.
А потім вбити і з'їсти тебе.
Правду кажу.
Тут у візку.
Ти її не забереш?
- Куди ти? - На захід.
- Можна мені з тобою? - Ні.
Але…
- Далі їхати нікуди. - Що ж будемо робити?
Поки не знаю. Пошукаємо де заночувати.
У мене ноги дуже болять.
- Боже. - Бідненька моя.
Не бійся.
Ні! Ні!
- Класний постріл! - Майк!
- Боже! - Ні!
- Ей, ей, ей! Попалася! - Я тримаю.
Серденько? Не пручайся.
О, ні! Будь ласка, не треба!
Не сходь зі шляху.
Не треба!
- Будь ласка, ні! Відпустіть! - Ми тільки пограємося.
У тебе своя дорога.
Допоможіть, хто не будь! Ні!
Це тебе не стосується. У тебе свій шлях. Це тебе не обходить. У тебе свій шлях.
- Я тебе не знаю. - Авжеж. Я не з цих місць.
Та я бачу, що не з цих місць!
Мені неприємності не потрібні.
Мені теж.
- Я звичайний клієнт ясно? - Ясно.
Але вибач, покажи свої руки.
Я не один з них.
Бачу.
Я маю дещо вийняти з рюкзака.
Зніми свій палець з гачка.
Знімаю.
О, клас! Це ж фантом-900! Так?
Тобі видніше.
Я таких з дев'яностих років не бачив.
Знайшов на західному узбережжі.
- Працює? - Так, лише зарядити треба.
Ти допоможеш?
Будь ласка. У мене і дроти є.
Не треба. Я поставлю на підзарядку.
Супер.
Звісно не задарма.
Так, сер. Авжеж.
У мене є дещо.
Чудово.
Ось.
Добре.
- Американська. - Я, бачу.
- У мене таких багато. - Справді?
Так. А помади немає гігієнічної?
Немає. Є котячий жир.
- Свіжий жир. - Ні, ні.
- Він корисний для… - Ні.
Ефект такий самий.
А іграшок у тебе немає?
Іграшок, ні. Але, у мене є…
- О, так. Так, так, так. - "Ми вміємо готувати курку".
- Добре. - Пальчики оближеш.
Добре, добре. Добре.
Беру це і це.
Не має питань. Справедливо.
Добре. Заходь через пару годин.
- Я заряджу їх. - Дякую.
Можеш посидіти через дорогу, в "Орфеї".
- Ні, я зачекаю тут. - Бар скоро відкриється.
Я тут почекаю.
Ти мені не довіряєш?
Я…
- Почекаю тут. - Гаразд.
МУССОЛІНІ
Карнегі.
Одна з банд повернулася в місто.
У них для тебе є дещо.
- Книжки? - Цілий мішок.
Скажи, я хочу подивитися. Негайно.
Вперед не гальмуйте.
Ось назбирали.
Тієї, що ти шукаєш тут немає?
Немає.
Нічого не розумію. Така купа книжок!
Ти не повинен розуміти.
Розуміти - це моя справа.
Залиш це мені, і ми залишимося друзями.
Я вірю в тебе. Ти її знайдеш.
Стривай!
Ось, що в мене ще є.
О, це ж справжня перлина.
- Це шампунь! - Так?
- Ідіть, випийте. - Відмінно!
З дівками побавтеся.
Усе за мій рахунок. Доки не набридне.
І потім знову повертайтеся до роботи.
Ми знайдемо її, твою книгу.
Я в цьому не сумніваюся.
Ти посилаєш на пошуки, конкретної книги людей,
які не вміють навіть читати.
Не дивно, що вони не можуть її знайти.
Я користуюся тим, що є.
Чи може ти хочеш з ними піти?
- А з цими що? - Спали.
А в тому барі через дорогу, є вода?
Якщо є чим платити.
Ось понюхай.
Одна з банд знайшла його.
Хто знає?
Можливо, це останній шампунь на планеті.
І він твій.
Вони знайшли твою книгу?
Ні.
Чужинець?
Покажи.
- Добре, що потрібно? - Вода.
Чудовий вибір.
Мої запаси не безмежні.
- Задешево не одержиш. - Я розумію.
Це тільки половина.
Соларо!
Візьми та наповни її.
Стій. Візьми це.
Дай пройти будь ласка?
Дякую.
То був мій кіт.
Красива тварина.
Я бачив, як ти його зіштовхнув.
Ні. Я відігнав його, а не штовхав.
Ти підняв на нього руку.
Більше не буду, обіцяю.
Марц. Може, ще вип’єш?
Цей кіт сюди вже два роки ходить.
Він має більше прав тут знаходитись ніж ти.
Мені не потрібні неприємності.
No comments yet. Be the first to leave one.