Young Frankenstein

Кінокомпанія "20 століття Фокс" представляє

Фільм Мела Брукса

МОЛОДИЙ ФРАНКЕНШТЕЙН

Джин Вайлдер

Пітер Бойл

Марті Фелдмен

Клоріс Лічмен

Тері Ґарр

Кеннет Марс і інші

Маделін Кан в ролі Елізабет

Композітор і диригент: Джон Моріс

Монтаж: Джон Сі Ховард

Художник-постановник: Дайл Геннесі

Кастинг: Майк Фентон, Джейн Фейнберґ

Оператор: Джеральд Гиршфілд

Автори сценарію: Джин Уїлдер і Крейда Брукс

По мотивах романа "Франкенштейн" М.У. Шеллі

Продюсер: Майкл Груськофф

Режисер: Мел Брукс

Барон фон Франкенштейн

Якщо оглянути основу мозку, вилученого з черепа,

ми практично не побачимо середній мозок.

Проте, як я демонстрував минулої лекції,

якщо обережно відділити нижні частини скроневих частин,

можна бачити верхню частину стовбуру мозку.

Цей так званий стовбур складається із середнього мозку,

закругленого виступу, званого мостом,

й конічного стрижня -

так званий продовгуватий мозок,

який виходить з черепа крізь так званий потиличний отвір,

і перетворюється на власне спинний мозок.

Є питання перш, ніж ми продовжимо?

Можна запитання, докторе Франкенштейне?

Франкенстін.

Себто?

Моє прізвище. Слід вимовляти "Франкенстін".

А хіба ви не онук відомого доктора Віктора Франкенштейна,

який викопував свіжі трупи й перетворював мертві тканини в...

Так, так!

Так!

Всі ми знаємо, чим він займався!

Але я хотів, щоб мене пам'ятали

за мої власні досягнення в науці,

а не завдяки випадковому родичанню

із знаменитим божевільним!

Тепер, якщо не заперечуєте, ваше запитання?

Сер, я не зовсім зрозумів різницю

між рефлекторними та цілеспрямованими рухами.

Чудово. Сьогоднішня лабораторна присвячена як раз цій різниці.

Розпочнемо демонстрацію цієї різниці.

Це містер Хілтоп, з яким я ще не працював

то ж не надав ніяких попередніх інструкцій.

Він люб'язно погодився допомогти нам в демонстрації.

Містере Хілтопе, чи не могли б ви зістрибнути та стати біля столу?

Гарний стрибок.

Містере Хілтопе,

чи не могли б ви підняти ліве коліно?

Ви щойно стали свідками цілеспрямованого нервового імпульсу.

Він утворюється, як подразник у корі мозку,

йде по стовбуру і скорочує м'язи.

Містере Хілтопе, можете опустити коліно.

Рефлекторний рух виникає всупереч нашій волі,

але виникає на шляху

між періферійною та центральною нервовими системами.

Ти старий, брудний покидько!

Ми не усвідомлюємо ці імпульси.

І не збираємося скорочувати наші м'язи.

Як ви бачите, вони діють самостійно.

Але що, як заблокувати нервовий імпульс місцевим тиском

за допомогою простого металевого затискача

на нервових кінцях?

Зачекаємо, скажімо, 5-6 секунд?

Ти старий покидько!

Як ви можете спостерігати, всі зв'язки перекриті.

Не дивлячись на усю нашу чудову механіку,

якби не постійний потік мото рних імпульсів,

ми б впали,

немов мішок із картоплею!

На завершення слід зазначити...

Дай йому зайвого долара. - Зайвого долара. Гаразд, сер.

що будь-яке значне пошкодження нервових корінців

завжди серйозне.

Бо коли розсічена нервова тканина,

немає способу ані на небесах, ані на землі,

повернути її до життя.

Чи є якісь питання насамкінець?

Докторе Франке...

Франкенстіне. - Слухаю?

Чи правда, що Дарвін тримав у пробірці шмат черв'яка,

доки щось незрозумілим чином

раптово не примусило той шмат прийти до руху?

Ви говорите про черв'ячка чи про локшину?

Про черв'яка, сер.

Так, здається, я читав про цей казус, коли був студентом.

Але ви повинні пам'ятати, що черв'як, за деяким виключенням,

не є людиною.

А чи не це було основою роботи вашого дідуся, сер?

А саме - оживляння мертвої тканини?

Мій дідусь був дуже хворою людиною.

Але навіть як Франкенстіну, невже вам це не цікаво?

Невже оживлення того, що померло, не інтригує вас?

Ви говорите про маячню хворого мозку.

Мертве вмерло!

Але ж як із серцем та нирками?

Серце та нирки - забавки. Мова про центральну нервову систему.

Але ж, сер... - Я вчений, а не філософ!

Легше реанімувати оцей скальпель,

аніж відновити зруйновану нервову систему!

Але ж праця вашого дідуся? - Праця мого дідуся - маячня!

Мене цікавить не смерть!

Єдине, що мене турбує - рятування життя!

Лекцію...

закінчено.

Докторе Франкенштейне!

Я - Франкенстін.

Мене звуть Герхарт Фалькштейн.

Я привіз вам здалеку заповіт вашого предка.

Барона Бофорта фон Франкенштейна.

О, мій солоденький!

Любов моя! Я рахуватиму години нашої розлуки.

Люба, я теж. - Тільки не в губи.

Я йду на прийом. Не хочу змазати помаду.

Ти ж розумієш. - Звичайно.

До вагонів!

Любий... - Що ж, час прощаватися.

Фреді, любий!

Як швидко можна пояснити те, на що не вистачає всього життя?

Може, спробуєш? - Гаразд.

Ти домігся свого, повелителю.

Я твоя. Уся. Що ще можна додати.

Любов моя... - Зачіска! Щойно зробила.

Вибач.

Тобі подобаються старомодні весілля? - Скоріш старомодна подружня ніч.

Ох! Ти невиправний!

Це означає, що ти любиш мене? - Хай мені грець - так.

О, моя едина любов. - Тафта, любий.

Туфта, моя любов?

Ні, це сукня - тафта. Вона так легко жмакається.

До вагонів!

Знову цей бридкий!

Гаразд, поспішай, бо я зовсім здурію!

Нігті! Нігти!

Вибач.

До побачення, люба! - До побачення, Фреді.

Люба!

Гарі, він знову це робив. - І що мені зробити з ним?

Кожен день!

То дозволь йому!

Наступна станція - Нью-Йорк!

Наступна станція - Трансільванія! Хто виходить на цій станції?

Перепрошую, хлопчику! Це станція "Трансильванія"?

Так, так! Колія 29!

До речі, черевики почистимо?

Ні, дякую.

Докторе Франкенштейне?

Франкенстін.

Ви що, знущаєтесь?

Ні. Вимовляється - Франкенстін.

Може, ще скажете Фродорік?

Ні. Фредерік.

А чому не Фродорік Фронкенстін?

Тому що Фредерік Франкенстін.

Зрозуміло.

Ви, мабуть, Ігор? - Ні. Вимовляється - Ай-гор.

Але мені сказали, що має бути Ігор. - Вони помилились.

Адже вас надіслав гер Фалькштейн?

Так. Мій предок працював у вашого предка.

Як цікаво. - Звичайно, платня збільшилася.

Звичайно. Я певен, ми чудово поладнаємо.

Перепрошую. Я...

Знаєте, не хочу вас засмучувати, але я доволі чудовий хірург.

Я міг би допомогти вам з цим горбом.

З яким горбом?

Ходімо.

Дайте мені, хазяїне.

Дякую.

Йдіть ось так.

Ось так.

Станція Трансільванія

Гадаю, вам буде комфортніше позаду.

Що це було? - То? Це Інга.

Гер Фалькштейн подумав, вам знадобиться лаборантка.

Тимчасово.

Привіт! Не бажаєте покататися в сіні?

Це весело.

Кататися, кататися в сіні...

Іноді я боюся блискавиць.

Це лише атмосферний розряд.

Боятися нічого.

Вовк-перевертень.

Де?

Там! - Що?

Там вовк!

Там замок.

Чого ви так дивно говорите?

Мені здалося, вам так до душі. - Зовсім ні.

Самі розважайтеся. Мені ж легше.

Що ж.

Оно він.

Наш дім.