The Last of Us

Заприсягнись, що все, що ти сказав про Світлячків, правда.

Присягаюся.

Добре.

Навіщо він зробив це?

Дійшли чутки.

Він викрав якусь дитину, яка, нібито...

- Це неправда. - В сенсі?

Це неправда.

Тому що це неможливо.

Ні. Мабуть, ні.

А навіть якби і так, це все одно не має значення.

- Без "навіть"... - Досить.

Вам треба про когось турбуватися? Турбуйтеся про нас.

Тож, що нам робити? Шукати інших Світлячків?

Де?

Це місце було Світлячками.

У Еда є брат, у якого є свої люди в Сіетлі.

Звати Айзек. Він може взяти нас до себе.

Ні, поки не знайдемо Джоела.

Ми ж шукаємо його. Так, шукаємо.

Так, шукаємо.

Добре, давай поговоримо про те, як.

Тому що ось, що ми маємо.

Він контрабандист. Його звати Джоел або Джо.

Я так і не знаю точно...

Йому п'ятдесят, сивий, із бородою, зріст метр вісімдесят, шрам на правій скроні.

А ще, кажуть, що він красунчик

Забув.

Він на три дні нас випереджає. Треба було йти відразу.

Він поїхав, Еббі. На нашій машині.

А ми намагалися врятувати поранених.

Але ми нікого не врятували.

- Це, в біса, несправедливо. - Ні.

Звісно, у цьому світі немає справедливості.

Еббі.

Можливо,

можливо, у команди в Сіетлі є ресурси.

Може, вони якось допоможуть.

Ти допоможеш знайти його.

Так. Ми всі допоможемо.

А потім допоможемо вбити.

Повільно.

Що?

Ми будемо...

вбивати його повільно.

ОСТАННІ З НАС

5 РОКІВ ПОТОМУ

Вставай.

Добре. Добре.

Еллі!

Бум, виродку.

По-перше, "добре" це означає "стоп".

Вибач, я була в стані афекту.

По-друге, не "бумкай" людям,

які першими тебе вдарили.

Прямо в пику, до речі.

Якщо я можу витримати удар, то яка різниця?

- До речі, на повну силу. - Не на повну.

- Що? Не на повну? - Він стримався.

- Чому? - Бо я сказав.

- Нащо? - Бо інакше він би тебе вирубив.

А я не хочу потім це пояснювати Джоелу.

Більше так не роби.

Добре.

Треба було діяти швидше. Все інше, гадаю, добре.

Все було добре.

То ти... прийдеш сьогодні?

А що, не повинна? Ми тепер частина громади... все таке.

То ти тепер частина громади?

Серйозно, нам би не завадила зайва пара рук, яка...

ламала б дрова для багаття.

Не перегинай.

ДЖЕКСОН, ВАЙОМІНГ

Ох...

Ну це капець.

Привіт.

Привіт, мала.

То що не так?

Ну, основні лінії глиняні, все в тріщинах і заросло корінням.

Ми не знаємо, що нам робити, а нашого бригадира немає на місці.

Так, вибач. Буду за хвилину.

- Що робиш? - Вимикачі ремонтую.

Вони хотіли викидати усю панель, а потрібна лише нова пружина.

Навчиш мене?

Навчу.

Що ж...

Так, давай спочатку. До того, як лізти у схему,

треба перевірити напругу.

Як це робиться?

Я...

...доторкнусь до них язиком?

Краще тестером.

Дивись, ця штука найважливіша.

Це запобіжник.

Занадто великий струм проходить через нього,

він плавиться і відпускає важіль.

І все вимикається.

Бо інакше все почне нагріватися,

а за хвилину вся стіна горить.

А потім будинок.

- Можна дещо спитати? - Давай.

Чому вона зла на тебе?

- Це вона сказала? - Ні, але...

Ти їй найкраща подруга, вона б тобі сказала.

Та ні.

Ну, думаю, це нормально.

Їй дев'ятнадцять, а я... такий вже, як я є.

В такому віці ніхто батьків не любить. Ніколи не був там зі своєю дитиною.

Тому для нас обох це все... вперше.

Якось розберемося.

Так, це має сенс.

- Отже, пружину утримують важелі... - Головне, я намагаюся.

Я знаю, що я грубий, може, надто турботливий,

але вона...

вона... ну...

Що я маю робити?

Я не знаю.

Отож, бо.

Я не можу нести відповідальність за емоційний стан іншої людини.

Ти що, трясця, ходиш до лікаря?

Господи, ти зустрічаєшся з Гейл!

Мені не потрібен психотерапевт.

Іди краще ремонтуй магістраль.

Випиляй усе зламане.

Витягни коріння. Потім замінимо чимось.

Роби.

Все буде гаразд.

Діно.

Не кажи нікому про терапію.

От лайно.

Приціл збився.

Справа не в ньому, а в стрільці.

- В тебе добре виходить. - Хто наступний?

Подивимося.

Так, гаразд. їх там ціла купа біля дороги.

- Один відірвався. Бачиш його? - Бачу.

Гаразд, із ним не поспішай.

Він далі, тому градус більший.

Він йде вгору, зроби поправку.

У голову?

Завжди.

- От дідько. - Ні.

Нічого, все одно дістала.

Напевно. Їх там багато.

Так, я помітив. Скоріш за все їдуть по 89-му шосе.

Може, з Альпійського?

Треба повертатися. Відправлю туди патруль.

Круто, я поїду.

Взагалі-то, я знімаю тебе з патрулювання на деякий час.

Ставлю на охорону воріт.

Охорона воріт? Що? Чому?

Тому що ця робота важлива.

Я не хочу стояти на довбаних воротах.

Він про тебе турбується.

Ой, як це мені на думку не спало.

Минулого разу ти була трохи необачною.

Там було двоє бігунів і майже без зубів.

Я впоралася. Хіба це не твоя робота?

Еллі, ти пішла сама.

- А правила не просто так існують. - Я тебе прошу, Діна робить це

постійно, і ніхто не ставить її охороняти ворота.

Томі, я доросла людина. Він не може вказувати мені, що робити.

Так, але мені може.

Слухай, я мав справу з ним усе життя.

Іноді простіше змиритися.

Мені байдуже, що це простіше. Це несправедливо.

І до речі, коли почнеться інфікування,

я той, про кого найменше за всіх потрібно турбуватися.

Гей, ні. Ти присягнулася. Ми про це не говоримо.

Мене вкусили за руку.

Еллі, ми про це не говоримо.

- Слухайте усі, мене вкусили. - Досить!

- Вкусили! - Досить! Перестань!

У мене імунітет.

Господи.

Трясця.

Ну серйозно, ти і мій брат? Ви однакові.

Якщо ми, однакові, то ти знаєш, що тобі не виграти.

Візьми мене в патруль.

Ми їдемо о першій дня.

Але тепер усе за правилами.

Слухайся капітана.

Без запитань, без винятків.

Ну, це залежить від обставин. Хто капітан?

- Еллі. - Гаразд, добре, як скажеш.

Зробимо за правилами.

Легше, дівчинко, легше.

Відчиняй!

Із цими трьома покінчимо за день або два.

Ще день на підключенні каналізації.

Ви хотіли відновити бібліотеку та школу ще до весни, вірно?

Але їм потрібні нові дахи.

З тією робочою силою, що в нас є, гадаю,

встигнемо десь до літа.

Це вікно більше не втримує холод.

Так, так. Зашпаклювати. Це у списку перше.

Ми використали тонну, аби відновити...

- Треба будувати швидше. - Швидше?

Так. Наскільки швидше?

Дивись, в мене є цей прилад, конструктометр.