Zero for Conduct (Zéro de conduite: Jeunes diables au collège)

НУЛЬ ЗА ПОВЕДІНКУ: ЮНІ ДИЯВОЛИ У ПАНСІОНАТІ

Режисер та сценарист - Жан Віґо

Він помер.

Ходімо звідси!

Поглянь, це ж Мартінет.

- Цього року нам не буде весело. - Ти так думаєш?

Коліне!

Ми подорожували з небіжчиком!

- Поглянь, він бурчить. - Залиш його.

Агов, Косса, канікули вже позаду.

Сюди, прошу вас.

Перепрошую, пане.

Рене Табар прийде завтра. Він сьогодні пригнічений.

Мертвяк, кажу вам. Мрець!

Докажи!

Доказ: ось і він.

Я новий наглядач.

Наглядач Юґе.

Тиша! По двоє. Ворушіться.

Рене Табард, відсутній.

Залишився з батьками на ніч.

Завтра повернеться з хлопцями з денного стаціонару.

Добраніч, старший наглядачу.

Дюпон, стань біля мого ліжка!

Хто там?

- Косса, пане. - Брюель, пане.

Колін, пане.

А Дюпон?

Я нікого з вас не кликав. Тепер ви тут, тож залишайтеся тут.

До одинадцятої години!

Пане, у мене болить живіт.

Пане, він може піти?

- Пане, у нього болить живіт. - Пане...

Пане! У мене болить живіт.

- Пане, він може йти? - Мені боляче!

Пане, він може йти? У нього болить живіт.

Гей, він може йти, чи як? У нього живіт болить!

Давай, йди. Не хвилюйся за цього старого недоумка.

- Косса, Брюель, Колін. Ви ще тут? - Так, пане.

- Йдіть спати. - Дякуємо, пане.

Підйом, підйом, підйом! Давайте, швидше.

Ну ж бо. Підйом, підйом, підйом!

Ну що? Ти глухий?

Ти там, чого чекаєш?

- Давай, піднімайся. - Відчепіться від мене. Залиште мене в спокої.

Брюель, Косса, Колін, нуль за поведінку.

- Покарання в неділю. - Це ніколи не зміниться!

Трясця!

Давай, Брюле! Завжди спізнюєшся.

Ну ж бо, покваптеся!

Ти також хочеш нуль за поведінку?

Вперед!

Гаразд, хлопці, ось наш план.

Сюжет готовий. Це вже перебір.

Щонеділі нас залишають після занять. Нам треба тікати звідси.

Тут є горище та боєприпаси.

Руже знайшов заначку з їжею.

- Він стукач. - Треба йому морду розбити.

А Табард, чому він спостерігає?

- Обережніше, наглядач! - Юґе? З ним все гаразд.

Стережіться!

Тож, у великий день ми піднімаємо прапор.

- А як же набої? - Бекі йде!

Ви свині! Виродки! Збоченці!

Почекайте ще!

Займіть свої місця.

Ну ж бо, швидше! Сідайте на свої місця.

Колін! Хтось вкрав мій шоколад.

Він нишпорив тут.

- Він нишпорив? Дай-но мені свій клей. - Не лишилося.

Дайте мені клей.

Твій клей.

Клей.

Сюди. Обережніше.

А тепер просто дивіться.

Дістань мені папір із шухляди.

І чорнила.

Ручку в руку. Ось так.

Поглянь на Бекі. Хіба він не красунчик?

Віддай мені.

На свої місця.

Ні.

Ні!

Коссе і Колін, принесіть мені ваші підручники з алгебри.

Взагалі-то, ні. Нуль за поведінку. Покарання в неділю.

Директор йде.

Директор прийшов.

Пане директор.

Можете йти.

Старший наглядачу, можете зайти до мене в кабінет?

Наше свято наближається.

Це наша маленька мить радості, чи не так?

Але ми не хочемо неприємностей чи пригод.

До речі, Брюль, Косса, Колін...

Що стосується наглядача Юґе,

якого ми вважали таким потрібним,

те, що ви мені кажете, мене турбує.

На завершення, пане Санте, за вашими словами,

Табард і Брюель поводяться по-дитячому, як малі діти.

Несерйозно, зовсім несерйозно.

Чи усвідомлюєте ви всю міру нашої моральної відповідальності?

Пане Юґе, ви повернулися самі?

А як же діти?

Це неприйнятно.

Погляньте. Знову разом.

Ця дружба зайшла надто далеко.

Ви мали рацію, старший наглядачу.

Ми мусимо їх контролювати.

- Чого ти хочеш? - План такий.

Він склеїв її назад.

- Хто це зробив? - Юґе. Бач, він хороший малий.