Little Miss Sunshine

Стипендію у 30,000$ виграє...

Міс Луїзіана, Еріка Шварц.

І новою Міс Америка стає Міс Канзас...

Тара Даун Голанд!

...стипендію виграє...

Міс Луїзіана, Еріка Шварц.

І новою Міс Америка стає Міс Канзас - Тара Даун Голанд!

У цьому світі є два види людей:

переможці і невдахи.

Усередині всіх і кожного з вас...

в самому центрі вашої істоти...

знаходиться переможець, який чекає, щоб його розбудили

і випустили у світ.

За допомогою моєї програми "Відмовся від поразок", що складається з 9 кроків...

ви тепер оволоділи необхідними інструментами, навичками...

і знанням, як позбавитися від звички бути невдахою...

вийти звідси і втілити ваші мрії в реальність!

Ні - сумнівам!

Ні - ниттю і саможалості!

І ніяких самовиправдань!

Я хочу, щоб ви вийшли у зовнішній світ...

і стали переможцями!

Дякую.

Дякую.

Я їду.

Я не знаю, як довго. Я не знаю!

Річарде, йому більше нікуди піти.

Я не курю. Ні, я не курю!

Послухай, я вже в лікарні. Так, добре. Бувай.

- Міс Гувер? Ваш брат у порядку.

Будь ласка, тримайте від нього подалі гострі предмети, ножі, ножиці і т.д.

Якщо у вас удома є ліки або заспокійливе, тримайте їх на замку.

- Краще б залишити його тут, але... - Я знаю. Страховка.

Хочете його побачити?

Гей, Френку!

Шеріл!

Я так рада, що ти все ще з нами!

Що ж, хоч хтось з нас радий.

Сильна область низького тиску пройде через Нью-Мексико...

і принесе з собою трохи вологи, яка дещо остудить все.

Ми навіть очікуємо п'яти-десяти градусне похолодання в Альбукерке.

Істотних опадів не буде.

Ти хочеш поговорити чи ні?

Ні.

Гей?

Хто-небудь?

Ти будеш жити тут з Двейном.

Привіт, Двейну! Дядько Френк приїхав.

Френку, він не проти. Ми розмовляли.

Я знаю. Я знаю. Але лікар сказав, що ти не повинен спати сам.

Вибач, але мені доводиться наполягати.

Ви поладите. Він спокійний.

Ось твоє ліжко.

Будь ласка, Френку!

Будь ласка.

Дякую.

Сідаємо обідати.

Ти зможеш виходити, коли одужаєш.

І тримай двері відчиненими. Це важливо.

Двейне, любий, в машині курча.

Можеш принести? А я поки зроблю салат.

- Олів? - Так?

- Дідусь з тобою? - Так.

- Що ви там робите? - Репетируємо.

- Добре. Обід буде готовий за 10 хв. - Добре.

- Привіт. - Привіт. Френк тут.

- О господи! Стен Гросман дзвонив?

Перевір автовідповідач.

- Двейне, ну давай, будь ласка. Курча. Воно в машині.

Можеш подати його на стіл? Сьогодні їстимемо з паперових тарілок.

- Пам'ятаєш, Олів брала участь в конкурсі "Маленька міс Щастя"?

- Звідти щойно дзвонили. - Гей, це твоя сестра.

Чорт!

- Здрастуйте. Це Річард Гувер. Покличте, будь ласка, Стена Гросмана.

А можна якось з ним зв'язатися або...

Цікаво, чи буде взагалі ця безглузда книга готова?

Якщо...

Так.

Добре, передайте йому, щоб подзвонив мені у вихідні в будь-який час, гаразд?

У нього є мій стільниковий. Просто щоб я знав, що ми ще в справі.

Гаразд? Дякую. Бувай.

- Так що сталося зі Стеном Гроссманом? - Він у Скоттсдейлі.

Чому він не подзвонив?

- Будь ласка, дозволь мені думати про це, добре?

- Двейне, подивися, як там Френк. Скажи йому, що час обідати.

Олів! Обідати!

Іду!

Що? Обідати?

Чому ти нічого не говориш?

Чому?

А, ти можеш говорити. Просто ти так вирішив. Мовчати.

Це Ніцше?

Ти вирішив мовчати через Фрідріха Ніцше.

Здуріти.

- Френку, ти можеш сісти поруч з Двейном.

Ось салат, зараз я збігаю по спрайт для всіх.

Олів, давай! Обідати!

Гаразд.

Так що ти хочеш довести?

Всіх?

"Я всіх ненавиджу".

А як щодо твоїх рідних?

"Я ВСІХ ненавиджу".

Френку, привіт!

- Річарде! - Радий бачити тебе.

Піду по Олів.

- Олів! Тато! - Починайте обідати.

- Ходімо! - Ми йдемо.

- Френку, будеш Спрайт? - Так.

- І я хочу, щоб кожен спробував хоч трохи салату.

Дякую, Шеріл.

Любий.

- Шеріл, я не міг не помітити, що Двейн перестав говорити.

А, так, він дав обітницю мовчання.

Ти дав обітницю мовчання?

- Так. Хоче вступити до школи льотчиків, щоб стати льотчиком-випробувачем...

і він дав обітницю мовчати до тих пір, поки він не досягне мети.

- Ти жартуєш? - Привіт, дядьку Френк.

Ой, Олів. О, як ти підросла.

Прямо як зовсім доросла.

- Що сталося з твоїми руками? - Олів.

- Все в порядку. Невелике пригода, зараз я в порядку.

- Як йдуть справи, люба? - Добре.

Так? Коли ж ви нам щось покажете?

- Не знаю. Як дідусь скаже.

- Через кілька днів. Нам ще треба попрацювати.

- Що це? Курча? Кожен день це сране курча!

Боже ти мій! Ну можна хоча б раз... - Тату!

Ми можемо щось інше поїсти, крім цього сраного курчати?

- Тату! Тату! - А що? Я просто кажу...

Боже...

- Як захочеш щось сам приготувати - ласкаво просимо!

- Ось у Сансет Мейнор... - Якщо тобі так подобається Сансет Мейнор...

...тобі не треба було допускати, щоб тебе вигнали звідти!

Заради бога...

- То коли ти прийняв обітницю мовчання?

- Вже 9 місяців минуло, Френку. Ні слова не сказав!

Жодного. Я вважаю, що це свідчить про жорстку дисципліну.

- Річарде! - Я насправді так вважаю.

Справді. Я думаю нам є чому повчиться у Двейна.

У Двейна є мета, мрія...

Вона, може не збігається з моєю або твоєю мрією,

але він цілеспрямовано, з впевненістю прагне до неї.

Насправді, я думаю про "дев'ять кроків"...

О, ні! Знову... Тільки не це...

- І про те, як він використовує сім з них, розкриваючи свій потенціал.

Річарде, будь ласка.

- Ну, я просто кажу... Змінімо тему.

Я вважаю, що він може на нас розраховувати.

Як це сталося?

- Як сталося що? - Твоя пригода.

Люба.

- Ні, ні, все в порядку. Якщо ти не заперечуєш.

- Ні, я за чесність. Просто боялася поранити тебе.

Розкажи сама.

Олів, насправді це була не пригода.

Насправді дядько Френк хотів покінчити життя самогубством.

Справді? Але чому?

- Вибачте, але я не думаю, що це добра тема для обговорення.

Люба, давай дамо дядку Френку пообідати, добре?

Чому ти хотів вбити себе?

Ні, Френку, не відповідай!

- Річарде! Річарде! Він відповість на запитання. Френк...

- Я хотів накласти на себе руки... - Не слухай його!

- Я був дуже нещасливий... - Він хворий на голову!

- Річарде! - Це не тема для обговорення…

з семирічною дівчинкою. - Все одно вона дізнається.

- Гаразд. - Продовжуй, Френку.

Чому ти був нещасливий?

Ну... Було багато причин цьому...

Головним чином тому, що я закохався без взаємності.

У кого?

- В одного з моїх студентів. Я дуже сильно закохався в нього.

У НЬОГО?

Це був хлопчик? Ти закохався в хлопчика?

- Так, причому сильно. - Це ж нерозумно.

- Так, це нерозумно. Це було дуже-дуже нерозумно.

- Для цього є інша назва. - Тату!

- І ти вирішив вбити себе? - Ну, насправді, ні.

Хлопчик, у якого я закохався, закохався в іншого чоловіка - Ларрі Шугермана.

- Хто цей Ларрі Шугерман? - Ларрі Шугерман, можливо...

другий найбільш шанований дослідник творчості Марселя Пруста в США.

- А хто ж перший? - Перший - я, Річард.

- Справді? - Так.

І ось тоді ти і вирішив?..

Ні, тоді я лише трохи засмутився.

Тому наговорив багато речей, яких не варто було говорити,

і зробив багато речей, яких не варто було робити.

І як наслідок я втратив роботу.

Я був змушений покинути свої апартаменти і переїхати в мотель.

- І тоді ти вже вирішив?.. - Ні.

Насправді все було в нормі.

Два дні тому організація Мак-Артур, завдяки своїй безмежній мудрості...

присудила звання і грант Генія Ларрі Шугерману.

Ось тоді я і...

Вирішив покінчити з усім цим.

Так, так, точно. Але і в цьому я провалився.

Олів, тут дуже важливо зрозуміти, що…

дядько Френк здався.

Він зробив ряд дурних життєвих рішень і, вибачте, здався...