Kitchen Knife and Green Chili Pepper (ながたんと青と -いちかの料理帖-)

Життя в Кіото насичене

безліччю прекрасних звуків.

І з-поміж них усіх мені найбільше подобається...

ось цей звук.

Наґатан (ながたん) на діалекті Шіґа / Ґіфу означає ніж

Звук дотику ножа до обробної дошки.

О, дуже гостро.

Кухонний ніж і зелений перець чилі Кулінарна книга Ічіки

Епізод 1 "Тай чядзуке перед бурею"

Я йду.

Рьотей - японський традиційний ресторан

Я народилася в родині, що володіє рьотеєм, але зараз я...

Поспішіть з наполітаною.

- Ростбіф готовий до подачі. - Гей, обережно.

- Для стола 6. - Добре.

Закуски готові?

Так, зараз.

Я працюю на кухні готелю.

Закуски готові.

Трюфельний омлет по-нормандськи.

Ти й досі так оформляєш подачу.

Американці такого не захочуть.

Думаєте?

Після війни готелі в Японії стали житлом для окупаційних військ.

Лише віднедавна японські клієнти нарешті змогли ними користуватися...

О, це не американці. Японські клієнти.

Ваш трюфельний омлет по-нормандськи.

Ні, як він міг... навіть не відкусив.

- Ти ще тут? - Дякую за вашу роботу.

Ти теж молодець. Іди вже додому.

Так, шефе.

Добре відпочити і бути готовим до завтрашнього дня - частина нашої роботи.

Так.

Шеф-кухар Таджіма-сама взяв мене на роботу,

після того, як інші ресторани мені відмовили, тому що я жінка.

Ну, тоді я піду.

Вона завжди дуже старається. Працює допізна.

О, як це дивовижно.

Дякую тобі.

Ми були одружені лише два місяці, але...

Я був щасливий.

Холодно.

Я вдома.

Давненько у нас не було групи клієнтів.

А, Ікка-чян, ти прийшла.

- Дякую тобі. - Га?

Будь ласка, подбай про обслуговування основного залу. Дякую.

Ти геніально використовуєш людей.

Приємного вам вечора.

- Ти дуже мила офіціантка. - Ну що ви...

Нашим рьотеєм зараз займається моя молодша сестра Футаба.

- Перепрошую, я пізно. - Ічіка, з поверненням.

Не перенапружуйся. Тобі ж завтра рано вставати, так?

Не хвилюйся, мамо. Я лише трохи.

Вітаємо вдома, молода пані.

Шін-чян, добрий вечір.

Тоґава-сан, добрий вечір.

Цікаво, чому вони це залишили.

Дякую за вашу працю.

Сьогодні нетиповий день, у нас було два прийоми. Я геть втомилася.

Ой, вибач. Ти, мабуть, втомилася більше, ніж я.

- Я працюю більше, ніж ти. - Боляче.

Слухай, Ікка-чян.

Що?

Знаєш, у мене скоро шлюбна співбесіда.

Що? Шлюбна співбесіда?

Він другий син родини Ямаґучі, яка має готель в Осаці.

Тітка Мачіко хоче взяти його до нас за зятя,

щоб він допомагав мені після нашого одруження.

Бізнес у скрутному становищі, клієнтів мало і таке всяке.

Від часів війни ще досі триває дефіцит.

І дуже прикро, що ми не можемо готувати

щось таке ж смачне, як коли тато був ще живий.

Не думаю, що це лише через дефіцит.

Що?

А? Ні, нічого...

Отже, це другий син родини Ямагучі?

Він трохи молодший за мене,

йому 26 чи 27...

Тебе це влаштовує?

Якщо ми приймемо його в сім'ю, це означатиме, що він офіційно стане власником ресторану.

А тебе це влаштовує, Ікка-чян?

Ти не хочеш керувати рестораном?

Не хочу. Зрештою, я тепер готую західну кухню.

Ясно. Значить, власницею будеш ти, Футаба.

Вітаю.

Дякую тобі.

І ось настав день шлюбної співбесіди,

яка визначить майбутнє Куванокі.

Футаба, ти готова?

- Я більше не можу! - Що?

- Давай, зроби ще червонішим. - Навіщо?

Як це "навіщо"? Він же на 3 чи 4 роки молодший за тебе.

Треба зробити тебе трохи молодшою.

Досить, тітонько!

Сестро, вже добре.

Айко-сан, про що ти говориш?

Від цієї шлюбної співбесіди залежить саме існування Куванокі!

Достатньо вже.

Дякуємо за очікування.

Це Футаба.

Приємно познайомитись. Я Футаба Куванокі.

Це Айко, мати Футаби.

Я її старша сестра, Ічіка.

Сподіваюся, ви будете підтримувати Футабу ще багато років.

О, ні, ні, я брат - Юкарі Ямаґучі.

Партнер Футаби-сан - мій молодший брат Амане.

Що?

Ну, взагалі-то,

другого сина, Сакае, прийняла інша сім'я.

Він третій син.

Третій син...

Амане-сама, ви студент, правда? Скільки вам років?

- Мені 19. - Д-дев'ятнадцять?!

Нічого, Футабі-сан не може бути тридцять...

Мені 29.

Ні, ні, скільки? 10 років? Не бачу в цьому жодної проблеми.

Перепрошую.

Ми починаємо.

Що скажете? Амане-сан, вам смакує?

Ні, не дуже.

Що?

Перепрошую.

Він дуже відвертий.

Відвертий...

Але все одно це гарне місце з багатою історією, Амане.