처음 200줄입니다.
ПЕКЛО
Добрий день, Луї. Ви сьогодні один?
На щастя, так.
Як життя-буття?
Все добре?
Так, все добре.
Ну то й добре.
Це добре, коли все добре.
Рекорд у розділі «Канібалізм». У 19 сторіччі найвідоміший в історії
канібал, вождь племені на острові Фіджі Ратю Удр Удр з'їв
від 872 до 999 чоловік. Він відкладав по камінцю за кожну людину,
яку з'їв, відтак ці камінці було покладено навколо його могили
у Ракіракі, що на північ від Віті Левю.
Як повідомив син Удр Удра,
цей жорстокий вождь з'їдав усі частини тіла своїх жертв та зберігав
те, що з'їсти не вдавалось.
Добрий день.
Добрий день. Чим можу допомогти?
Так, я перепрошую, я була тут позавчора по обіді... ні, ввечері...
Номер було заброньовано на ім'я Жаке...
Жаке, так...
Я загубила сережку. Ми поспішали, і я не помітила.
Це дрібниця, але вона дуже пам'ятна для мене.
Який у вас був номер?
Невисоко. Десь третій чи другий поверх.
Так, номер 214. Мені дуже прикро, але вашу сережку не знайшли.
Нічого страшного. Дякую.
Мадам, зачекайте.
Це знайшли у залі ресторану. Це, часом, не ваше?
Це запальничка мого чоловіка.
На ній дата нашого весілля. 31 травня 1996.
Це ж також пам'ятна дрібниця.
Так, дуже пам'ятна.
Слухаю.
Доброго вечора. Я 6 хотів поговорити з Селіною.
З ким?
Із Селіною. Селіною Коті.
Нажаль, моя сестра вже давно тут не живе.
А ви не знаєте, де я її можу знайти?
І згадки не маю. Я навіть не знаю, чи в Парижі вона.
Вона часто їздить відвідати нашу матусю.
Ви не знаєте когось, хто зміг би мені допомогти?
Ні... Анно. В Анни може бути її адреса.
Анно?
Фредерік?
Ні, це не Фредерік. Мене звати Себастьєн. Я шукаю вашу сестру Селіну.
Не можу знайти її адресу. Якби ви могли мені допомогти...
На жаль, у мене немає її адреси. Хоча, зачекайте.
Здається, це вулиця Рошамбо 14. Чи 16.
Не пам'ятаю, була там лише раз.
Дякую, ви дуже люб'язні.
Прошу.
Слухаю.
Фредерік, ти можеш говорити? Це я...
Так. Так. Гаразд.
Добре поспала?
Ти бачила?
Не розумію тих, хто викидає рослини.
Пам'ятаєш, яким вона була? І яка вона зараз.
Я повернусь пізно.
Алло.
Як завжди...
Дякую.
Дивно, чи не так? Коли ми вбиваємо безвинних людей,
це допустимі втрати. А коли вони роблять те саме, то вони терористи.
Будь ласка, залиште мене.
Це я.
Ви й досі не змінили замок?
Ні.
Мадам Александра.
Дякую, Селіно.
Слухаю.
Це я. Ти можеш говорити?
Так.
Але не хочу. Не хочу, щоб ти знову мені телефонувала.
Я перепрошую, що?
Не телефонуй більше.
Що трапилось?
Нічого. Просто прийшла за тобою.
Ти залишила дітей самих?
Вони сплять.
Гаразд, пішли. Пішли.
Що вам від мене треба?
Я вам щось прочитаю.
В існуванні, у терпінні
Моє серце не спить, моє серце в'яне
Тінь слідує за тим, ким я був
У терпінні, в існуванні
Я заблукав у пошуках
Я був колись, я є зараз
Мене не було, мене немає
Я заблукав у пошуках
У своїх блуканнях, у своїх мріях
Мене вбиває ніч, мене воскрешає день
День губиться, життя стає коротшим
В своїх мріях, у своїх поневіряннях
В надії, у сподіваннях
Уві сні я бачу життя та живу уві сні
Я ховаю серце, я дорікаю серцю
За те, що воно не живе, за те, що воно мріє
У сподіваннях, у надії
Гарно
Вибачте за те що сказала зранку. Я, напевно, здалася вам дещо...
Не хвилюйтесь, Селіно.
Ви знаєте моє ім'я?
Вибачте... Мені треба бігти. Треба встигнути на поїзд.
Що це таке?
Я взяла це у твоїй лабораторії.
Чому?
Ти не знаєш, чому?
Чому?
Це одна з моїх клієнток.
Вона вродлива.
Невже?
Дуже вродлива.
Ти мусиш це припинити.
Що?
Ти мусиш.
Припинити що? Я не розумію тебе.
Досить брехати.
Отже, два сторіччя тому раціоналісти, мабуть, знайшли щось,
що замінило їм долю.
Адже у світі, де Бог прирівнюється до розуму,
для долі місця немає.
З іншого боку, вони повинні були пояснити
реальні, але непідвласні людському розумінню події.
Тоді вони придумали збіг.
Можливо, це дещо старомодно, але я
вважаю, що те, що неможливо пояснити, пояснюється саме долею.
Це якось більш вишукано.
У долі присутня обіцянка іншого смислу -
на відміну від збігу, яке не більш, ніж механічне явище.
Я навіть можу прийняти смерть,
якщо вона - частина чогось великого, наділеного змістом.
Якщо вона - частина великої книги світу.
Тоді смерть є частиною долі.
Як можна прийняти смерть, що її спричинив звичайний випадок,
як от падіння горщика з квітами у той момент, коли ти проходиш
попід цим балконом?
Це безглузда смерть, позбавлена жодного сенсу
та духовного наповнення.
Ось чому мені до вподоби доля.
З естетичної точки зору вона набагато перевершує збіг.
Доля пропонує творити, у той час, коли збіг...
Я не розумію, чим збіг
міг би збагатити літературу, окрім цинічних велемовних голосінь
відсутність сенсу та розуміння у світі. І це все одно
не мало б жодного значення, оскільки все вкрито багнюкою.
Як ти почуваєшся?
А я хто? Доля чи збіг? Чи Історія?
Слухай, я не можу далі так жити.
Чому?
Тому що це неможливо. Тому що я не можу.
Ти пам'ятаєш наш перший раз?
Коли ми залізли на камінь на Акрополі?
Ти пам'ятаєш, що мені сказав?
Ти сказав, що ніколи... ніколи...
Про що ти думаєш, коли ми кохаємось?
Про те, як покинеш мене, чи не так?
Фредерік...
Фредерік!
Селіно?
Все гаразд?
Не знаю.
Йдіть сюди.
Подивіться, як гарно склалось. Йдіть сюди.
ТИ ДИВНА СЬОГОДНІ
«Рекорд тривалості життя курки без голови».
Ні, мамо. Ні. Ти це видумуєш, можеш бути впевнена.
ЧОМУ З ГОРІХАМИ?
Я переплутала, вибач. Пробач мені.
РАНІШЕ ВІН БУВ МОЛОЧНИЙ
Так, я знаю. Наступного разу привезу.
Отже. «Рекорд тривалості життя курки без голови».
10 квітня 1945 року курка на ім'я Майк прожила 18 місяців
після того, як їй відрубали голову.
Її хазяїн, Ллойд Холсен,
годував та поїв її з піпетки.
Майк помер у мотелі в Аризоні
від того, що подавився зернятком кукурудзи.
ВОНИ ПРИЇДУТЬ?
Я не знаю, мамо. Не знаю.
Проблеми?
Є трохи.
13 євро.
Я ще не виходжу.
А я не детектив.
Вибачте. Добрий вечір.
Так?
Вибачте.
Прошу.
Доброго дня, професоре.
Професоре!
Доброго дня.
Вибачте, я вас розбудив.
Ні. Давно я вас не бачила.
А я вас постійно бачу. Тільки ви весь час спите.
Так. У мене безсоння. Засинаю лише в поїздах.
Ну, гаразд. Назад ви, напевно, поїдете поїздом о 15.20
Так.
No comments yet. Be the first to leave one.