Love Is Blind: Sweden (Love is Blind: Sverige)

Якби я зараз сидів тут і плакав,

розповідаючи про аварію в дитинстві,

а потім заходить новий хлопець, який не плаче й не проявляє емоцій

і не знає, що розповісти, хіба ти б не подумала,

що з попереднім хлопцем був кращий зв'язок?

Кажи лише «Так» або «Ні».

Ні, я б лише сказала, що ти не дуже віриш у нас, жінок.

Ні, але те саме я бачу й і там, серед хлопців.

Той, кому погано, привертає всю увагу,

-а інші вважають його глибокою людиною. -Ні, я не згодна.

Можна бути глибокою людиною без жодної травми.

Ти готовий розмовляти на складні теми. Це й є — бути глибокою людиною.

Я лише кажу, що в моєму житті не дуже багато складнощів.

Ну, ти ж не вчора народився.

-Тобі вже за сорок. -У мене чудове життя.

З тобою певно щось траплялося, хочу почути про це.

Я гадаю, що в мене все склалося.

І я не хочу, щоб хтось сказав, що це не так.

Гадаю, що ти людина, яка хоче допомогти…

Ти тут найбільш людяна. Якби мені була потрібна допомога з чимось,

то ми б із тобою зблизилися швидше на більш глибокому рівні.

Те, що в мене немає травм і я живу легким життям,

не означає, що я поверхневий.

Не скажу, що я подумала, що ти поверхневий.

Ні.

Але зараз я хвилююся, бо мені здається, що ти сприймаєш мене не дуже…

Чи мені здається, що ми трохи не розуміємо один одного.

Я кажу, що хочу пізнати тебе краще.

І тобі не треба перелічувати всі свої травми.

Ні, тоді це добре. Дякую.

Я дійсно хочу сісти й подумати над цим, а ще зробити кілька нотаток.

-Правильно. -Мені це треба.

Дуже сподіваюсь, що ми ще зустрінемося.

-Бережи себе. -Добре. Бережи себе. До побачення.

Дідько.

Гадаю, я більше не її фаворит.

Важко конкурувати з тими, у кого щось трапилося в житті.

Може, вона хоче когось, кого вона зможе обійняти й кому допомогти.

Ось чого я боюся.

ЛЮБОВ СЛІПА: ШВЕЦІЯ

Як пройшов день?

Чесно, було трохи дивно.

Я почуваюся трохи розгубленою і що мене неправильно зрозумів…

Так.

…один із хлопців. Він уявив мене такою, якою, як на мене, я не є.

Ніби мені треба хтось, про кого я можу піклуватися,

що я шукаю когось, кого треба врятувати.

Це було трохи дивно.

-Але ти сказала: «Обговоримо це…» -«Завтра»?

Ми не сказали, що ще зустрінемося,

але не сказали, що й не зустрінемося. Треба подумати.

Треба краще прислухатися до своїх почуттів.

Це має бути твоєю єдиною метою. Ти тут заради себе.

Так рано повертатися додому дуже важко. Це найгірше, що може бути. Ще дуже рано.

А інші хлопці, з якими можна…

Ні.

Мені здається, сьогодні було трохи важко.

Я б дуже хотіла продовжити розмову з Ібрагімом, але цього не сталося.

Я думала, тобі підійде Даніель. Може, у вас щось вийде.

Я не знаю, чи не занадто він…

велике цабе для мене.

Так, але тобі не треба йти звідси.

Треба й далі знайомитися, щоб дізнатися, куди це приведе.

-Так, ти маєш рацію. -Так.

Гаразд. Бувайте.

-Дівчата, час іти. -Вперед.

Нехай щастить!

Я все ще відчуваю, що прийшла сюди не просто так.

Що маю тут когось зустріти.

І якщо я не викладуся на 100%, тоді цього не станеться.

-Все буде добре, люба. -Так, дякую.

Я дуже хочу зустрітися з Даніелем сьогодні.

І далі побачимо, що може з цього вийти.

Я хочу відчути, що я для когось перший номер.

Хочу сидіти там і відчувати, що він обрав саме мене.

Не хочу бути лише запасним варіантом.

-Привіт! -Привіт, Даніелю.

-Привіт. -Це Йоганна.

Це Йоганна-банк?

Йоганна-банк?

Або що це було? Ти працюєш… Ні, це була… Я всіх переплутав.

-Ну, це не дуже добре. -Що… Почекай. Одну секунду.

Я менеджер із організації заходів і продажів.

-Менеджер із заходів і продажів. -Так, я з Сіднея, пригадав?

-Так, точно. -Вже пригадав мене?

Так, уже пригадав.

-До тебе дійшло. -До мене дійшло.

У перший день ти розповідала про Австралію…

І ти вже туди переїхав тоді.

Так, я був не проти переїхати до Австралії, правильно.

А тепер ти забув моє ім'я. Овва.

-Все швидко змінюється. -Я не забув. Просто переплутав.

-Тобі 37 років. -Тридцять вісім за два тижні.

Ще не вік, щоб заводити кота, але…

-Ні, але я дуже щаслива в житті. -Так.

Я все ще відчуваю, що життя тільки почалося.

Мені більше подобаються ті, хто вже трохи пожили,

ніж ті, хто тільки починають.

Бо тоді ти знаєш, чого хочеш, а чого ні.

Точно.

Ось у чому суть цього експерименту.

Я не шукаю ту, яку можна затягти в ліжко,

а ту, з ким хочу прокинутися.

Як мило. Так смішно, що ти це сказав.

Я завжди казала, що хочу такого партнера,

з яким я можу уявити,

що ми сидимо на гойдалці на нашій терасі, коли нам обом 80, і сміємося над життям:

«Ми так класно розважилися».

Так, і я б волів провести останні 25-30 років свого життя десь в Австралії.

Погоджуюсь.

Буду качатися на кріслі-гойдалці, може, займуся виноградником моєї тітки.

Просто сидіти там, щось випивати.

-Насолоджуватися життям. Я згодна. -Так, насолоджуватися.

А хочеш дізнатися моє прізвище?

Якщо скажеш.

Авжеж скажу. Я Даніель Ф'єлль.

Ну, тоді нам буде важко.

-Чому це? -Бо я Йоганна Сторм.

-Тебе звуть Йоганна Сторм? -Так.

Ф'єлльсторм, «гірська буря». Це крутезно. Ми це вкрадемо.

-Так, або Стормф'єлль. -Так, «штормові гори». Теж круто.

-Тобто… Боже мій. -Якого біса?

Наші прізвища пішли від різних явищ природи.

-Так і є. -Це чудово.

Я погано почав, але відчуваю, що ти мене пробачила.

-Мене не так легко… -Легко образити?

Ні, точно. Ти можеш багато говорити, перш ніж мене це дістане.

Господи, це чудово.

Як я могла його пропустити? Бо саме так і сталося.

Але я думаю, що він почувається так само,

і, можливо, я не завжди була його фавориткою.

Тому, може, зараз ми піднялися вгору в списку симпатій один одного.

Добре пройшло?

Так, пройшло чудово. Все було добре. Було весело. Я добре провів час.

І хто це був?

-Нікому не розкажеш? -Ні, обіцяю.

Я зустрічався з Йоганною, і це було чудово.

Це набагато складніше, ніж я думав.

Почуття, які неможливо не відчувати, вони накривають тебе.

Я поставив все на одну карту,

і, звичайно, це страшно,

але я не хочу слабших почуттів, ніж ті, що я відчуваю до Анієли.

А чогось подібного я більше ні до кого не відчуватиму.

Тримайте за мене кулаки.

-Це важливо. -Вперед!

Звичайно, тобі цікаво. У неї, мабуть, три побачення до мене.

Може, й більше.

-Йдемо на побачення. -На побачення з майбутнім чоловіком.

До майбутніх чоловіків.

Я весь день мріяв з тобою поговорити.

Я думав про тебе всю ніч.

Ймовірно, вона відчує безліч емоцій перед нашою з нею зустріччю.

Серце забилося, перш ніж я зайшов сюди.

Господи, хто ця дівчина?

Боже мій.

Кожного разу, коли заходив у двері,

-я сподівався, що це будеш ти. -Дякую!

Ти весь час була моїм номером один.

Боже, я зараз така щаслива.

У мене багато думок, ніби в голові працює пральна машина.

Я чудово проводжу час, насолоджуюся кожним побаченням.

Я не хочу занадто рано звужувати пошук.

Водночас важко не прив'язатися до певних людей.

Зараз я трохи переймаюся через Іббе.

Але…

мене трохи турбує те, що він підтримав мене саме таким чином.

Зараз все або нічого.

Я дам їй свій MP3-плеєр.

У мене була пісня з такою ж назвою, як її прізвисько, а я про це і не знав.

Овва!

Я лежав і слухав музику, а потім пролунала пісня «Анні».

Я не дуже забобонний, але все одно я відчув, що це якийсь знак.

Хлопці?

-Удачі. -Удачі, Іббе!

Бувайте!

Я прийшов сюди не просто когось зустріти,

хочу зустріти ту, з якою можу уявити шлюб.

Якщо все піде добре, ми зустрінемося завтра, якщо інакше… Я поїду додому.

-Привіт. -Привіт.

-Привіт! -Привіт. Як справи?

Все добре. Як ти?

Гадаю, ти не розумієш, через що я сьогодні пройшов.

Тобто…

-Як пройшов твій день? -Все було добре.

-Було багато емоцій. -Так, я розумію.

Але я дуже рада бути тут із тобою.

Так само.

-Ти надіслав мені пару навушників? -Так.

Там є кілька пісень,

і на початку є невеличкий сюрприз.

Гаразд. Тоді я ввімкну музику.

Мені прослухати всю пісню?

Ні, думаю, досить перших…

Знаєш…

Усвідомлюєш, як це божевільно, що у мене була саме ця пісня?

Ні, я не можу в це повірити.

Іббе, це найприємніше, що хтось коли-небудь робив для мене.

-Боже. -Я щасливий, що ти щаслива.

Звичайно, я щаслива. Це дуже приємно.

Дуже радий це чути.