Queen of Tears (눈물의 여왕)

КОРОЛЕВА СЛІЗ

ДЕ ГРОШІ? МИ ВИМАГАЄМО КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ЗЕМЛЮ!

Що відбувається?

Чому вони поводяться так, наче це вони — жертви?

Компенсації за землю?

Удома на нас чекає дев'яте коло пекла.

Їдьмо назад.

Куди нам їхати, якщо не додому?

У готель не можна.

Алло, Ґрейс.

Пані, біля задніх воріт порожньо. Можете їхати сюди.

Ти найкраща. Гаразд.

Повертай. До задніх воріт.

То що? Вони їдуть?

Гляньмо, на що ви здатні.

«Сім'я-конгломерат опиняється на вулиці на межі бідності».

Вони їдуть!

Що ти робиш? Відчини браму.

Пані, вам треба вийти ненадовго.

У чому річ? Я стомилася.

Ви знаєте, що голова Хон дав пані Мо доручення

керувати всім у «Квінз Таун»

на час його відсутності?

І що?

Вона нас виганяє?

Не зовсім.

Враховуючи, що тут повно

репортерів і протестувальників,

вона хоче, щоб ви залягли на дно, доки все не втихомириться.

Вона має на це право? Ми всі тут живемо.

Замовкни, чуєш?

Не втручайся, коли дорослі розмовляють.

Що ти сказала?

Трясця.

Ви не розумієте, еге ж?

Зачекайте. Агов.

Корпоративні авто, водії,

телефони й кредитні картки більше вам не належать.

Перепустки компанії та картки-ключі теж не працюють.

Що ти верзеш? Це мій будинок!

Виклич поліцію, любий.

Звісно, викликайте.

Репортерам це сподобається.

Враховуючи наше спільне минуле,

я спакувала вам необхідні речі.

Тому шуруйте.

-Що це? -Трясця.

Сідайте! З іншого боку камери!

Хіба це не безглуздя, Хюнву?

Як може Сильхі

замкнути двері й викинути нас

із будинку нашого батька?

Ви можете відстояти свої права як мешканці будинку.

Але ви маєте подати позов,

а на це потрібен час.

Та найбільша проблема —

що голова додав умову про право конверсії в контракт

і вказав свою сім'ю як спільного поручителя.

Отже, нерухомість, акції й особисті банківські рахунки —

усе заморожено.

Боже, батьку.

Зачекайте. Це правда, любий?

Я теж не знав цього. Я теж обурений.

Дати бальзам для губ?

До дупи бальзам для губ.

Краще, щоб ЗМІ не публікували ваші фото.

Я відвезу вас у безпечне місце, де ми сплануємо подальші дії.

Чому Сучхоль так тихо сидить?

Агов, Сучхолю! Скажи щось!

То що, твоя дружина Дахйе теж брала в цьому участь? Так?

Що я казала? Гону зовсім на нього не схожий!

Припини.

До речі, куди ми їдемо?

Ну…

-Що це? -Що це?

Що?

-Хто світить нам в очі? -Хто це?

-Зачекайте. -Хто це?

Це приватна власність.

-Що? -Це Хюнву?

Хто?

Хюнву.

Привіт, Хюнву.

Я не знав, що ти приїдеш.

Тату, це було терміново.

Привіт, Хюнву. Чому ти не відповідав на дзвінки?

Ти погано їси?

У тебе жахливий вигляд.

-Ні… -Не побивайся так.

Добре, що ти пішов від тих психів.

Глянь, що з ними сталося, коли вони тебе прогнали.

Карма завжди знайде шлях.

-Зачекай… -Обов'язково.

Я був радий почути,

що та клята сім'я знищена. Так їм і треба!

Хай там як, забудь про ту підступну лисицю й живи щасливо.

Підступна лисиця теж приїхала.

Зрозуміло.

Ти теж приїхала.

Не тільки вона.

Господи.

Це твій тесть. Ні.

Чи радше колишній тесть?

У всякому разі… Чому ви приїхали?

Вітаю.

Як ви?

Добре.

Привітайтеся.

-Вітаю. -Вітаю.

Вибачте, що приїхали без попередження.

Та нічого.

Я радий, що ви приїхали.

Ходіть зі мною. Сюди.

Я повернуся в Сеул.

-Зловлю таксі. -Мамо.

О цій порі тут не їздять таксі.

Тоді я знайду інший спосіб, а ви робіть як знаєте.

Люба.

Кохана.

Але ж ми вже приїхали.

Я вже казала тобі, що не хочу їхати.

Боже!

У чому річ?

Схоже, вона вступила в коров'ячий гній.

Мамо, не підходь. Не йди до мене!

І до мене теж не підходь.

Пані Кім?

Смачно.

Слухай, Хьонте.

Я багато назбирав.

Як це все зрозуміти?

Ти про що?

Чому Хюнву припер аж сюди свою колишню дружину та її сім'ю?

Це як Корея.

Нехай є Північна та Південна,

але на Олімпійських іграх ми в одній команді.

Що ти таке кажеш?

Ми об'єднуємося проти спільного ворога.

Це означає, що вони можуть знову зійтися?

Може, ми й в одній команді, та це не є гарантією союзу.

-Готуймося. -Гаразд.

У чому річ?

Дякую, що допоміг сьогодні.

Завтра я пошукаю інше місце.

За ніч

нічого не зміниться.

Я знаю. Тим більше причин нам не залишатися тут.

Потрібно зачекати, доки не осяде пил.

Це найбезпечніше й найкомфортніше місце для тебе.

Не для мене.

Я в домі колишніх свекрів.

Не для тебе. Для мене.

Мені це комфортно.

Дозволь…

трохи побути егоїстом.

У мене надто багато клопотів,

щоб хвилюватися ще й за тебе.

Не хвилюйся за мене.

Ми розлучені.

Що б не сталося зі мною

чи сім'єю,

не має з тобою нічого спільного.

Я припиню хвилюватися,

коли ти одужаєш.

Але наразі

це неможливо.

Тому прошу…

зрозумій.

Просто…

залишся зі мною.

Гадаєш, те, що ми разом

у цій ситуації, зробить нас щасливішими?

Ми будемо менш нещасними.

Не думай так багато сьогодні.

Зосередьмося на тому, щоб бути менш нещасними.

Я змила шматки. Щодо смороду…

Треба зачекати, доки висохнуть.

-Просто викинь їх. -Господи.

Навіщо? Вони, схоже, дорогі.

Взуйте поки що ці.

А як щодо цих на підборах? Їх викинути?

То що?

Вона їх викине чи ні?

Схоже, вони дорогі.

Понад 500 тисяч вон.

П'ять мільйонів?

Я приїхала сюди не з власної волі.

Ваш син діяв дуже швидко.

Він буквально викрав нас.

Моя покійна мама

мала рацію.

Казала: «Ніколи не знаєш, що тебе чекає в майбутньому».

Хто знав, що ми зустрінемося знову за кілька днів після останнього прощання?

Моя сестра благає нас пожити на її віллі в Намхе.

Завтра вранці ми поїдемо.

Звісно.

Та не будьте такою впевненою.

Пане.

Прошу, їжте.

Гаразд.