Ted Lasso

Ні, ні.

Ні, Треворе. Сумку треба класти далі.

Щоб усе помістилося. Відійди. Дякую.

Так, що в нас тут?

Ці треба посунути, щоб вони не билися.

Тепер посунемо... Агов?

Мене замкнули. Боже мій.

Ледь не забув. Ми завтра граємо з «Евертоном».

-Так. -Це не місто.

-Це команда з Ліверпуля, -Як «Бітлз»!

Якщо побачиш Джона, Пола, Джорджа чи Рінґо, сфотографуєшся з ними?

Обов'язково.

Мені треба працювати.

Добре. І з тобою хоче поговорити мама. Зачекай.

-Люблю тебе, синку. -А я тебе.

Він не знає, що Джон і Джордж мертві?

Що?

Винен Кіт Річардс.

Привіт, Теде.

-Привіт. Як життя? -Добре.

Як робота? Усе гаразд?

Так. Вибач. Я знаю, це нелегко, але папери, які надіслав юрист...

Знаю.

Вони в мене тут.

Я їх продивлюся, підпишу й надішлю тобі. Обіцяю.

Дякую. І удачі тобі завтра. Ми будемо дивитися.

Добре.

КВІТИ «БЛУМІНҐ БРИЛІАНТ» З РІЧНИЦЕЮ, РЕБЕККО!

ОТРИМАЙТЕ ЗНИЖКУ 20 %

-Дівоча поїздка. -Ліверпуль, ми їдемо.

Скажу одразу:

мені дуже приємно, що ви мене запросили.

Та годі тобі.

Але ж ми обидві без пари. Як на мене, ви дуже приваблива.

Якби я захотіла бути з жінкою,

вибрала б вас.

Ні. Кілі, ти помиляєшся.

Раніше помилялася. А тоді подумала: «Кілі,

випусти трохи пари і проведи чудову ніч з новою подругою».

Я жартую.

Боже мій.

Я думала, ти серйозно. Уявляєш?

Уявляю.

Здається, на нашому рейсі нова пасажирка.

Кілі займе твоє місце у літаку, Гіґґінз.

Вибач.

Схожу в туалет до вильоту.

Побачимося внизу, Ребекко.

Не страшно. Люблю витівки команди в автобусі.

Ні. На ці вихідні залишишся тут.

Робитимеш неважливі справи.

Джентльмени, хто готовий показати «Евертону», на що ми здатні?

Дякую, Дані.

Боже мій. Чого всі такі смутні?

Що сталося? Бейонсе вигнала Jay-Z?

Ні, нічого такого.

Слава богу. Щойно я це сказав, одразу засмутився.

То що ж тут сталося?

Серйозно, хлопці. Розкажіть, що за біда.

У нас усе гаразд.

-У мене все добре. -Так.

У нас гівняний настрій, бо ми ніколи не перемагали «Евертон»,

і це страшенно неприємно!

Та годі, хлопці.

Коли ви востаннє перемогли «Евертон»?

-Шістдесят років тому. -Господи.

Ого. Це було дуже давно.

То он що сталося.

І очевидно, що ми смутні через розрив дупи в О'Браяна.

Верхньої частини стегна, тренере.

У тебе розрив дупи, синку. Нема чого соромитися. Таке буває.

Спортсмени часто рвуть дупи. Ти не один такий.

Тренере, ти скільки разів рвав дупу?

-Тричі. -Тричі.

Дупа – чудовий м'яз. Богом клянуся, твоя дупа заживе.

Але є добра новина: О'Браян порвав дупу,

і на позиції воротаря його замінить мій друг з Монреаля.

-Привітайте Зорро. -Вимовляється «Зоро».

-Вибач, Зорро. -«Зоро».

Не розумію, де помилка.

Джентльмени, ми не маємо кришталевої кулі

й не знаємо, що буде завтра.

Тому ми й граємо.

Тож скажіть це! «Ричмонд» на три! Раз, два, три!

-Ричмонд! -Усе, ходімо.

-Привіт, тренере. -Привіт, хлопці. Що вам?

Відколи Джеймі Тарт повернувся в «Ман-Сіті»,

у вас один програш, одна нічия, ні разу не забили гол.

-Так. -Хочу спитати,

чи не лякає вас пониження.

Ллойде, дозволь спитати, про яке пониження йдеться.

Що тебе цікавить, Маркусе?

Хотів спитати, що ви думаєте про від'їзд Джеймі Тарта.

Так.

Якщо чесно, я трохи засмучений.

Думаю, найкраще в роботі тренера –

зв'язок з гравцями.

Цю втрату мені пережити важче, і я пам'ятатиму про неї довше,

ніж про будь-яку невдачу в грі.

Так. Побачимося в Ліверпулі.

Так.

Хто останній, той яйце по-шотландськи!

Що?

Ось де він.

-Радий тебе бачити, друже. -Їдемо.

ТЕД ЛАССО

Це президентський люкс. Надіюся, вас усе влаштовує.

Показати, що є в номері?

Ні, дякуємо.

Ми з подругою хочемо трахнутися й помитися,

перш ніж піти гуляти.

Вітаємо в Ліверпулі.

Що? Чайові він витратив би за хвилину.

А ця фантазія буде з ним усе життя.

Ні, річ не в тобі. Просто... Чорт.

Сьогодні в нас з Рупертом річниця шлюбу. І...

-Уперше я сама. -Усе добре.

Дякую.

Які довгі обійми.

Нагадую: готельні меблі мають бути в номерах,

а не в коридорі чи в басейні.

Також не можна забирати їх додому чи в інші готелі.

Через годину в нас командна вечеря.

Після цього подивимося кіно або влаштуємо битву подушками.

Що обираєте?

Кіно.

Добре. Але якщо колись оберете битву подушками,

фільмів разом більше не буде.

-Це вам, тренере. -Дякую.

-А це вам. -Дякую.

Номер 5150. Нарешті.

Семмі Гаґар, найкращий вокаліст за всю історію Van Halen.

-Після Девіда Лі Рота. -Дякую.

-Тренере, у якому ти номері? -5148.

-Привіт. -Привіт, сусідо.

Алло. Ми досі не отримали шампанське, яке я замовила. Дякую.

Добре питання. Хвилинку.

Попросити консьєржа забронювати нам десь столик?

У «Стейкхаусі Шиплі» незрівнянна кухня й атмосфера.

Справді? Добре, я люблю стейк.

Так. Будь ласка, столик у стейкхаусі для двох.

На 20:00 підійде?

Цей бізнес-центр працює цілодобово.

Гаразд.

До чого тут бізнес-центр?

Гості також мають доступ до нашого сучасного спортзалу

з найновішим обладнанням.

Таким, як гирі!

Боже мій.

У Ліверпулі є чим зайнятися ввечері.

Тут багато пабів, клубів і чудових азіатських караоке.

Навіть не пам'ятаю, коли я тут знялася.

-А якщо любите мистецтво... -Добре, годі.

Вихідні закінчуються.

Коли принесуть шампанське, ми вип'ємо, добре повечеряємо

і забудемо минуле.

-Добре? -Просто чудово.

Про вовка помовка.

Привіт, Смердючко.

Все одно живеш у великому номері, хоча старий сивояй уже не платить.

От і добре. До біса Руперта!

А це хто така? Твоя коханка? Вона з Росії?

-Ти з Росії. -По-перше, ти гарна. По-друге, хто ти?

Знайомся – Фло Коллінз, моя подруга з дитинства.

Геніальний дитячий психолог і горда, віднедавна самотня

мама чудової 12-річної дівчинки Нори, моєї хрещениці.

Ого.

З обома я не спілкувалася вже шість років.

Боже, Смердючко.

Нагадаєш, щоб я тебе запросила на свій похорон.

Привіт. Я Фло. Можеш називати мене «Нахаба». Я не проти.

Ти чула про розлучення?

Так. Я зустріла Деррена на вечірці. Він сказав, одразу як почав залицятися.

Нічого нового. Але дивно, що він поділився цією інформацією.

Так. Що плануєте на сьогодні?

Мені переодягтися в халат?

Погляньте, що в мене є.

Украла з візка обслуги номерів.

Ти дивовижна!

До речі, я Кілі.

Я знаю, хто ти, кицю.

Мій колишній мастурбував на тебе, як маніяк.

Я геть «ку-ку», коли думаю, що ми їх завтра можемо перемогти?

-Ні, ми в одній категорії. -Саме так.

А ти, Нейте? Думаєш, вони можуть перемогти?

Думаю, що вони здатні на все.

Бачиш, про це я й кажу.

Нейте, що б ти сказав хлопцям на моєму місці?

О ні, я б не...

Я просто хочу почути твою думку. Розумієш?

-Так. -І ти її маєш?

-Так. -Вона крутиться у тебе в голові.

-То скажи. -Ні.

Чому? Чого ти боїшся?

Що вам моя думка не сподобається.

Ви мене звільните.

Я повернуся до батьків, які мене соромитимуться.

Удома всі про це дізнаються й насміхатимуться з мене.

Вибачте.

Він хоча б не затинався.