Kill List

Їх нема!

Як це, бляха, взагалі можливо?

Там було 40 штук.

Так, вісім місяців тому там було 40 штук.

Вісім місяців! Скільки ще, блять, декоративних подушок тобі бракує?

Не говори зі мною як зі шмарою!

Любий? Ти в порядку?

В цьому немає сенсу!

Я знаю!

Ти за вісім місяців і дня не попрацював.

Візьми гроші на джакузі із відкладених на відпустку.

Я не можу їх не залучити, це ж задля моєї спини.

- Що ти таке кажеш? - Так.

Прокинься, Джею! Немає більше ніяких грошей на відпустку!

І зі спиною твоєю все гаразд!

Це все у твоїй голові.

Бісове... Лайно.

Джею!

Ай!

Джею!

Джею!

Ох.

Джею!

- 24 банки тунцю? - На них була знижка.

Може перестанеш крутитись? Ти мене нервуєш.

Тоді тобі треба було скласти мені список.

Я й склала! Він висів на холодильнику. Ти забув його!

- 10 пляшок вина? - Ти ж сама запросила їх.

А що ти хотіла щоб ми пили, Шел? Трав'яний чай?

От, поглянь! Тут написано "Туалетний папір". Ще й підкреслено двічі.

Скупився на 197 фунтів. Але ти не взяв жодного туалетного рулону,

лише купу винних пляшок.

- Просто прекрасно, Джею. - Потім збігаю до газетного кіоску.

Вони ж торгують ним, еге ж?

Ти все більш перетворюєшся на нестерпну скиглійку, Шел.

Я тут півгодини не сідітиму поки ти пропалюєш мене своїм поглядом.

Сем! Семмі?

Любий, у нього повно іграшок.

- Йому не потрібно ще. - Вони були по 4 з половиною фунти за штуку.

В нього купа...

- Захищайся! - Круть!

Татко пообіцяв почитати сьогодні казку на ніч.

Так, звісно, друже.

Бий його! Ну ж бо, Семе!

"Жили колись двоє бравих благородних солдатів.

І приставили їх вартувати одного чоловіка в автівці".

Я хочу почути казку про короля Артура.

- Моя казка краща. - От і ні.

Не хочеш слухати? Це означає, що ти в змозі заснути і без казки?

У якій саме автівці?

Куленепробивній.

Вони роз'їджали на ній по місту.

По якому місту?

Багдадістан.

Там були повстанці, які зробили бомбу

і підірвали джип, що їхав спереду.

Цього ж не було насправді, так?

Ні. Уже ні.

Ти не повинен кричати на матусю.

Вона перша почала, друже.

Ти геть облінився.

- Хто сказав? - Мамця.

Багато вона знає...

Я теж так думаю.

Зроби це, татку.

Гаразд.

Раз, два, три...

Абракадабра!

Привіт, як ся маєш?

Маєш шикарний вигляд, як завжди... Ой, та годі.

Така рада тебе бачити. Вітаю!

- Я Фіона. - Проходь, будь ласка.

- Як ти? - Добре.

Нехитре пійло. Як ти любиш.

Це що, ти?

Так. Збройні сили Швеції.

Я не знала, що жінок туди призивають!

О, ні. Вони й не призивають. Я сама зголосилася.

Не лишати ж усі розваги тільки хлопцям?

А ось ви удвох...

- Що це за уніформа? - Завдання для держбезпеки.

Це ж небезпечно?

Що в небезпеці, так це цілісніть твоїх трусиків цього вечора, любонько.

Гроші досить гарні.

Гроші дуже гарні, Джею.

Я не можу.

Ось.

Спробуй одну з цих. Голову відірве.

Я наразі не їм нічого червоного.

- А Шел знає? - Знає що? Про мою дієту?

Ні, про роботу.

Здається казав їй щось мимохідь.

Ось чому вона насідає на мене весь час. Не роби так, Ґале.

Хто в сім'ї головний?

- Хто виляє собакою? - Джею! Джею!

Вже йду.

Ось і з'ясували.

Пішов ти.

Все готово. Приємного апетиту. Не соромтеся.

- Чудово. - Дякую.

О!

- Неперевершено. - Дякую. Це не найгірша з моїх страв.

- Армія та Флот. - Підливу зразу в рот?

Маєш гарний послужний список.

Налітайте.

- А тепер тост... за зустріч. - Так, будьмо! За всіх вас!

- Усім любові. - Будьмо!

Дякую, дякую...

Чогось бажаєш, Фіоно?

- Поки ні, дякую. - Впевнена?

Нащо ці кухарські капелюшки?

Просто подумала... Аби сильно не мастити пальці.

Це крихітні шведські кухарики.

Хтось промовить молитву? Ти скажеш молитву?

Ой, перестань.

- Тільки не за моїм столом. - Ні?

Ні, ні.

Я можу сказати її ірландською заради тебе.

Тож чим... Чим саме...

Ви продаєте усякі товари? Я не...

Ні, це...

Здебільшого це IT-сфера.

Комерційні продажі.

Не так як коли ходять і стукають у двері.

- З дипломатом. - Так, це не продаж фланелевих сорочок та кухонних рушників.

Я знаю що ти могла зробити таке припущення почувши Ґалів акцент, але...

Це було непоганою справою. Я був молодим...

Одразу після завершення служби в армії.

Але ця робота... Сама розумієш... Сем дорослішає і все інше.

Для нього це досить важко.

Він хоче бачити батька.

Тож, тобі доводиться якось давати цьому раду поки мене немає, еге ж?

Гадаю, нам це складно.

Три місяці розлуки даються взнаки.

- Три місяці? - Іноді так.

- Ого. - Це майже те саме що бути матір'ю-одиначкою.

- Можна відвідати вашу вбиральню? - Звісно.

- Одразу в коридорі. - Гаразд, дякую.

Замок не зовсім справний, але ми знатимемо що ти там.

І я не думаю що Сема надто шокує якщо...

- Вина долити? - О, так.

Я візьму. Я сам. Сиди.

Певен?

- Старий Світ чи Новий Світ? - На твій смак, любчику.

Та будь-яке, друже.

Боже, це м'ясо лише циркулярна пилка здолає.

Бо ти взяв весь кістяк.

- Я думав... - Я ж їх всі порізала, хіба ні?

Я думав що було три великі порції.

Могла б сказати мені про це, люба.

Знаєш що? На відміну від тебе

я не хотіла соромити тебе перед усіма.

До речі про сором. Що оце все таке?

Ми маємо усі відомі людині види кухонного приладдя.

А ти подала підливу у клятій мензурці.

Навіщо це? Наче набір юного хіміка.

- Таке підійде? - Так, це моє улюблене.

Тож чим тим займаєшся, Фіоно?

Людські ресурси.

Різник.

Вибач. Співробітниця з повноваженнями різника.

А що це? Ну, тобто, що під цим розуміється?

Якщо якийсь відділ показує незадовільні результати...

Мене відправляють туди аби оцінити неефективну робочу силу

і відповідно позбутися її... Очікую на уїдливий коментар!

- Я знаю він точно буде. - Тобто ти щось типу викидайла від імені компанії?

Це не є чимось особистим.

Але це є особистим для них...

І їхніх родин.

Коли ти востаннє дбав про добробут власної родини?

О, так. Згадала. Вісім місяців тому.

У світі бізнесу картина ширша.

Твоя картина не проcтягається далі твоїх вхідних дверей, адже так, друже?

Ти хотів сказати, далі за твоє джакузі.

Навіть рецесія у 80-х була не такою жорсткою.

Це набагато гірше. Багато брудної роботи має бути зроблено.

Я знаю у кого не було часу на скорочення робочої сили.

У нацистів.

Ну починається...

Хотів би я звести з ними рахунки.

Людям тяжко знайти хоч якийсь ґрунт під ногами.

Тебе б до ірландців відправити, друзяко.

Строк служби у Белфасті гарно на тебе вплинув би.

Я ніколи не розуміла усієї цієї ірландської проблеми.

Ну тобто... Вони ж однієї релігії...

Не зовсім, дорогенька.

Вони ж християни.

- Це правда. - Це дискусійне питання.

А що випало мені? Клятий Ірак!

- Ірак вже в минулому. Що далі? - Далі?

Я наївся.

Абракадабра!

Перед моїм другом! Перед моїм, бляха, другом!

Він не тільки твій друг. Він не лише твій, трясця, друг!

Це не лише твій будинок, Джею!

Ну ж бо, друже. Гайда вкладемо тебе до ліжка.

Не слухай що вони там кажуть. Вони зараз надто знервовані.

Чому?

Бо вони трохи випили, розумієш?

Ніколи не думай почати пити, чуєш мене?