Outlander

Раніше в серіалі...

Таке враження, наче я повернулася назад у часі.

Про тебе гуде все село,

відколи ти приїхала в замок.

Що ж вони про мене кажуть?

Я підозрюю, що ви англійська шпигунка.

Я накажу, щоб за вами пильно наглядали.

Червоні мундири хотіли передати послання.

Ось що отримують ті,

хто чинить опір англійцям.

Вона пішла назад у скелі?

Так. Вони завжди йдуть.

Я мушу покинути це місце.

Не варто боятися мене

чи будь-кого іншого, доки я з тобою.

Завтра я вирушаю й беру вас зі собою.

Але чому мене?

Думаю, буде мудро взяти з собою цілительку.

З'явився новий шанс повернутися додому.

І цього разу я не можу його втратити.

«Розлуко...

Я опираюся тобі,

Поклавши всі свої старання,

О відстані й розмежування,

Змініть скоріш свій дивний чин,

-Адже для відданих сердець -Адже для відданих сердець

-Ніщо розлука -Ніщо розлука

-Й часу плин» -Й часу плин»

-Ви знаєте Джона Донна? -Так.

Один із моїх улюблених поетів.

Дурний тебе піп хрестив!

Що вони там кричать?

Даруйте. Я не знаю й слова гаельською.

Що ж, пані, вони дражнять молодого Віллі.

Він уперше в дорозі з нами, і вони...

заохочують його вступити в неприродні стосунки...

з його сестрою.

Як це мило.

Давайте відійдемо.

Ви - Нед Гован, юрист, так?

Саме так.

Я бачила вас у залі.

Я - Клер.

Що ж, мені дуже приємно, Клер.

Я приїхав нещодавно, аби допомогти Дугалу із записами

й квитанціями, знаєте.

Я - єдиний, кому він довіряє свої гроші.

Яка краса.

Це гусяче пір'я?

Ну, взагалі, лебедине.

Це ж мої знаряддя праці.

А в цій сумці зберігається рента землевласника.

Це переважно дрібні монети, по два чи шість пенсів,

та іноді ми отримуємо мішки зерна та капусти

або ж зв'язану птицю, та й що там приховувати,

навіть кіз, хоча одна з них зжувала мій носовичок.

Та цього року я видав чіткі вказівки,

що...

що ми не прийматимемо живих свиней.

Мені не подобається ваш кашель.

Ну, в мене ядуха на цьому відрізку шляху.

Так щороку.

З однієї й тієї ж причини.

Щось у тутешньому повітрі змушує мої легені палати.

Думаю, я можу допомогти вам.

Можете позичити мені люльку?

Так, люльку.

Хочете вилікувати кашель курінням?

Це ж якийсь парадокс.

Побачите.

Так.

Ось, тримайте.

Це дурман.

Дурман, ну добре.

-Візьміть оце. -Добре.

Кажете, дурман?

Це якась англійська рослина?

Також відомий як див-дерево.

Ця рослина має медичні властивості,

що допомагають полегшити симптоми астми.

-Ого... -Ну як?

Надзвичайно.

Збирайтеся. Ми рушаємо.

Дівчина пішла вночі до млина

Гей, яка необачна

Вона присяглася місяцем і зорями

Що змеле все зерно

Що змеле все зерно

Без жодної платні

І тут виходить мельник сам

Гей-гей, який необачний

Змолоти все її зерно

Без жодної платні

Мені цікаво, пане Гован,

чому людина з вашою кваліфікацією

погодилася на посаду в такій далечині?

Що ж, замолоду я навчався в Единбурзькому університеті.

У мене була невелика практика

з мереживними шторами на вікнах

і блискучою вивіскою з моїм іменем на дверях.

Звучить чарівно.

Так воно й було.

Та мені стало нудно.

Мушу зізнатися, у душі я - шукач пригод.

Тож я вирішив, що найкраще

буде перебратися на північ і оселитися в цих горах.

І подумав, що зможу влаштуватися на службу

до вождя якогось клану.

Підозрюю, що до Колума Макензі.

Ні, до його батька Джейкоба.

Я значно старший, ніж видаюся, люба.

Та, звісно, тоді справи велися менш цивілізовано.

У ті часи чоловіки були чоловіками,

а згубне зерно цивілізації лише проростало

на цій дикій землі.

Може, сам ви і юрист, пане, та у вас у душі живе поет.

Хоча ця нова дружба з Недом

могла б значно полегшити для мене життя в дорозі,

я не могла дозволити їй відволікти мене від мети -

добратися до скель у Крейг-на-Дуні

і повернутися в моє власне життя, у двадцятому столітті.

Стара бабуся...

Тож стара бабуся Мері...

Стара бабуся Мері вкладається спати

і каже до свого чоловіка:

«Коли ти вперше побачив мене голою,

про що ти подумав?»

А він каже: «Я хотів висмоктати твої цицьки

і грати тебе, поки ти не перетворишся на витріпану торбу».

Тоді вона питає:

«А про що ти думаєш тепер?»

А він дивиться на неї й каже:

«Думаю, що я добре впорався».

Мене не ображали їхні сороміцькі жарти

я не гидувала обідом,

який нагадував радше замореного великоднього кролика,

не нарікала на подушку, зроблену з каменя.

Та мене непокоїло, що вони розмовляли гаельською, щоб я почувалася чужою.

Я мусила пам'ятати, що цей час із ними скоро закінчиться.

Ця дорога була для мене шляхом до втечі.

Не переймайся їхніми словами, люба.

Вони мене ненавидять.

Вони тобі не довіряють.

Ну...

Ангус може й ненавидить тебе, але він усіх ненавидить.

А що ти?

Теж вважаєш мене британською шпигункою?

Ні.

Та я гадаю, є дещо, про що ти нам не кажеш,

і я знаю, що ти намагалася втекти під час зібрання.

Ти й досі плануєш втечу, це очевидно.

День був важким.

Ти сама запитала!

Аластаре!

Я чув, що ви з дружиною чекаєте ще одного.

Ти звір, а не людина.

Я - Маккензі, ти ж знаєш.

-І як урожай? -Дуже добре.

Я приніс два мішки зерна, шість шилінгів.

Добре, шість шилінгів.

Отже, два мішки зерна та шість шилінгів.

-Сподіваюся, ми побачимося ввечері? -Так, аякже.

Молодець.

Тоді у вас буде, як завжди...

Яйця, капуста та...

А хто це тут у нас?

-Ти не можеш бути сином Бетана. -Так.

Ну, знаєш, час відкриває правду.

Бо, здається, твоя мати пустила в ліжко якогось рудого велетня,

поки батько не бачив.

«Яблуко від яблуні...»

Хіба не так?

Ось мішок вівса.

Маркусе, ти пройдисвіте, який я радий тебе бачити.

Що ти нам приніс?

Дві вгодовані свині й одну козу.

Привіт.

Дві вгодовані свині

й добра коза.

Побачимося ввечері. Вип'єш зі мною?

-Так. -Добре.

Ви ж заборонили приносити свиней.

Заборонив, хіба ні?

Дункане, дякую.

Два шилінги й шість пенсів.

Я можу допомогти вам, пані?

Мені просто було цікаво.

Я ніколи раніше не чула таких співів.

Це пісня прачок.

Ми перемо вовну.

Я - Клер Бічем.

А я - Дональда Ґілкрест.

Я приїхала з людьми Маккензі.

Чоловіки зайняті збором ренти, тож мені немає чого робити.

Кажете, немає чого робити.

Ну що ж, побачимо.

У вас сильні руки, Клер?

Дівчата, це Клер Бічем.

Сьогодні вона нам допомагатиме.

Привіт усім.