My Father's Violin (Babamın Kemanı)

NETFLIX ПРЕДСТАВЛЯЄ

О боже!

Оплески музикантам,

а гроші в капелюх!

Дякую, пані!

Оплески музикантам, а гроші в капелюх!

-Біжи! -Стійте, ідіть сюди!

-Що відбувається? -Сюди! Зупиніться!

Люба донечко, ти погодувала собаку, а сама лишишся голодна.

Тату, залиш бідних тварин у спокої. Хай собі будуть.

-З тобою все добре, тату? -Усе гаразд.

Подавився риб'ячою кісткою.

Тату?

Так, моє золотце?

Чому вони завжди ганяються за нами?

Бо вони бояться.

Кого? Нас?

Ні, вони бояться самих себе.

Бояться усвідомити, що вони належать до тієї ж музики.

Ти про що?

Послухай.

Поглянь на них.

Бачиш?

Кожна людина — це мелодія.

Треба просто вміти слухати.

Пробачте, маестро.

Якщо ти частина цілого, партачити не можна.

Ми тижнями репетируємо, граємо той самий уривок знову й знову.

Мені дуже шкода.

Мій син захворів.

Він у лікарні з татом.

Я думала про них, пробачте.

-Для тебе сім'я головне? -Так, маестро.

Сім'я найголовніше.

Гаразд.

Тоді йди до своєї сім'ї.

Тут тобі не місце.

Так. До роботи.

Господи!

Заради бога, Алі Різо. У мене ноги відвалюються!

І поглянь, у мене висип! Я ходжу як обрізаний хлопчак.

-Доброї ночі. -На добраніч.

На добраніч.

-Зможеш відчинити двері? -Так.

Гаразд.

Що коїться? Так рано мене будиш.

Татку?

Як це сталося?

Це сталося під час вибуху вулкану.

Я впав у вулкан, рятуючи людей.

Не бреши, тату!

Твій дядько мене витягнув.

Ти казав, що рана в тебе на голові через те, що в тебе врізався літак.

Його крило залишило слід, бачиш?

А це що сталося?

На мене напали леви.

Не може бути. У нашому районі?

Колись у нашому районі були леви.

Ми з дядьком їх прогнали.

Де тепер мій дядько?

Як тобі спадають на думку такі складні питання рано вранці?

Що це за запах?

Це менемен!

Овва, лише подивися на цю їжу!

Люба, хто з'їсть увесь цей менемен?

Ласолюб багато їсть, ніколи не наїсться.

-Я піду покличу хлопців. -Добре.

-Не їж, поки нас не буде. -Добре!

Гей!

ВІДОМИЙ ВІРТУОЗ ДАЄ СЬОГОДНІ КОНЦЕРТ

Трясця, Алі Різо. Ти розбиваєш нам серце своєю х…

Своєю хріновою музикою.

-Сюди, пане Махіре. -Можете подивитися сюди?

Дякую. Має вистачити, так?

Чудово, Мехтеме. Це був прекрасний вечір.

У мій офіс має зайти Ульріх Мертін наступного тижня.

-Приєднаєшся до нас? -Звісно.

Квитки вже майже розпродали. Це буде чудовий вечір.

-Побачимо. -Це Мерве, моя дружина.

-Ви знайомі? -Маю погану пам'ять.

Думаю, там, ми зустрічаємося вже втретє.

-Ти знайома з пані Суною? -Так, звісно.

Ми говорили про його концерт з Ульріхом Мертіном.

Скрипалем-віртуозом із Берліна.

Я певна, для вас велика честь грати його композиції.

Звичайно. Так і є.

Але ми розпочнемо з мого твору.

-Ми цього не обговорювали. -Я люблю сюрпризи.

Вам так пощастило, пані Суно. Ваш чоловік — унікум.

Це мені пощастило. Я був би ніким без неї.

Що ж…

-За ваше здоров'я. -За ваше здоров'я.

Для мене це був теж сюрприз.

Твоя композиція. Ти сказав, що вона в тебе є.

Дуже хочеться її почути.

У мене є дещо на думці.

У тебе завжди щось на думці.

Тобі завжди треба бути кращим за інших, так?

Любий Мехмете Махіре Камаджі…

Не зараз, Суно.

Іти, я буду пізніше.

Овва.

Великий концерт, так?

Ти прийшов мене привітати?

Я приніс ось це.

У мене теж було таке.

Я його порвав.

Залиш собі.

Ти виріс.

Ти постарів.

Я намагався зв'язатися з тобою, але…

-Яке в тебе виправдання? -Це не виправдання.

Італія далеко.

Я за межі кварталу не можу вийти.

Як я можу поїхати з країни?

Та ти нарешті досягнув успіху.

Мій брат тепер видатний скрипаль.

Скрипаль-віртуоз.

Навіщо ти прийшов?

У тебе є племінниця. Її звати Озлем.

Їй вісім.

Вона така розумниця.

Її мати померла під час пологів.

Ми нещасливі з того часу.

Вона талановита. Як ти в дитинстві.

-Грає на скрипці… -Що ти робиш?

Минуло 32 роки, а ти говориш про свою доньку, наче нічого не сталося?

«Ви такі схожі. Вона нагадує тебе».

Я сподіваюся, ти не посадиш і її на корабель і не втечеш.

-Я не втік. -Утік, Алі Різо.

Я всього добився сам.

Тому…

не приходь до мене через стільки років, щоб поговорити про сім'ю.

Мехмете!

Я помираю.

Лікарі кажуть…

треба негайно лікуватися.

Щоб потім доживати останні дні.

Я не боюся смерті.

Але Озлем…

У неї не буде нікого, коли я помру.

Крім дядька.

Для мене ти помер багато років тому.

Я не маю ні брата, ні племінниці.

Суно.

Я бачив Алі Різу.

Кого?

Старшого брата.

Я бачив свого брата.

І його звати Алі Різа.

І я дізнаюся про це тепер.

Він дуже змінився.

Лише очі ті ж.

І рани, гадаю.

Він дивився на мене, як у той день.

Як тоді, коли він мене кинув.

Ша, годі!

Заткніться, люди сплять. Тихо.

Ковбой заговорив. Гаразд, Шерифе, ми мовчатимемо.

Ти підтримуєш у кварталі спокій, ми розуміємо.

-Хоч цього разу не напийся. -А якщо нап'юся?

Що відбувається?

Алі Різо?

Усе гаразд?

Так, зі мною все гаразд.

Ти скоро викашляєш собі нутрощі. Дай потримаю.

-Поправляйся. -Усе добре?

-Тату, усе гаразд? -Так.

Тату, у тебе з рота йде кров!

Алі Різо!

Чого витріщилися? Викличте таксі!

-Чоловіче. -Не плач, люба.

Алло? Ми чекаємо. Так, ми чекаємо на вулиці.

Чимшвидше.

-Тату! -Добре.

Ти ж не помреш, так?

Чимшвидше, ну ж бо.

Так, ми чекаємо на вулиці.

Я не помру, моя люба.

Я завжди буду поряд.

Щоразу, коли зробиш вдих,

зроблю і я.

Щоразу, як подує вітер,

я погладжу твоє волосся.

Щоразу, як піде дощ, я поцілую тебе в щоку.

Щоразу, як ти торкнешся землі, я візьму тебе за руку.

І щоразу, коли заграєш на скрипці,

я покладу голову тобі на плече.

Я завжди слухатиму тебе.

Я слухатиму тебе, завжди коли гратимеш на скрипці.

Говори зі мною.

Ніколи не замовкай.

Я завжди буду поряд.

СОЦІАЛЬНА СЛУЖБА АГЕНТСТВО З ОХОРОНИ ДИТИНСТВА

Вона має бути під наглядом держави протягом цього часу.

Ви можете відвідувати Озлем у дні відвідування, але поки це все.

-Ковбою? -Оце так!

Гарбузик теж тут.

Ходи сюди, Озлем.

Озлем, пані Інджі тут, щоб…