M (M - Eine Stadt sucht einen Mörder)

"Ти зажди, уже в дорозі

Горлоріз прийде невдовзі

Він дістане гостре лезо

І наріже фаршу з тебе"

Ти виходиш.

Я казала тобі не співати цю жахливу пісеньку!

Ти мене чуєш?!

Одна і та ж триклята пісня знову і знову!

А бодай йому, яке важке.

Що таке?

Я казала дітям не співати ту жахливу пісню,

але вони співають її увесь день.

Невже ми недостатньо наслухалися про цього вбивцю?

Залиш їх у спокої.

Коли ми чуємо що вони співають,

ми принаймні знаємо, що вони тут.

Так, ти маєш рацію.

СЕРЕДНЯ ШКОЛА

ВИНАГОРОДА 10,000 МАРОК- ХТО ВБИВЦЯ?

Курт Клавітцкий і його сестра Клара зникли 11 Червня. Останнього разу їх бачили на Мюллер Штрасе 470

Докази дають нам підстави вважати, що діти стали жертвами злочину

аналогічно злочинам, які були скоєні восени минулого року проти братів та сестер Доерінг.

Який гарний м'ячик у тебе.

Як тебе звуть?

Ельза Бекманн.

Хіба Ельза не з вами?

— Ні. — Її не було з нами.

Яка краса!

Дякую.

Захоплюючий новий сюжет, місіс Бекманн. Пристрасний і зворушливий.

Одну хвилинку, пане Герке.

Скажіть, пане Герке.

Ви не бачили маленьку Ельзу?

Ні. Хіба вона не піднімалася щойно сходами?

Ні, її й досі немає.

Вона скоро прийде. До побачення.

До побачення, пане Герке.

Ельзо!

Екстрений випуск! Екстрений випуск!

Екстрений випуск! Екстрений випуск!

Ні, в мене немає здачі! Екстрений випуск!

Ви боятиметесь відпускати дітей до школи!

Хто вбивця?

Оскільки поліція не оприлюднила мого першого листа,

Зараз я пишу безпосередньо в пресу!

Продовжуйте розслідування.

Невдовзі усе підтвердиться.

Але це ще не кінець!

ВИНАГОРОДА 10,000 МАРОК

— Боже, знову це! — Який жах!

Надрукували дуже дрібним шрифтом. Прочитати неможливо.

Ті хто попереду читайте щоб усі почули!

— Дайте їм прочитати! — Так, ану цить!

"Терор у місті, була знайдена нова жертва."

Голосніше! Ми ні чорта не чуємо!

"Докази змушують нас вірити,

що це той самий вбивця

який вже вбив вісьмох дітей в нашому місті.

Ми знову повторюємо

що зараз більше ніж завжди, обов'язок кожної матері й батька,

повідомити своїм дітям, що небезпечно брати подарунки

і що дружній вигляд може бути удаваним.

Цукерка, іграшка навіть яблуко

можуть стати спокусою, що заманить дитину в смертельну пастку.

Це так!

Читай далі.

"Занепокоєння серед громадськості зростає

оскільки поліція зазнала невдачі у пошуках злочинця.

Але поліція зіткнулася з майже непосильним завданням -

спіймати злочинця, який не залишив навіть найменших слідів.

Хто вбивця?

Як він виглядає?

Де він ховається?

Ніхто не знає його, але він серед нас.

Той, хто сидить зараз поруч із вами, може бути вбивцею."

Так, цілком можливо.

— Чого ти вирячився на мене? — Ти чудово знаєш, чому.

Що я чудово знаю?

А ти поміркуй. Можливо допетраєш.

Що ти верзеш?!

Я бачив як ти йшов за дівчинкою, з четвертого поверху і до сходів.

Ти божевільна, брудна тварюка!

Хто тварюка? Я, чи той хто йшов за дівчинкою?

Ти виродок! Ти свиня!

Вбивця!

Панове!

Зустрінемося в суді!

Я засаджу тебе до в'язниці!

Наклеп! Мою репутацію хочуть зруйнувати!

Це все неправда! Ім'я хорошої людини намагаються осквернити!

І поліції на це начхати!

Ордер на обшук!

Який жах! Це неподобство!

Обшукувати дім посла через якийсь анонімний лист!

Пане Джагере, заспокойтеся. Ми лише виконуємо свою роботу.

Ніби недостатньо того, що ми живемо у постійному страху за наших дітей!

От бачите? Тому поліція повинна перевірити кожен здогад.

Будь-який перехожий може виявитися вбивцею.

Скажіть, будь ласка, котра година?

Зараз, дитя моє.

А зараз поспішай додому. Де ти живеш?

А нащо тобі знати де вона живе?

Даруйте?

Чого ти хотів від дитини?

Абсолютно нічого!

А що тобі потрібно від мене?

Я покажу що мені потрібно!

Відпусти мене! Це свавілля! Відпусти мене! Відпусти мене!

— Що відбувається? — Це свавілля!

— Що хоче цей чотириокий? — Не радій так.

— Спершу зачіпає дітей... — Дай йому в пику!

...потім прикидається дуже враженим!

Відпустіть мене! Я навіть не розмовляв з дитиною!

— Хотів залишитися з нею у двох? — А потім вбити як інших, так?

— Він вбивця! — Тримайте його!

Викличте поліцію!

— Їх ніколи немає коли це потрібно! — Офіцере!

Розступіться, джентльмени. Дайте нам пройти.

Авжеж, полюєте на дрібних злодюжок! Краще б спіймали вбивцю!

Що? Це він вбивця?

Розступіться! Давай, йди вперед!

— Вбивця! — Чудовисько!

Хапайте його!

Ловіть!

ВБИВЦЯ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ПРЕСИ

Оскільки поліція не оприлюднила мого першого листа,

зараз я пишу безпосередньо в пресу!

Продовжуйте розслідування.

Невдовзі усе підтвердиться.

Але це ще не кінець!

Це нечуваний скандал!

Комісаре, уявіть, як відреагують на цю заяву люди!

Це абсолютно безвідповідально!

Пане міністре, ми не можемо заборонити вбивці

писати кому йому заманеться.

Купка збоченців, напевно, отримує величезне задоволення

читаючи описи його злочинів у газетах.

Ми одразу зв'язалися з газетою

і запросили оригінал листа.

Його зараз досліджують у лабораторії.

Звісно неможливо зняти відбитки пальців з поштової листівки,

яка пройшла через стільки рук.

Як би там не було, ми перевіримо кожну шпарину.

Ми ретельно звіримо результати з нашим архівом

і може знайдемо те, що допоможе нам вирішити цю проблему.

Потім ми передамо лист нашому графологу.

"Вказаний вище ромбоподібний вигнутий розмах написання,

що чітко простежується у слові "невдовзі", у третьому рядку знизу..."

— Написали? — Так.

"...свідчить про грубу патологічну сексуальність злочинця".

Крапка.

Схильність до розривання і нечіткої манери написання інших літер

є, в даному випадку,

зразком поведінки,

що може зовні проявлятися, як млявість і апатичність.

Загалом почерк демонструє

невиразні, але очевидні ознаки

божевілля.

Так, звичайно ж, комісаре.

У мене немає сумнівів у тому, що ви, та ваші люди справно виконують свою роботу.

Але нам потрібні результати!

Результати!

Пане міністре, за увесь тиждень мої люди не витратили на сон і 12 годин.

Загони швидкого реагування не мають, ані хвилини спокою.

Вони приступають до чергування ще більше втомленими, ніж до відпочинку,

бо копітка праця виснажує нервову систему,

а 80%, якщо не 90%, наших вказівок помилкові.

Співробітники убивчого відділу навіть не мають часу перевдягтися.

Вони весь час на викликах, в постійному напруженні, напоготові,

завжди готові діяти,

готові до стеження при першій вказівці,

бо це, можливо, єдиний спосіб розкрити злочин.

Пане міністре, зверніть увагу на слідчі дії на місці злочину.

Для прикладу:

у кущах, просто за огорожею,

було знайдено невеликий шматок білого зібганого обгорткового паперу.

Це, вочевидь, пакунок з-під дешевих цукерок.

На дні пакета

були виявлені краплі фруктового соку

і крихти цукрової пудри.

Ми намагались знайти ці ласощі за обгорткою

у кожній кондитерській і бакалійній крамниці в радіусі півтори милі,

але все марно.

З кожним днем ми збільшуємо територію пошуку.

Та минуло так багато часу, що

ніхто просто не пам'ятає нічого, щоб допомогло нам у цій справі.

Незважаючи на всі перешкоди,

ми змушені поспішати з розслідуванням,

завжди в невизначеності,

з невеликими шансами на успішне

просування справи хоча б на крок ближче до розкриття.

Наші люди роблять все...

А який результат цих зусиль?

Комісаре, я знаю, що ви не байдикуєте.

але це не змінює того факту, що невідомий вбивця

тероризує чотири з половиною мільйони людей!

А поліція не може нічого вдіяти!

Пане міністре, схоже, ви не уявляєте,

на яку велику протидію ми наштовхнулись.

Чи знаєте ви, наприклад,