Outlander

Раніше у серіалі...

Я знайшов лише порожню скриню з єдиним каменем.

Я лишив його. подумавши, що він ще стане в пригоді.

Чи не міг би ти наглянути за Віллі, замінивши його батька?

Я тобі вдячний.

Арчибальд та Маргарет Кемпбелли.

То ви ворожбити?

Еге ж. Маргарет - провидиця.

Ми вирушаємо до Вест-Індії.

Моряки - це люди дуже забобонні.

Я не хочу, щоб мою сестру кинули за борт

саме тоді, як нам треба догодити дуже багатому клієнту.

Пані Фрейзер,

я зобов'язаний повідомити про злочини Вашого чоловіка органам влади на Ямайці.

Чому б Вам не відвернутися?

Проведіть лікарку на корабель. Схоже, вона заблукала.

Там схована скриня, повна старовинних монет, на острові Селкі.

Еге ж. Я допливу.

Джеймі.

Ісусе...

Йене!

Йене!

Джеймі, ні!

Не можете забрати мене з дому!

Не рипайся, бо я тобі горлянку переріжу.

Чого вам треба?

То он, що шукає Бакра?

Схоже на те. Хто цей хлопець?

Скриня була в нього. Що нам з ним робити?

Згодувати свиням, щоб нагуляли сала перед плаванням?

Прошу, відпустіть мене! Скриня ж у вас.

Лишіть його. Бакрі подобаються юнаки.

Покидьок! Я тебе випатраю!

Спокійно, хлопче. Попереду довга мандрівка.

Передайте Бакрі, що я тут. Вона буде дуже задоволена.

Як тебе звати?

Я Генрі.

Йен.

Де ми?

Думаю, на Ямайці.

Роббі сказав, що він звідти, а він казав, що не з корабля.

Мене забрали на Барбуді.

Це не Роббі. Це Абіку.

Роббі немає.

А він знає, де ми?

Абіку?

Він не говорить англійською.

Він був тут, як мене привели.

Нас тоді тут було шестеро.

А тебе де дістали ті кляті португальці?

У Шотландії.

Це далеко звідси.

Що ти мав на увазі, коли казав про шістьох?

Коли я тут опинився, тут були Абіку, Роббі і ще троє інших.

Їх по одному водили на зустріч до Бакри.

Вони так і не повернулись.

Що за Бакра?

Сідай.

Мені сказали, що ти шотландець.

Як і я.

Ви Бакра?

Так.

Але ти можеш звати мене Гейліс.

Не хвилюйся.

Це лишень кров козла.

Білок та залізо підтримують молодість моєї шкіри.

Певно, ти з голоду вмираєш?

Сливовий торт та пудинг.

Що Ви робите з хлопцями з ями?

Спершу поїж.

Потім я відповім на твої питання.

Після тебе.

Ось.

Із цукром краще.

Мою люди сказали, що ти був на острові Селкі...

і тримав мою скриньку зі скарбами, коли вони тебе там знайшли.

Питання в тому, що в тій скриньці колись було три сапфіри.

А лишилось два.

У моїх людей каменю немає. Вони б мене ніколи не зрадили.

Це ти його взяв?

Я не мав часу відкрити її до того, як мене схопили Ваші горлорізи.

Той торт занадто сухий.

Це ти взяв мій камінь, юначе?

Я вже Вам казав. Ні!

Що таке? Що в тебе на думці?

Того каменя міг взяти мій дядько.

Чому тобі так здалося?

Бо він єдиний знав, де був захований той скарб.

Ти не хотів мені цього казати, чи не так?

Це через твій чай.

Він змушує тебе казати правду, незважаючи ні на що.

Мені його готує місцевий шаман.

Тож...

хто твій дядько?

Джеймс Фрейзер із Брох Туараху.

Справді?

Навіщо йому мій скарб?

Він йому був потрібен...

щоб сплатити борг.

Мої моряки сказали, що хтось гукав тебе з пагорба, коли вони тебе забрали.

То випадково не міг бути твій дядько?

Еге ж.

І він за мною прийде.

Я на це розраховую, юначе.

Може, він прихопить із собою мого каменя.

Що Ви робите з хлопцями?

У мене на них свої плани.

У незайманих усередині така сила.

А після того, ну...

Вони мені непотрібні, хіба ні?

Ходи.

Усе не так уже й погано.

Я не незайманий.

Добре.

Тоді ти знатимеш, що робити.

Заспівай мені пісню

Про дівчину, яка зникла

Може, ця дівчина

Це я?

З веселим серцем

Одного разу вона відпливла

Морем

До неба

Хвилі й вітер

Острови та моря

Гори, дощ і сонце

Усе, що було добре

Усе, що було гарно

Усе, що було мною

Зникло

Заспівай мені пісню

Про дівчину, яка зникла

Може, ця дівчина

Це я?

З веселим серцем

Одного разу вона відпливла

Морем

До неба

Ямайка, перлина Карибського моря.

Я бачила фотографії в туристичних брошурах

із ромовими коктейлями з маленькими парасольками.

Насправді все було значно примітивніше.

Проте після кількох місяців у морі

ніщо так не радувало око, як велелюдний порт.

Ми щиро сподівалися, що юний Йен був десь поблизу,

на відміну від капітана Леонарда.

Фергюсе.

Щойно відвантажать діжки,

скажи Бакслі вивести корабель із гавані до тої бухти, що ми помітили, коли пливли.

Ми не можемо ризикувати ставати тут на якір, на випадок якщо з'явиться «Білуха».

Еге ж, мілорде.

Може, вона вже була тут і відпливла.

Ні.

Ні, Леонарду треба привести до ладу корабель,

знайти екіпаж і провіант перед відплиттям.

У нас є шанс знайти юного Йена та втекти звідси до його прибуття.

Може, нам пошукати окремо?

Я візьму когось із команди й обшукаю місто,

а ти можеш розпитати про «Брушу».

Я тебе не лишу, сассенах.

Я тебе більше не втрачу. Ми обшукаємо місто вдвох.

Прошу мене вибачити, але чи це не ви щойно зійшли з «Артеміди»?

А Ви?

Прийміть мої вибачення.

Мене звати Кеннет Макайвер. «Артеміда» - це корабель мого роботодавця.

Джеймс Фрейзер, кузен Вашого роботодавця і суперкарго на «Артеміді».

Моя дружина, Клер Фрейзер. Ми привезли Вам французького вина й бренді.

Кузен Джареда?

Ну, я не очікував товарів аж до літа,

проте мушу визнати, що ви саме вчасно.

Я маю привезти чотири діжки вина до резиденції нового губернатора.

У нього сьогодні великий бал. Ви маєте повне право до нас долучитися.

Моя дружина буде рада познайомитись із родичами Джареда.

Дякуємо Вам за запрошення,

але боюся, що нас чекають нагальні справи.

Зрозуміло. Я можу вам із ними допомогти?

Еге ж.

Можливо.

Покажіть нам, де можна зупинитися,

а по дорозі я Вам розповім про наші пошуки.

Справді страхітлива історія. Сподіваюся, Ви знайдете свого племінника.

Корабель, який його забрав, називався «Бруша».

Вам не відомо, чи не ставав він тут на якір?

Відомо.

Тиждень тому я забирав із того судна велику діжку портвейну.

Наступного дня відпливла.

Відпливла? Куди?

Швидше за все, до Португалії. Можливо, до Африки.

Вони не продавали тут рабів?

Нам сказали, що як юний Йен вижив,

швидше за все, його спробують продати тут на ринку рабів.

Не знаю, пані. Вибачте.

Вам точно слід розпитати про нього на ринку рабів.

Еге ж. Так і зробимо.

Тут ви зможете пристойно заночувати.

Я пошлю своїх людей, щоб принести вашу поклажу з «Артеміди».

Дякую Вам, пане.

Радійте, що я купив Вам ту парасольку, пані Фрейзер.

Місцевим не слід навіть думати, що Ви не поважна пані.

Дякую, Леслі.