The Ice Storm

Доброго ранку, леді та джентльмени!

Цей поїзд з Нью-Йорк Гренд Сентрал Стейшн...

продовжує рух.

Наступна зупинка в Нью-Кенеені, Коннектикут.

Нью-Кенеен, Коннектикут, наступна зупинка.

У випуску 141 "Фантастичної четвірки"...

опублікованому в листопаді 1973...

Рід Річардз змушений використовувати антиречовинну зброю проти свого сина...

якого Аннігілус перетворив у ходячу атомну бомбу.

Це типова ситуація для фантастичної четвірки...

бо вони не такі, як інші супергерої.

Вони скоріше як сім'я...

і чим більше у них сили, тим більше шкоди вони можуть заподіяти одне одному...

навіть не знаючи цього.

У цьому й сенс Фантастичної четвірки -

сім'я це ніби твоя особиста антиречовина.

Твоя сім'я - це порожнеча, з якої ти виникаєш, і місце, куди повертаєшся, коли помираєш.

І от у чому парадокс:

чим більше вона тебе затягує...

тим глибше ти у порожнечі.

Дилема, яку Достоєвський...

тут висвітлює...

охоплює саму суть християнських стосунків...

у сучасному світі.

Але це дилема, яка... Так, Ліббетс?

Достоєвський говорить, що бути християнином - це вибір...

ти мусиш обирати сам.

А оскільки ти не можеш обрати добро, бо це було б надто раціонально...

ти змушений обирати творити зло.

Це екзистенційне.

Дякую, Ліббетс. Такому висновку не заперечиш.

Але екзистенціалізм, як ти сказала...

Ліббетс? Гей.

Достоєвський. Мені він теж подобається.

І, знаєш, те, що ти сказала...

Ти читала "Ідіота"?

Ідіота?

Якщо тобі сподобалися "Записки із підземелля", то сподобається й "Ідіот".

Добре. Дякую за пораду.

Ідіот.

- Я закохався в Ліббетс Кейсі. - О, припини.

Вона багатеньке дівчисько. Подивися на її джинси і хутро.

Ну, і все інше.

Її мама, вітчим і зведені сестри їдуть у Швейцарію кататися на лижах на День подяки...

а її не кличуть.

- Звідки ти знаєш усе це? - Минулого року так було.

Це у них, типу, традиція.

У них шикарна квартира в центрі Нью-Йорка...

і вона нудиться там сама з пачкою готівки.

Думаєш, Френсіс мене випередить?

Оскільки він спить із кожною дівчиною, до якої ти проявляєш інтерес...

то чому б тобі не тримати в секреті від нього твоє захоплення Ліббетс?

Ти вже йому сказав.

Ти міняв воду в кальяні з учорашнього вечора?

Вода - як ти її називаєш - це спеціальна суміш амаретто і бренді...

у правильному співвідношенні для хімічної взаємодії...

з останньою дорогоцінною тайською паличкою.

Не марнуйте, гуру Гуд! 20 за пакетик!

Я от думав, Френсісе.

Ти зіпсований наркотиками, елітний фрік.

І коли почнеться революція...

я не хочу, щоб мене разом із тобою поставили до стінки і розстріляли...

бо ти, чортяко, дозрів до політичної перекваліфікації.

- Розумієш? Типу, в польових умовах. - Дозволь дещо тобі прояснити.

Ми з тобою існуємо по різні боки великого екзистенційного поділу...

тобто з одного боку твоя жалюгідна незайманість...

а з іншого - мої незліченні сексуальні подвиги.

Ти просто заздриш.

Гуд. До телефону.

І не забувай, що твої ерогенні зони стимулює така потужна трава...

будь пильним, бо ти грьобаний зануда, коли обдовбаний.

Не тринди, лайдак.

- Алло? - Пол?

- О. Привіт, тату. - Привіт, хлопче.

Як справи? У тебе все добре?

- Так. Порядок. - Ну, добре.

Е, ну, я чекаю підтвердження, що ти будеш о 4:40 у середу, так?

Я приїду в четвер.

Ну, не можна приїжджати в четвер, Пол, бо у четвер уже День подяки.

Але єдиний запис, який викрили...

Ну, в цьому вся суть Дня подяки, Пол.

Ви із сестрою будете хандрити в будинку...

а ми з мамою радо чекатимемо...

що ви ще щось схом'ячите...

коли розгребете волосся на обличчях.

- Вір чи ні, нам це справді подобається. - Добре, добре, тату.

- Гаразд. Дякую, хлопче. Зачекай хвилину. - По-перше, розслідування буде дуже пильне.

Венді, не хочеш привітатися з братом?

- А по-друге, якщо було якесь військове втручання... - Венді, іди сюди!

нам для початку потрібні факти.

Як я сказав на останній прес-конференції 29 серпня...

- Чарлз. - Чарлз, ви не чіпали моє лайно?

Чи утрималися ви від спокуси перетнути священні межі моєї кімнати?

Я не чіпала твоє ла... майно.

- Ти це дивишся? - Дивлюся що?

Ніксона, дурню. Це неймовірно. Його треба застрелити.

Гей. Будь ласка, уникайте теми політичного вбивства.

Він брехун. Дін доповідав йому 21 березня про Кальмбаха і Ганта...

усе про виплати Вотергейтським злодюгам.

То скажи мені, де так звана Доповідь Діна.

- Але ти не можеш. Бо її не існує. - Саме так. Захист відпочиває.

- Хочеш іще? - Ні, дякую.

- Нам треба іти. - Ясно.

І єдина особа знає, що коли плівку 24 березня...

Чарлз? Чарлз, вгамуйся. Я не в курсі.

Дійде до того, що в усій країні пануватиме анархія.

- А Симбіоністська армія звільнення... - Вечеря на столі.

Ми будемо у Карверів. Номер ти знаєш.

- Привіт, Пол! - Привіт.

Здоров. Що ти хотів би, коли приїдеш?

Що приготувати чи купити?

- Нічого. - Ні? З тобою усе гаразд?

- Так, усе добре. - Так? Добре. Гаразд.

До наступного тижня. Я тебе люблю.

- Гмм... - Я теж.

Гаразд. Бувай.

- Добре, Венді. Ми скоро будемо. - Щоб до 10:00 була в ліжку.

Не забудьте, юна леді.

До речі, я маю звичку...

якщо не дуже стомлений...

надиктовувати свої спогади про день.

Мені здається, що врешті-решт це буде досить точна історія.

Собака стрибає на барний стілець, і він каже: “Гаразд”.

Це було вигідно для Американської спілки громадянських свобод.

Гаррі Рімз сам там був.

Чоловік з... з Глибокої Глотки.

- Саме так. - Класика.

- Щось про фонд захисту Першої поправки. - - Тед узяв мене подивитися.

- Вибачте. - О, Тед, як романтично.

Гмм.

- Маю визнати, кіно мені не дуже. - Це добре, синку.

Але побути в кінотеатрі в оточенні цих хтивих юнаків із коледжу і збоченців...

- Тобто ніби щось у повітрі витало. - О!

- О, вибач! Господи! - Нічого, любий.

- О, мені дуже шкода - Ні, ні, ні. Но проблемо, Майкі.

- Не переймайся. - Не страшно, Майкі.

Постав вино. Просто постав вино на стіл.

- Іди на кухню. - Усе гаразд. Порядок.

- Добре, Майкі. . - Сенді, допоможи своєму братові, гаразд?

Це... Дрібниці.

Усе добре. Дякую.

- Тобі допомогти? - Ми змінили групу взаємопідтримки пар.

Тепер ми у якійсь геріатричній групі.

Хоча мушу зазначити, там є люди, які досі шукають пару.

Ви ходите до доктора Пасм'є?

О, взагалі-то Бен вирішив, що... Ну, тобто ми обоє вирішили...

Я просто... просто не розумію, що їх туди штовхає.

Ну, як Тед казав, люди туди приходять...

і починають морочитися цим психоаналізом -

Саме так. А потім приходять додому і миряться.

Але ми з Еленою, ми не...

ми не займаємося цією історіонікою.

Чи не єдина велика сварка між нами сталася, коли...

ми вирішували іти чи не йти на терапію для пар.

Схоже, ти переміг.

- О, будь ласка, не треба. - Мені не важко.

Я наполягаю.

Не чіпай їх.

О.

Справді, усе гаразд.

Звичайно.

Тільки подумати, вони зустрілися на вечірці "ключів".

Вечірка ключів?

О, ну, це каліфорнійська фіча.

Її гівняний чоловік потягнув її на таку вечірку, коли вони були в Л.А. Вона дуже не хотіла.

Ну, коли чоловіки на початку вечірки кладуть ключі від машини у вазу...

а наприкінці вечора жінки їх забирають.

Хто чиї ключі візьме, з тим і піде додому.

Так чи інакше, там вона зустріла цього Рода, чи як там його звати.

Він кинув свою дружину, вона переїжджає в Каліфорнію...

а Ірвін лишився ні з чим.

- Отака іронія долі. - Іронія?

Ну... Так, іронія.

Його звати Род.

Та облиш. Він прищавий, великий і хворий.

Та нізащо.

Курва. Це мої батьки.

Він такий грубий.

Я так і знав. Дивися.

- Тату, припини! - Лягай спати, юна леді. Без відмовок.

Фашист.

Якби я був фашистом, я б уже давно відправив тебе в одну із тих південних військових академій.

А тепер спати!

Гей...

Гей, мала.

Солодких снів, ага?

Добраніч, тату.

Бен.

...скоротити валютну позицію...

особливо протягом періоду інфляції.

- Елена? Елена Гуд, я не помилився? - Так?

Преподобний Едвардс. Філіп Едвардз. Ви кілька разів приходили до нашої конгрегації.

О, так. Я, гм... Я перестала ходити, бо...

О, не треба виправдовуватися. Ми не для всіх, я розумію.

Але якийсь час я думав, що ви, можливо...

Ну, мені здавалося, що ви не сприймали те, що ми робимо, як сміховинне...

як деякі з ваших сусідів.

Ні. Ні, я зовсім так не думала. Я...

Можливо, ви знаходите у книжках те, щ я намагаюся знайти в людях.

Це звучить трохи образливо.