The Completely Made-Up Adventures of Dick Turpin

Маєте час, щоб відповісти на кілька питань?

Ви мене зв'язали, тож, певно, маю.

Чудово.

Як я міг би покращити

ваш досвід жертви пограбування?

Могли б зробити попереджувальний постріл.

Він налякав би нас більше, ніж танець зі стрічками.

Авжеж!

Не зважай на нього, Діку. Я в захваті від стрічок!

Але й постріл не завадив би.

Онесті, треба попереджати.

Це й було попередження. Про це.

О боже.

Діку, досить здружуватися з візником. Іди сюди.

Я не здружуюся з візником, Нелл.

Я отримую зворотній зв'язок.

Намагаюся вдосконалитися як розбійник.

Вибачте. У мене ще кілька питань.

Власне, заповніть анкету самі.

Ось олівець.

І щоб віддали.

Починаємо засідання Синдикату.

Дякую, що берете в ньому участь.

Філіпе, хіба я тебе не стратила на тому тижні?

Здається ні, мем.

Невже? Ну що ж.

Поговорімо про незаконні справи.

Так от: схоже, що... Ні, вибачте.

Не можу зосередитися. Вибачте, можна...

Ні, ні. Благаю, мем. Ні. У мене діти! Троє красивих

і одна розумна!

Дякую.

Схоже, що одну карету з нашим краденим золотом було вкрадено.

Так не має бути, правда?

Це неприйнятно.

Який кретинський дурень це допустив?

Ви.

Що? Справді?

Напад стався в Гемстеді, а за нього відповідаєте ви.

Джонатане, ви пам'ятаєте, що Синдикат призначив вас розбійниколовом,

щоб ми спокійно возили контрабанду?

Якщо ви не справляєтеся,

можливо, вас слід замінити.

У вас є доба, щоб знайти золото й винних. Інакше...

- Усе зрозуміло? - Цілком.

Лише одна людина така безмозка, що крастиме в Синдикату.

Так!

Нарешті. Успішне пограбування й жодних наслідків.

РОЗШУК ЕССЕКСЬКА БАНДА

ВИГАДАНІ ПРИГОДИ ДІКА ТЕРПІНА

Не впевнений на 100%, але думаю, що це золото.

Так!

Ага. Логічно. Це ж написано на кожному злитку.

- Точно. - Ого. Справжнє золото.

Це ж безмежні можливості.

Перетопити його на крихітні розбійницькі капелюхи.

Роздавати на пам'ять фанатам.

Твій мозок наче вулкан креативності.

У мене теж є скажена ідея:

продамо його й купимо харчів, щоб не здохнути з голоду.

Складно обрати. Мені подобається варіант з капелюхами.

Але й голодувати не хочу.

Я – за подарунки фанатам.

Вибачте, я уважно слухаю. Але ж – яке цікаве місце!

Це Елайза. Вона про нас пише. Творить легенду.

Ого як ви смачно пахнете.

- Привіт. Я Крейґ Чаклун. - Вітаю.

Діку, будь-який інший розбійник продав би золото,

але в тебе унікальний почерк.

Так. Треба придумати щось оригінальне.

Я куплю трохи золота.

Для одного алхімічного проєкту.

Хочу перетворити золото на – не повірите – свинець.

А хіба не навпаки треба?

Боже. Я змарнував купу грошей.

Придумав: продамо золото в іншому місті.

Так у нас буде готівка

й заодно зміцнимо стосунки в команді.

Нове виверження вулкана!

Чудова ідея. Куди поїдете?

Онесті, як зветься велике місто, де ти виріс?

З річкою й мостом.

От ми й тут. Лондон! Бруківка.

Нас, жителів Гемстеда, таке вражає.

Я в захваті! Неймовірно!

Хочу побачити театр, собор і блиск лондонських підземель.

Он продаються смішні капелюхи!

Вони тут! Мамо! Тату!

- Онесті! Синку! - Ти тут! Сину.

А ви, певно, Дік Терпін.

Ми про вас читали – в об'явах про розшук.

Було б про що говорити.

Ми збираємо все про Онесті з самого його дитинства.

Тут йому сім років. Такий гарненький!

Мамо! Не змушуй мене ніяковіти перед бандою.

Навряд чи він став би відомим злочинцем

без такої потужної підтримки батьків.

До речі, не знаєте, хто купує золото?

Я все організую, синку. Тихенько розпитаю інших.

Гей, Дереку!

Не знаєш, хто хотів би купити крадене золото

в Діка Терпіна – розбійника в розшуку?

А скільки золота?

Скільки?

Сотню злитків. А ви могли б...

У них ціла сотня злитків!

Сотня злитків? Оце вони розбагатіють!

Зараз дізнаюся!

Гей, Кеті! Не знаєш, хто хоче купити золото?

- Скільки? - З уст в уста.

Ага. З уст в уста.

- А де ж решта золота? - От-от підвезуть.

Над цим працюють наші найкращі фахівці.

У мене відправлення.

Оцей не повний золота ящик,

який забере мій син – не розбійник.

- Зрозуміло? - Як скажете.

Дивись. У них на стіні Дік.

Добре.

Чому ми допомагаємо Дікові?

Ти ж не схвалюєш його розбійницьке життя.

Не схвалював до того, як він пообіцяв п'ять процентів,

які я витрачу на екзотичне м'ясо в Лондоні.

- Ви про... - Так, Бенні.

Бурґери з жирафятини, пиріжки з зебрятиною, відбивні з шимпанзятини.

Народ, я знайшов покупця на золото,

тому забронював цей темний закуток для таємної зустрічі.

Броня до 02:30, майте на увазі.

Потім у них тут буде куріння опію на шість душ.

Що ж, я сам говоритиму.

Я майстерний переговірник.

Я так думаю. Бо ще не пробував.

Переговорів не буде.

Здоров, Терпін.

Вайлд.

Крістофер, чому ще не спиш?

Як вас сюди занесло?

Ну, заїхали в місто купити те-се. Хоча ні.

Я влаштував вам пастку. Це ж очевидно.

- Варта, вперед! - Без паніки!

Без паніки.

Не втечете.

Ви оточені.

Може, так і було б.

Якби я не передбачив вашу пастку й не підкупив вартових.

І тепер – оце так поворот сюжету! –

в оточенні ви, а не я.

Ти що, справді про все подбав?

Ні, щойно це придумав. Але було б красиво.

- Оце було б класно! - Знаю.

Ось що буде далі:

ви відведете мене до золота,

а я вас – на шибеницю.

Що, знову?

Тату, ти обіцяв купити морозива.

Добре. По дорозі купимо морозива.

Чуєте, я, власне, веґан, тому...

Тоді заморожений йогурт.

- Боже, я люблю йогурт. - Ні. Ніяких йогуртів.

Охолоньте. Я згоден і не сорбет.

Я не купуватиму тобі морозива.

Тепер – іди, інакше вартові вб'ють твоїх людей. І почнуть з нього.

Ура!

Нарешті мене хтось обрав!

Нема чому радіти.

Стій! Не поспішай, Брате Вайлд. Тюрбан – мій.

Я «Терпін», через «п». Гарний каптан.

- Дякую, Тюрбане. - Відійди, Косяк.

Брюнетик-простак – мій.

Аякже. Та якщо ви раптово зникнете,

або вас застрелять,

Синдикату знадобиться новий розбійниколов.

Я маю на увазі себе. Ним стану я.

Я зрозумів.

Вайлд, я поясню.

Я вб'ю тебе й посяду твоє місце.

Я зрозумів твій план.

Що це...

З дороги! Торба – мій.

«Торба»? Я Терпін.

Зачекай.

Сандро, це ти?

Косяк! Не може бути!

- Це ж треба: ми одночасно придумали... - Ага.

- ...вбити й замінити його. - Убити й замінити Вайлда?

Ага. Оце ми утнули, га?

Хай там як.

Покинь. Тікай, Крістофере. Візьми вогонь на себе.

Боже мій.

- А як же Дік? - У нас нема вибору.

- Тікаймо! - Тікайте, народ! Рятуйтеся...

О, вже втекли.

Тікаймо, бовдуре!

Чекай! Капелюх.

- Ти врятував мені життя. - Випадково.

Сюди, швидше!

З дороги! Геть!

Привіт.

Не втечете, Брате Вайлд.

- Відвали, Косяк. Вони мої. - Я перший їх побачив.